Методичні рекомендації до вивчення теми.

Розглядаючи перше питання студентам-історикам слід акцентувати свою увагу на тому, що історичні уявлення - це до певної міри узагальнені образи дійсності, тобто з різноманітних сприймань даного предмета учень конструює один образ. Отже поєднання в образному історичному уявленні рис конкретного і загального робить його основою для утворення понять, ідей, висновків та узагальнень.

Для створення у школярів живого уявлення про історичні факти, коли вони далекі від їх життєвого досвіду використовують засоби конкретизації. Це – мовні засоби, а також конкретні факти. Приклади, деталі, цифрові дані, вдаючись до яких учитель спирається на створені раніше наочні уявлення, образи ( що їх учні зберігають у своїй пам’яті), на так звану внутрішню наочність і на цій основі в ході викладу формує у школярів нові історичні уявлення.

При вивченні третього питання особливу увагу студентів – майбутніх вчителів слід звернути на те, що кожну нову історичну подію учень має сприймати водночас і в конкретних, одиничних властивостях, і в зв’язках та відношеннях. Треба спрямовувати його мислення на виявлення зв’язків між явищами, зокрема в таких напрямах, як вплив одного явища на інше (причинно-наслідкові зв’язки), розвиток явища (зародження, розквіт, загибель), розрізнення випадкового від необхідного, другорядного від головного. Ця аналізуюча і узагальнююча робота щодо історичних фактів, які розглядаються у часі і просторі, в їх діалектичному розвитку, становить суть викладання історії.

Для формування у учнів історичного мислення в процесі навчання історії треба: щоб вони навчилися давати опис суспільного явища або події, правильно відібравши характерні або істотні для нього риси і факти; щоб у них виникало прагнення виявити причини і корені даного історичного явища; прагнення виявити обставини, в яких розвиваються дані явища, їх взаємозв’язок, зрозуміти кожне явище в зв’язку з умовами, в яких воно розвивається; щоб школярам були властиві усвідомлення минущого характеру кожного історичного явища, прагнення з’ясувати етапи або періоди в його розвитку. Усвідомити його історичне значення, різноманітності конкретного прояву історичної закономірності, визначити тенденції розвитку. Закладені в кожному історичному явищі, соціальні мотиви, які визначають діяльність суспільних груп і окремих історичних осіб.

В контексті формування історичного мислення учням необхідно наполегливо і послідовно прищеплювати навички аргументованого, логічного відстоювання своєї позиції, критичного, осмисленого аналізу історичного джерела, формулювання власних еврістичних висновків доведених до рівня наукового узагальнення.

ЛІТЕРАТУРА.

1. Алексашкина Л.Н. Развитие умений на уроках новейшей истории. // ПИШ. - 1996. - № 2. .

2. Богоявленский Б.Д. Преподавание истории: старые вопросы, новые подходы, вечные претензии. //ПИШ. — 1995. — № 3. - С.29.

3. Киршнер Л.А. Формирование познавательных возможностей учащихся в процессе обучения истории. - М., 1985.

4. Пометун Е.Й. Познавательная самостоятельность в работе над понятиями. //ПИШ. - 1996. - № 2.