- •Інструкція з улаштування та утримання колії залізниць України
- •1. Основні положення, галузь застосування, нормативні посилання
- •1.1 Основні положення
- •1.2 Галузь застосування
- •1.3 Нормативні посилання
- •Улаштування та утримання колії при швидкостях руху поїздів: пасажирських – до 140 км/год, рефрижераторних – до 120 км/год, вантажних – до 90 км/год.
- •1. Основні положення з улаштування та поточного утримання залізничної колії
- •2. Технічні вимоги, норми та допуски утримання колії
- •2.1 Норми та допуски утримання колії за шириною, рівнем і напрямком у плані
- •Величини розрахункових стріл вигину, мм, для хорди довжиною 20 м
- •Підвищення зовнішньої рейки в кривих, мм
- •Допустимі відхилення підвищення зовнішньої рейки кривої відносно розрахованого за середньовиваженою квадратичною швидкістю
- •Мінімальна довжина перехідних кривих залежно від радіуса кругової кривої та максимальної швидкості руху поїздів
- •Рекомендовані та допустимі середні ухили відводів підвищення зовнішньої рейки в кривих
- •2.2. Рейки
- •I категорії якості, термічно-зміцнена, плавка кти751, з болтовими отворами, укороченої довжини;
- •II категорії якості, термічно-зміцнена, плавка мтс356, без болтових отворів, стандартної довжини;
- •Гарантійне напрацювання для рейок різних типів і якості*
- •Нормальні стикові зазори для рейок довжиною 25 м
- •Нормальні стикові зазори для рейок довжиною 12,5 м
- •2.3. Рейкові скріплення Стикові скріплення
- •Проміжні скріплення
- •Протиугонні пристрої
- •2.4. Баластний шар
- •Розміри баластної призми на головних, станційних коліях і стрілочних переводах
- •2.5. Шпали та бруси
- •Дерев'яні шпали та бруси
- •Залізобетонні шпали
- •Типи залізобетонних шпал
- •Залізобетонні бруси
- •2.6. Закріплення колії від угону
- •Кількість пар пружних протиугонів, що встановлюються для закріплення колії від угону, при рейках довжиною 25 м
- •2.7. Сполучення елементів поздовжнього профілю у вертикальній площині
- •Значення тангенса вертикальної кривої т, м
- •Значення величини ординат y, м
- •2.8. Вимоги габариту. Міжколійя на двоколійних і багатоколійних ділянках
- •2.9. Колія на мостах та у тунелях
- •Норми вертикального зносу рамних рейок і вістряків зрівняльних приладів
- •Допустима швидкість руху поїздів по дефектних зрівняльних приладах
- •2.10. Норми та основні вказівки з утримання стрілочних переводів і глухих пересічень
- •Норми ширини колії на стрілочних переводах, мм
- •Допуски утримання за шириною колії звичайних і криволінійних стрілочних переводів колії 1520 мм
- •Допуски утримання за шириною колії, мм, симетричних і перехресних стрілочних переводів колії 1520 мм
- •Норми утримання ширини колії, мм, у стрілочних переводах колії 1524 мм
- •Норми ширини жолобів і допуски їх утримання в хрестовинах стрілочних переводів і глухих пересічень
- •Норми та допуски кроку вістряків і рухомих осердь хрестовин
- •Розміри гострих хрестовин із рухомим осердям, мм
- •Ординати, мм, для установки перевідних кривих стрілочних переводів колії 1520 мм
- •Ординати, мм, для установки перевідних кривих стрілочних переводів колії 1524 мм
- •Найбільші допустимі норми вертикального та бокового зносу елементів стрілочних переводів
- •Розміри, необхідні для вимірювання зносу вусовиків у збірних хрестовинах із литим осердям
- •Розміри, мм, для визначення зносу в тупій хрестовині з рухомим осердям
- •2.11. Смуга відведення
- •Приблизна характеристика захисних лісонасаджень
- •3. Попередження появи несправностЕй колії
- •3.1. Загальні вказівки
- •3.2. Утримання рейкової колії
- •3.3. Утримання рейок
- •Знос рейок, мм, після перевищення якого вони вважаються дефектними
- •Деформації, мм, після перевищення яких рейки вважаються дефектними
- •3.4. Утримання скріплень
- •3.5. Утримання шпал і брусів Утримання дерев'яних шпал і брусів
- •Утримання залізобетонних шпал і брусів
- •3.6. Утримання баластного шару
- •3.7. Утримання земляного полотна
- •3.8. Утримання стрілочних переводів
- •3.9. Вказівки з укладання стрілочних переводів
- •3.10. Утримання колії на штучних спорудах
- •3.11. Утримання залізничних переїздів
- •3.12. Утримання сигналів, колійних і сигнальних знаків та інших колійних пристроїв
- •3.13. Утримання колії на ділянках із пучинами
- •Максимальна крутість відводу
- •Розміри пучинних підкладок, мм
- •Укладання наскрізних нашпальників
- •Умови застосування пучинних костилів
- •3.14. Особливості улаштування та утримання колії на ділянках із автоблокуванням і електричною тягою
- •3.15. Улаштування та утримання безстикової колії
- •3.16. Особливості улаштування та утримання колії на сортувальних гірках
- •Норми устрою та утримання ширини колії та жолобів башмакоскидачів типу р43 і р50 колії 1524 мм
- •Норми устрою та утримання ширини колії та жолобів башмакоскидачів типу р50 і р65 колії 1520 мм
- •Ширина жолобів у башмакоскидачах, мм
- •4. Завдання та Організація поточного утримання колії
- •4.1. Загальні положення. Завдання поточного утримання колії.
