- •Інструкція з улаштування та утримання колії залізниць України
- •1. Основні положення, галузь застосування, нормативні посилання
- •1.1 Основні положення
- •1.2 Галузь застосування
- •1.3 Нормативні посилання
- •Улаштування та утримання колії при швидкостях руху поїздів: пасажирських – до 140 км/год, рефрижераторних – до 120 км/год, вантажних – до 90 км/год.
- •1. Основні положення з улаштування та поточного утримання залізничної колії
- •2. Технічні вимоги, норми та допуски утримання колії
- •2.1 Норми та допуски утримання колії за шириною, рівнем і напрямком у плані
- •Величини розрахункових стріл вигину, мм, для хорди довжиною 20 м
- •Підвищення зовнішньої рейки в кривих, мм
- •Допустимі відхилення підвищення зовнішньої рейки кривої відносно розрахованого за середньовиваженою квадратичною швидкістю
- •Мінімальна довжина перехідних кривих залежно від радіуса кругової кривої та максимальної швидкості руху поїздів
- •Рекомендовані та допустимі середні ухили відводів підвищення зовнішньої рейки в кривих
- •2.2. Рейки
- •I категорії якості, термічно-зміцнена, плавка кти751, з болтовими отворами, укороченої довжини;
- •II категорії якості, термічно-зміцнена, плавка мтс356, без болтових отворів, стандартної довжини;
- •Гарантійне напрацювання для рейок різних типів і якості*
- •Нормальні стикові зазори для рейок довжиною 25 м
- •Нормальні стикові зазори для рейок довжиною 12,5 м
- •2.3. Рейкові скріплення Стикові скріплення
- •Проміжні скріплення
- •Протиугонні пристрої
- •2.4. Баластний шар
- •Розміри баластної призми на головних, станційних коліях і стрілочних переводах
- •2.5. Шпали та бруси
- •Дерев'яні шпали та бруси
- •Залізобетонні шпали
- •Типи залізобетонних шпал
- •Залізобетонні бруси
- •2.6. Закріплення колії від угону
- •Кількість пар пружних протиугонів, що встановлюються для закріплення колії від угону, при рейках довжиною 25 м
- •2.7. Сполучення елементів поздовжнього профілю у вертикальній площині
- •Значення тангенса вертикальної кривої т, м
- •Значення величини ординат y, м
- •2.8. Вимоги габариту. Міжколійя на двоколійних і багатоколійних ділянках
- •2.9. Колія на мостах та у тунелях
- •Норми вертикального зносу рамних рейок і вістряків зрівняльних приладів
- •Допустима швидкість руху поїздів по дефектних зрівняльних приладах
- •2.10. Норми та основні вказівки з утримання стрілочних переводів і глухих пересічень
- •Норми ширини колії на стрілочних переводах, мм
- •Допуски утримання за шириною колії звичайних і криволінійних стрілочних переводів колії 1520 мм
- •Допуски утримання за шириною колії, мм, симетричних і перехресних стрілочних переводів колії 1520 мм
- •Норми утримання ширини колії, мм, у стрілочних переводах колії 1524 мм
- •Норми ширини жолобів і допуски їх утримання в хрестовинах стрілочних переводів і глухих пересічень
- •Норми та допуски кроку вістряків і рухомих осердь хрестовин
- •Розміри гострих хрестовин із рухомим осердям, мм
- •Ординати, мм, для установки перевідних кривих стрілочних переводів колії 1520 мм
- •Ординати, мм, для установки перевідних кривих стрілочних переводів колії 1524 мм
- •Найбільші допустимі норми вертикального та бокового зносу елементів стрілочних переводів
- •Розміри, необхідні для вимірювання зносу вусовиків у збірних хрестовинах із литим осердям
- •Розміри, мм, для визначення зносу в тупій хрестовині з рухомим осердям
- •2.11. Смуга відведення
- •Приблизна характеристика захисних лісонасаджень
- •3. Попередження появи несправностЕй колії
- •3.1. Загальні вказівки
- •3.2. Утримання рейкової колії
- •3.3. Утримання рейок
- •Знос рейок, мм, після перевищення якого вони вважаються дефектними
