Лекції 13. Лабораторно-практичні роботи у викладанні історії в школі.

План

1. Лабораторно-практичні роботи як метод викладання історії.

2. Структура, зміст і методика проведення лабораторно-практичних робіт.

3. Організація лабораторно-практичних занять.

4. Оцінка лабораторно-практичних занять.

Лекція 14. Позакласна робота з історії в школі.

План

1. Завдання і основні риси позаурочної роботи з історії.

2. Зміст, форми і прийоми позаурочної роботи.

3. Національне виховання учнів в процесі позаурочної роботи з історії

4. Кабінет історії в школі

5. Методика краєзнавчої роботи в школі.

6.Тематика семінарських занять

Тема 1. Зародження, розвиток та перспективні напрямки шкільної історичної освіти та методики її викладання в україні ( 4 год.)

Заняття 1.

1. Предмет та завдання курсу методики викладання історії. Його місце в навчальному процесі вузу.

2. Зміст та структура курсу.

3. Вимоги до історичної освіти учнів у середній загальноосвітній школі.

Заняття 2.

1. Основні етапи розвитку шкільної історичної освіти та методики викладання історії в школі.

2. Актуальні завдання методики викладання історії на сучасному етапі.

Методичні рекомендації до вивчення теми.

Розглядаючи перше питання студентам необхідно звернути увагу на те, що методика викладання історії – педагогічна наука з відповідним категоріальним апаратом, предметом вивчення якої є шляхи, методи, прийоми, засоби, за допомогою яких досягається найбільш якісне та глибоке засвоєння учнями історичного матеріалу з врахуванням психологічних, вікових, фізіологічних особливостей розвитку кожного школяра. Особливого значення методика викладання історії набуває в педагогічних вищих навчальних закладах, які готують майбутніх викладачів історії для загальноосвітніх шкіл країни, оскільки головним критерієм оцінки їх діяльності є ступінь опанування учнями історичного матеріалу.

Готуючись до другого питання варто наголосити, що, оскільки методика викладання історії є наукою педагогічною, то це визначає і її структуру, яку не слід ототожнювати зі структурою шкільної історичної освіти.

Стрижнем для розуміння студентами третього питання є усвідомлення того, що рівень навчальних досягнень учнів залежить не стільки від засвоєння ними певного обсягу фактологічного матеріалу, скільки від опанування школярами закономірностей історичного процесу, концептуального сприйняття історії як науки, здатності використовувати факти для ілюстрації і аргументованого відстоювання своєї позиції.

Зосереджуючи свою увагу на вивченні четвертого питання студентам треба чітко усвідомити той факт, що при компартійній системі історія втратила певну наукову вагу, оскільки вимушена була обслуговувати інтереси держави диктатури пролетаріату, виконуючи політичне замовлення партійно-радянської номенклатури.

Серед найважливіших актуальних завдань методики викладання історії слід відмітити необхідність спрямування викладання історії в школі, головним чином, на формування у учнів історичного мислення, певних навичок самоосвіти, критичного ставлення до історичних подій та явищ, що створює підгрунтя для концептуального розуміння плину історичного процесу.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Вимоги до історичної освіти учнів у середній школі. //Преподавание истории в школе. - 1993. - № 5.

2. Державна національна програма «Освіта XXI ст.». - К., 1994.

3. Концепція безперервної історичної освіти в Україні. Проект. // Інформаційний збірник Мін-ва освіти України. — 1995. - № 8.

4. Коровкин Ф.П. Развитие школьного исторического образования в СССР за 50 лет. //ПИШ. - 1967. - № 6.

5. Лисенко М.М. Розвиток методики викладання історії в Україні. В кн. Розвиток народної освіти і педагогічної науки в Українській РСР (1917-1957). Наукові записки науково-дослідного Інституту педагогіки.— Т.З.— Серія педагогіки. - К., 1957.

6. Стобарт М. Совет Европы и историческое образование. //ПИШ. - 1995. - №7.

7. Колосков А.Г. Актуальнеє вопросы методики обучения истории в средней школе. - М., 1984.