- •4.2. Планування та організація робіт із поточного утримання колії та контроль за її станом
- •4.3. Механізація робіт із поточного утримання колії
- •4.4. Машинізовані форми поточного утримання колії
- •Потреба машин на 100 км головної колії
- •4.5. Оцінка утримання колії, споруд і пристроїв
- •Якісна оцінка стану колії
- •5. Утримання та зберігання механізмів, засобів вимірювальної техніки, інструментів, транспортних засобів і матеріалів
- •5.1. Зберігання та облік механізмів, засобів вимірювальної техніки, інструментів і транспортних засобів
- •5.2. Покілометровий запас матеріалів верхньої будови колії та зберігання матеріалів
- •Норми покілометрового запасу елементів верхньої будови колії
- •Кількість стандартних укорочених рейок ланкової колії на 1 км розгорнутої довжини колії
- •7. Прийняті терміни та позначення
- •8. Особливості визначення підвищення зовнішньої рейки в кривих на лініях прискореного руху поїздів
- •8.1 Критерії безпеки, плавності і комфортабельності їзди. Класифікація напрямків
- •Класифікація напрямків за категоріями поїздів і структурою поїздопотоку
- •Класифікація напрямків за критеріями безпеки, плавності й комфортабельності їзди
- •8.2 Визначення підвищення зовнішньої рейки в кривих
- •Підвищення зовнішньої рейки в кривих залежно від характеру напрямку і типу поїздів
- •Мінімальне підвищення зовнішньої рейки, hmin, мм, в кривих за максимальною швидкістю руху пасажирського поїзда (напрямок і-п)
- •Мінімальне підвищення зовнішньої рейки, hmin, мм, в кривих за максимальною швидкістю руху пасажирського поїзда (напрямок і-пс)
- •Підвищення зовнішньої рейки hрозр.Сер.Зв., мм, в кривих за середньозваженою швидкістю поїздопотоку (напрямок і-пс, формула (8.2))
- •9. Вимоги до плану лінії й поздовжнього профілю
- •9.1 Радіуси кривих в плані
- •Мінімальний радіус кривої залежно від характеру напрямку і типу поїздів
- •Мінімальні радіуси кривих, м, за формулою 9.1 на напрямку і-п
- •Мінімальні радіуси, м, за формулою 9.2 на напрямку і-пс
- •Мінімальні радіуси, м, за формулою 9.3 на напрямку і-пс
- •Мінімальні радіуси, м, за формулою 9.4 на напрямку і-пс
- •9.2 Довжина перехідних кривих
- •Довжина перехідних кривих на напрямках і-п
- •Довжина перехідних кривих на лініях і-пс
- •Нормативні дані щодо утримання кривих, мм
- •9.3 Поздовжній профіль
- •10. Габарити і відстані між осями колій
- •Збільшення відстаней, мм, між осями колій на перегонах в межах кривих при підвищенні зовнішньої рейки зовнішньої колії
- •11. Вимоги до конструкції верхньої будови колії
- •12. Вимоги до улаштування рейкової колії
- •Допустимі відхилення при влаштуванні і утриманні рейкової колії при швидкості 141-160 км/год
- •13. Вимоги до конструкції і параметрів стрілочних переводів
- •Обмеження швидкостей при відхиленнях від нормативної ширини колії на стрілочних переводах
- •14. Вимоги до земляного полотна
- •15. Вимоги до штучних споруд
- •15.1 Конструкція мостів і прогонових будов
- •15.2 Верхня будова колії на штучних спорудах і в зоні підходів до них
- •16. Контроль за станом колії і колійних пристроїв при експлуатації. Обслуговування і ремонти колії
- •17. Порядок огородження місць робіт і забезпечення безпеки при виконанні колійних ремонтних робіт
2.3. Рейкові скріплення Стикові скріплення
2.3.1. Стандартні стики (крім кривих ділянок радіусом менше 200 м) розміщуються між шпалами за накутником в одному створі, перпендикулярному осі колії. Відстань між осями стикових шпал (крім безстикової колії з високоміцними ізолюючими стиками і безстикових стрілочних переводів) прийнята: при рейках Р75, UIC60 і Р65 – 420 мм; при рейках Р50 – 440 мм, при інших типах рейок – 500 мм.