- •Деформації, мм, після перевищення яких рейки вважаються дефектними
- •3.4. Утримання скріплень
- •3.5. Утримання шпал і брусів Утримання дерев'яних шпал і брусів
- •Утримання залізобетонних шпал і брусів
- •3.6. Утримання баластного шару
- •3.7. Утримання земляного полотна
- •3.8. Утримання стрілочних переводів
- •3.9. Вказівки з укладання стрілочних переводів
- •3.10. Утримання колії на штучних спорудах
- •3.11. Утримання залізничних переїздів
- •3.12. Утримання сигналів, колійних і сигнальних знаків та інших колійних пристроїв
- •3.13. Утримання колії на ділянках із пучинами
- •Максимальна крутість відводу
- •Розміри пучинних підкладок, мм
- •Укладання наскрізних нашпальників
- •Умови застосування пучинних костилів
- •3.14. Особливості улаштування та утримання колії на ділянках із автоблокуванням і електричною тягою
- •3.15. Улаштування та утримання безстикової колії
- •3.16. Особливості улаштування та утримання колії на сортувальних гірках
- •Норми устрою та утримання ширини колії та жолобів башмакоскидачів типу р43 і р50 колії 1524 мм
- •Норми устрою та утримання ширини колії та жолобів башмакоскидачів типу р50 і р65 колії 1520 мм
- •Ширина жолобів у башмакоскидачах, мм
- •4. Завдання та Організація поточного утримання колії
- •4.1. Загальні положення. Завдання поточного утримання колії.
- •4.2. Планування та організація робіт із поточного утримання колії та контроль за її станом
- •4.3. Механізація робіт із поточного утримання колії
- •4.4. Машинізовані форми поточного утримання колії
- •Потреба машин на 100 км головної колії
- •4.5. Оцінка утримання колії, споруд і пристроїв
- •Якісна оцінка стану колії
- •5. Утримання та зберігання механізмів, засобів вимірювальної техніки, інструментів, транспортних засобів і матеріалів
- •5.1. Зберігання та облік механізмів, засобів вимірювальної техніки, інструментів і транспортних засобів
- •5.2. Покілометровий запас матеріалів верхньої будови колії та зберігання матеріалів
- •Норми покілометрового запасу елементів верхньої будови колії
- •Кількість стандартних укорочених рейок ланкової колії на 1 км розгорнутої довжини колії
- •7. Прийняті терміни та позначення
- •8. Особливості визначення підвищення зовнішньої рейки в кривих на лініях прискореного руху поїздів
- •8.1 Критерії безпеки, плавності і комфортабельності їзди. Класифікація напрямків
- •Класифікація напрямків за категоріями поїздів і структурою поїздопотоку
- •Класифікація напрямків за критеріями безпеки, плавності й комфортабельності їзди
- •8.2 Визначення підвищення зовнішньої рейки в кривих
- •Підвищення зовнішньої рейки в кривих залежно від характеру напрямку і типу поїздів
- •Мінімальне підвищення зовнішньої рейки, hmin, мм, в кривих за максимальною швидкістю руху пасажирського поїзда (напрямок і-п)
- •Мінімальне підвищення зовнішньої рейки, hmin, мм, в кривих за максимальною швидкістю руху пасажирського поїзда (напрямок і-пс)
- •Підвищення зовнішньої рейки hрозр.Сер.Зв., мм, в кривих за середньозваженою швидкістю поїздопотоку (напрямок і-пс, формула (8.2))
- •9. Вимоги до плану лінії й поздовжнього профілю
- •9.1 Радіуси кривих в плані
- •Мінімальний радіус кривої залежно від характеру напрямку і типу поїздів
- •Мінімальні радіуси кривих, м, за формулою 9.1 на напрямку і-п
- •Мінімальні радіуси, м, за формулою 9.2 на напрямку і-пс
- •Мінімальні радіуси, м, за формулою 9.3 на напрямку і-пс
- •Мінімальні радіуси, м, за формулою 9.4 на напрямку і-пс
- •9.2 Довжина перехідних кривих
- •Довжина перехідних кривих на напрямках і-п
- •Довжина перехідних кривих на лініях і-пс
- •Нормативні дані щодо утримання кривих, мм
