Сучасна методика викладання історії.

Поняття державного освітнього стандарту з історії. Базовий навчальний план середньої загальноосвітньої школи. Державний, регіональний та шкільний компоненти освіти. Контроль за дотриманням вимог стандарту. Поняття змісту та обов’язкових результатів навчання. Факти , поняття та зв’язки в державному стандарті знань з історії. Основні вимоги стандарту до розумових та практичних операцій. Діючі шкільні програми з історії. Принципи їх побудови та порядок викладення історичного матеріалу в шкільних курсах ( лінійність та концентризм, поєднання системності та фрагментарності, хронологічна послідовність, історизм, гуманізація, об’єктивізм, науковість та ін.).

Концепція історичної освіти, її характеристика. Мета та завдання навчання історії в школі. Історія як предмет шкільного навчання. Місце історії в учбовому плані школи. Зв’язок курсу історії з іншими учбовими предметами.

Підручники, посібники та допоміжна література з історії – один з необхідних компонентів загальної системи шкільної історичної освіти. Концептуальні основи шкільних підручників з історії. Відповідність підручників програмам. Їх типи, функції, аналіз структури, змісту, учбово – методичного оформлення. Принципи та характер викладання матеріалу, методологічна основа підручників. Поняття базових, пробних, експериментальних та альтернативних підручників з історії. Друковані дидактичні матеріали з історії. Робочі зошити для учнів. Аналіз матеріалів періодичних освітянських видань.

Гуманітаризація змісту курсів історії ( збагачення їх питаннями розвитку вітчизняної української та зарубіжної культури, релігії; вивчення побуту свого народу та народів світу, проблем психології суспільства, окремих народів, впливу особи на розвиток історії, місця та ролі війн, революцій, соціальних конфліктів та їх наслідків для всього людства; знайомство з історією згідно цивілізаційного підходу.

Методика роботи з персоналіями. Методичні вимоги і критерії характеристики історичної особи. Методика відтворення історичної епохи. Методика відбору історичних джерел. Фольклор, історичні документи, мемуари, художня література, образотворче мистецтво як джерела відтворення історичної епохи. Методичні прийоми розгляду конкретного суспільства як частини світової цивілізації.

Гуманізація процесу навчання – один з пріоритетних напрямків перебудови сучасної школи. Основні механізми його реалізації ( інститут самоврядування, вільність в обранні учнями та учителем характеру, змісту та форм навчання, впровадження найоптимальніших його методів і прийомів, диференціація навчання.).

Виховне значення курсів історії в школі ( їх гуманітарна, творча та практична спрямованість ). Роль історії у формуванні самосвідомості, активної життєвої позиції, відповідальності за особисті дії.

Система організації вивчення історії.

Форми організації навчання історії: урок, факультатив, гурток, домашня робота та ін. Вимоги до сучасних форм організації навчальної діяльності, їх місце в системі навчально-виховного процесу школи, цільове призначення, перспективне і поточне планування, обладнання і підготовка.

Фактори, що обумовлюють доцільність вибору тих чи інших форм організації вивчення історії. Особливості вибору форм і типів навчання в залежності від кількісного та якісного складу класу та психолого – вікових особливостей учнів.

Урок – основна форма організації навчально – виховного процесу школи. Основні вимоги до проведення уроку. Типи уроків історії за характером діяльності вчителя та учня. Відбір додаткових матеріалів до уроку. Матеріали періодичної преси на уроці. Реалізація на уроках історії ретроспективних та перспективних міжпредметних зв’язків.

Нетрадиційні уроки – зразок нестандартного мислення вчителя, нова форма організації навчально – виховної діяльності учнів шляхом використання передового досвіду педагогів - новаторів. Види, форми, структура та особливості проведення нетрадиційних уроків.

Основні вимоги до уроків вивчення нового матеріалу, повторювально – узагальнюючих уроків, уроку – лекції, уроку – семінару, інтегрованого уроку. Поняття про рівні засвоєння знань і формування умінь учнів на уроках історії; усвідомлення сприйняття та запам’ятовування; застосування знань за зразком; творче застосування знань у новій ситуації. Організація самостійної роботи учнів на уроці історії.

Позакласна робота з історії, її роль в розвитку зацікавленості учнями предметом, пізнавальних здібностей школярів. Відмінність позакласної роботи від уроку, її зміст та характерні риси. Основні напрямки, форми та завдання позакласної роботи з історії. Принципи побудови позакласної роботи. Співкерівництво у системі позакласної роботи. Колективна творчість, факультативні заняття з історії. Учнівська Мала Академія наук, принципи і форми її діяльності. Учнівське об’єднання за інтересами, історичні гуртки, теоретичні конференції, міжшкільні конкурси, історичні КВК, бесіди за „круглим столом”, прес – конференції, історичні олімпіади як форми позакласної навчально – виховної роботи.

Краєзнавча робота в школі, її специфіка, основні цілі та форми проведення. Організація музейної роботи в школі. Організація вчителем історії краєзнавчої роботи в школі. Використання краєзнавчого матеріалу на уроках історії, в позакласній та позашкільній роботі з предмету.