Стикові скріплення складаються з накладок, стикових болтів із звичайними гайками і шайбами (рис. 2.10) та пружними гайками типу ГПС.
Накладки для струмопровідних стиків сучасних рейок застосовуються двоголові (рис. Д.3.1-Д.3.3). Для легких типів рейок можуть застосовуватися фартушні накладки (рис. Д.3.4 б). Рейки типу Р50 і важче повинні з'єднуватися двоголовими накладками (табл. Д.3.1). Рейки типів Р43 і легші можуть з'єднуватися в стиках двоголовими або фартушними накладками.
Накладки для рейок типів Р75 і Р65 уніфіковані.
З рейками типів Р75, UIC60 і Р65 можуть застосовуватися як шестиотворні, так і чотириотворні накладки. В стиках зрівнювальних рейок безстикової колії, а також у стиках рейок на великих і середніх мостах і в тунелях застосовуються тільки шестиотворні накладки. Закріплення чотириотворних і шестиотворних накладок виконується повною кількістю типових стикових болтів.
Болти в стиках із двоголовими накладками розташовуються почергово гайками всередину та назовні колії. При цьому порядок їх розміщення визначається формою отворів у накладках, що мають почергово круглу та овальну форму. В стиках із фартушними накладками два середніх болти ставляться гайками всередину колії, інші – гайками назовні.
Рис. 2.10. Конструкція рейкового стику: 1 – підкладка; 2 – гайка;
3 – пружинна одновиткова шайба; 4 – рейка;
5 – двоголова накладка; 6 – стиковий болт
На кожний болт під гайку ставиться пружинна шайба, при цьому стержень болта повинен виходити із гайки не менш ніж на 5 мм. Пружна гайка встановлюється без пружної шайби.
Болти (табл. Д.3.2) для двоголових накладок застосовують з круглою головкою та овальним підголовком (рис. Д.3.5), а для фартушних накладок – з овальною (качиною) головкою (рис. Д.3.4а).
Гайки (табл. Д.3.3) до стикових болтів застосовуються шестигранні (рис. Д.3.6), при цьому гайки М24 і М22 уніфіковані за розміром під гайковий ключ. Пружинні гайки типу ГПС закручуються спеціальним ключем.
Пружинна шайба може бути у вигляді розрізаного кільця з прутка квадратного перерізу пружинної сталі (рис. Д.3.7 і табл. Д.3.4) або комплекту з двох тарілчастих шайб (рис. Д.3.8) зовнішнім діаметром 60 або 70 мм. Останні можуть встановлюватись або послідовно (в основному – на ланковій колії), або паралельно (переважно – в зрівнювальних прольотах безстикової колії).
На ділянках з автоматичним блокуванням і електричною тягою поїздів влаштовуються струмопровідні та ізолюючі рейкові стики, особливості улаштування та експлуатації яких наведені в п. 3.14 даної Інструкції.
2.3.2. Для з'єднання рейок різних типів застосовують перехідні накладки або перехідні рейки. Перехідними накладками (рис. 2.11) з'єднуються рейки сусідніх типів (наприклад Р75 і Р65) або рейки одного типу, що мають різницю у вертикальному зносі не більше 10 мм.
Рис. 2.11. Перехідний стик рейок Р75 і Р65 з перехідною накладкою
Перехідні рейки є більш ефективним засобом з’єднання рейок різних типів.
Перед зварюванням перехідних рейок (рис. 2.12) виконують обсадку підошви та шийки рейок більшого типу після нагріву їх до температури кування. Нагрів проводять в індукційних або електричних установках контактного нагріву. Величину обсадки приймають для старопридатних рейок при однаковому зносі з типу Р65 на UІС60 – 8 мм, з Р65 на Р50 – 28 мм, з UІС60 на Р50 – 20 мм; при різному зносі рейок, що стикуються, вноситься відповідна поправка в величину обсадки. Перехід від обтисненої частини до решти рейки повинен бути плавним. Довжина перехідної частини рейки після обсадки і розрізання перед зварюванням повинна складати для рейок більшого перерізу типу Р65 – 75 мм, UІС60 – 75 мм, Р50 – 65 мм. Довжина кожної частини зварної перехідної рейки повинна бути не менше 3 м для старопридатних і не менше 6 м для нових рейок.
Підготовлену перехідну рейку обтисненою частиною зварюють з рейкою більш легкого типу. Загальна довжина рейок, що зварюються з перехідним стиком, визначається замовником. При зварюванні перехідного стику вертикальні осі двох рейок суміщають. Допускається зварювання перехідних рейок головкою вниз. Після цього проводиться механічна і термічна обробка зварних стиків.
Рис. 2.12. Рейки зварні перехідного профілю:
а – Р65/Р50, б – Р65/UIC60, в – UIC60/Р50