- •9.3 Поздовжній профіль
- •10. Габарити і відстані між осями колій
- •Збільшення відстаней, мм, між осями колій на перегонах в межах кривих при підвищенні зовнішньої рейки зовнішньої колії
- •11. Вимоги до конструкції верхньої будови колії
- •12. Вимоги до улаштування рейкової колії
- •Допустимі відхилення при влаштуванні і утриманні рейкової колії при швидкості 141-160 км/год
- •13. Вимоги до конструкції і параметрів стрілочних переводів
- •Обмеження швидкостей при відхиленнях від нормативної ширини колії на стрілочних переводах
- •14. Вимоги до земляного полотна
- •15. Вимоги до штучних споруд
- •15.1 Конструкція мостів і прогонових будов
- •15.2 Верхня будова колії на штучних спорудах і в зоні підходів до них
- •16. Контроль за станом колії і колійних пристроїв при експлуатації. Обслуговування і ремонти колії
- •17. Порядок огородження місць робіт і забезпечення безпеки при виконанні колійних ремонтних робіт
Протиугонні пристрої
2.3.8. Протиугонні пристрої встановлюють у тих випадках, коли конструкція проміжних скріплень не забезпечує надійного закріплення рейок від поздовжніх переміщень відносно шпал. На колії застосовуються пружні (рис. 2.24 та табл. Д.3.8), самозаклинні (рис. 2.25) та силові (рис. 2.26) протиугони. Пружні протиугони встановлюються на підошву рейки так, щоб зуб кожного протиугону на обох нитках розташовувався зовні колії (рис. 2.29).
Самозаклинні протиугони (рис. 2.25) складаються з двох частин: скоби і клина (рис. 2.27 і 2.28, розміри наведені в табл. Д.3.12 і Д.3.13). Їх виготовляють для всіх типів рейок у дистанційних майстернях із відходів рейкового металу окремо для лівої та правої ниток. Поперечний переріз заготовки для рейок типу Р50 і важче – 20-30 мм. Самозаклинні протиугони встановлюються клинами всередину колії.
Протиугони силові виготовляються зі сталі марок 65Г і 60С2А. Можливо виготовлення протиугонів зі сталі інших марок із механічними властивостями, близькими до сталі цих марок.
Щоб запобігти перекосу шпал, протиугони встановлюють попарно до однієї шпали (рис. 2.29).
2.3.9. Кількість протиугонів на ланці залежить від умов експлуатації (п. 2.6).
-
Рис. 2.24. Пружний протиугон
Рис. 2.25. Протиугон самозаклинний (у зборі):
1 – скоба; 2 – клин
Рис. 2.26. Основні розміри силових протиугонів
Рис. 2.27. Скоба самозаклинного протиугона (табл. Д.3.9) |
Рис. 2.28. Клин самозаклинного протиугона (табл. Д.3.10) |
|
Рис. 2.29. Розміщення пружних протиугонів на рейках: 1 – зуб; 2 – захват |
2.4. Баластний шар
2.4.1. На існуючих коліях баластний шар може бути з таких матеріалів: щебінь, сортований та кар'єрний гравій, черепашник, пісок. Всі матеріали повинні задовольняти вимогам відповідних державних стандартів і технічних умов на баластні матеріали для залізничної колії.
На ділянках із швидкостями руху поїздів понад 100 км/год повинен застосовуватися тільки щебеневий баласт.
Залізобетонні шпали вкладаються тільки на баласт із твердих порід щебеню марок не нижче У-50 та И-40.
2.4.2. Баластна призма повинна утримуватися відповідно до типових поперечних профілів (рис. 2.30).
Товщина баластного шару та розміри баластної призми на головних коліях на перегонах, станціях, роз'їздах і обгінних пунктах приймаються в залежності від встановлених експлуатаційних умов і категорій колій згідно вимог «Положення про проведення планово-запобіжних ремонтно-колійних робіт на залізницях України» , за нормами табл. 2.10.
На станційних коліях, призначених для безупинного пропуску поїздів, прийому та відправлення пасажирських поїздів, матеріал баласту та розміри баластної призми повинні бути такими ж, як на перегоні.
