2.11. Смуга відведення

2.11.1. Межі смуги відведення визначаються державним актом на право постійного користування земельною ділянкою та додатками до цього акту. Розмір земельних ділянок, необхідних для забезпечення роботи залізничного транспорту, обґрунтовується чинними нормативами будівництва та утримання залізниць і погоджується з місцевими органами влади та самоврядування.

Межі смуги відведення на місцевості позначаються спеціальними межовими знаками (рис. 2.63), встановленими в кутах повороту залізничної лінії в кривих. Знаки обсипають землею на висоту 0,4 м. План смуги відведення повинен знаходитись в службах колії, дистанціях колії і дистанціях захисних лісонасаджень.

Рис. 2.63. Межовий знак

На перегонах відстань від підошви насипу або бровки виїмки, а при наявності резервів, водовідвідних і нагірних канав від їх польових крайніх точок до межі смуги відведення приймають, як правило, не менше як 2 м і, у виключних випадках, не менше 1 м.

Ширину смуги відведення в місцях, де колія чи споруди потребують спеціального захисту, встановлюють з урахуванням їх розміщення.

2.11.2. Смуга відведення повинна утримуватися в чистоті: сухостій і хмиз повинні систематично з неї прибиратися. Якщо смуга відведення прилягає до земель, які використовуються у сільськогосподарському виробництві, то бур’ян у смузі відведення потрібно знищувати. Догляд за смугою відведення покладається на шляхових майстрів, бригадирів колії, обхідників залізничних колій і штучних споруд та робітників дистанцій захисних лісонасаджень згідно з наказами начальників залізниць про розподіл і закріплення земель за підрозділами.

2.11.3. У межах смуги відведення розміщуються: земляне полотно з усіма водовідвідними пристроями, переїзди, шляхопроводи, укріплювальні та підтримувальні споруди, захисні лісонасадження, постійні снігозахисні огорожі, огородження колії від виходу на неї худоби, лінії зв’язку, енергопостачання, лінійно-колійні будівлі, а на станціях і роз’їздах – службово-технічні та житлові будівлі, а також інші залізничні споруди і пристрої.

Захисні лісові насадження висаджуються на відстані не менше 20 м від осі крайньої колії виїмки в місці найбільшої її глибини (рис. 2.64), а при наявності водовідвідної канави не ближче 5 м від її зовнішньої брівки.

За захисними лісонасадженнями повинен проводитися постійний догляд, яким забезпечується збереження та посилення захисної дії лісових смуг, а також швидке задіяння в роботу молодих насаджень.

Устрій, створення, відновлення та поточне утримання захисних лісонасаджень на землях залізниць здійснюється відповідно до вимог відомчих нормативів, правил, настанов, інструкцій та рекомендацій. Розміри рубок догляду, санітарних вибіркових, спеціальних та габаритних рубок встановлюються згідно з потребою спеціалістами дистанцій захисних лісонасаджень, річний план їх проведення затверджується службою колії. Інші вирубки забороняються, якщо це не обумовлено вимогами чинного законодавства. Дозволи на інші рубки при їх нагальній потребі надає служба колії.

До поточного утримання захисних лісонасаджень відносяться також роботи з лісопатологічного обстеження лісонасаджень, проведення заходів захисту від шкідників та захворювань, охорони від самовільних рубок та пожеж, розпушення ґрунту, боротьба з бур’яном, лісокультурне та протипожежне оборювання, заплановані земляні роботи, догляд та поповнення у посадках минулих років, санітарні рубки і очищення від сміття, розчищення просік, роботи з озеленення, посів багаторічних трав, вирощування посадкового матеріалу для поповнення лісових культур, заходи щодо збереження та посилення захисних функцій лісонасаджень шляхом упровадження головних порід, проведення ремонтів насаджень, реконструкцій та інших робіт, які визначаються дистанцією лісонасаджень. Раз на 10 років проводиться складання проекту лісомеліоративного устрою в захисних лісонасадженнях. Програма його розробки, методика, зміст і планування ведення господарських заходів визначається Головним управлінням колійного господарства.

Ліси шириною 500 м, що прилягають до залізниці, з кожного боку відносяться до особливої захисної зони, де забороняється суцільна вирубка дерев.

Охороною, веденням захисного господарства в лісонасадженнях залізниць займаються спеціалізовані лісогосподарські підрозділи – дистанції захисних лісонасаджень, які підпорядковані службам колії залізниць.

Ширина смуги лісонасаджень визначається при проектуванні будівництва залізниць, уточнюється лісовпорядкувальною групою (відповідно до методики розрахунків).

2.11.4. На ділянках, що заносяться снігом, додатково відводять землю для снігозатримних лісонасаджень із кожного боку колії.

Захисні лісонасадження можуть бути одно- та багатосмугові. Їхні характеристики та розміщення відносно колії залежать від грунтово-кліматичних умов та обсягу снігу, який наноситься за зиму (див. рис. 2.64 та табл. 2.29).

2.11.5. Постійні снігозахисні огорожі перебувають під наглядом шляхових майстрів, бригадирів колії та обхідників залізничних колій та штучних споруд.

Справний стан снігозахисних огорож забезпечується якісним доглядом і своєчасним ремонтом.

Таблиця 2.29