На решті приймально-відправних та інших станційних колій укладають одношарову призму із гравійного, гравійно-піщаного чи піщаного баласту за нормами табл. 2.10 – як для колій VI-VII категорій. При обґрунтуванні може укладатися дрібний щебінь фракцій 5-25 мм на піщаній подушці.
Міжколійя на станційних коліях заповнюють тим самим баластом, яким баластують колії. Проте при відстані між осями суміжних станційних колій понад 6,5 м, а на підходах до станції понад 5 м, баластний шар суміжних колій виконують роздільно. У цьому випадку при глинистих ґрунтах у земляному полотні необхідно передбачати закритий дренаж для відведення води з міжколійного простору. Існуючі міжколійя можуть залишатися незаповненими баластом до наступного капітального ремонту або модернізації колії.
У кривих ділянках баластну призму виконують із урахуванням підвищення зовнішньої рейки. Під внутрішньою рейкою товщина баластного шару повинна бути такою ж, як на прямих ділянках.
У кривих радіусом менше 600 м баластну призму розширюють із зовнішнього боку на 0,1 м, а при числі колій більше одної, крім того, — на величину міжколійних відстаней.
Крутість укосів баластної призми при всіх видах баласту приймається 1:1,5, укосів піщаної подушки – 1:2.
У плановому порядку, під час виконання модернізації колії, капітальних і середніх ремонтів, а також, по можливості, і під час виконання інших видів колійних робіт баластна призма повинна приводитися до типових профілів.
Рис. 2.30. Поперечні профілі баластної призми: а, б, в – із щебеню при дерев'яних шпалах (а – на прямій одноколійній ділянці, б – в кривій, в – на прямій двоколійній ділянці); г, д, е, є – із щебеню при залізобетонних шпалах (г – на прямій одноколійній ділянці, д – в кривій, е – на прямій двоколійній ділянці, є – в кривій); ж – з кар'єрного гравію, черепашнику, піску при дерев'яних шпалах у кривій на двоколійній ділянці; hщ – товщина щебенового шару під шпалою; hп – товщина шару піщаної подушки; d – плече баластної призми; А – розширення міжколійя в кривій за умовами габариту
На лініях, де перехід на типові поперечні профілі баластної призми ще не здійснений, зберігаються наявні профілі призми. Укоси призми повинні бути при цьому не крутіше 1:1,5 і, як виняток, 1:1,25.
2.4.3. Верх баластного шару при залізобетонних шпалах повинен бути на одному рівні з верхньою поверхнею середньої частини шпал.
При дерев'яних шпалах поверхня баластного шару в підрейковій зоні повинна бути нижче підошви рейки на 3 см.
2.4.4. Матеріал і розміри баластної призми під стрілочними переводами встановлюються як під примикаючими коліями, а у випадку різної категорійності колій, що прилягають до переводів, по тій колії, що має більш високу категорію.
На сортувальних коліях у межах гірок і горловин сортувальних парків укладають щебінь фракції 5-25 мм або гравійний баласт.
2.4.5. Поперечні профілі баластної призми на станціях при переводі на щебеневий баласт крайніх колій (розміщених із зовнішнього боку станційної площадки) наведені на рис. 2.31.
2.4.6. На станціях із великою сортувальною роботою (при наявності гірок, напівгірок і витяжних колій спеціального профілю) для зручності та безпечної роботи складальних бригад баластна призма на насувних і витяжних коліях розширюється і має плече з кожного боку не менше 1 м на ділянці від місця розчеплення вагонів до горба гірки (напівгірки) або до точки відриву вагонів від состава. В цих місцях земляне полотно розширюється на відстань, що забезпечує ширину узбіччя не менше 0,45 м.
Рис. 2.31. Поперечні профілі баластної призми на станціях при переводі на щебеневий баласт колій, розташованих із зовнішньої сторони станційної площадки: а – при достатній товщині h наявного гравійного, гравійно-піщаного або черепашникового баласту; б – те саме при недостатній товщині h і необхідності робити врізання піщаної подушки в земляне полотно; в – одношарова баластна призма; г – постановка залізобетонного лотка замість кювету
Таблиця 2.10
