Міністерство освіти і науки України

Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

Затверджено кафедрою

«28» серпня 2009 р.

Завідувач кафедри

_______________________

Кафедра всесвітньої історії навчально-методичний комплекс курсу

«Історіографія історії слов’янських народів»

(за вимогами кредитно-модульної системи)

Навчально-методичний комплекс розробив (розробили) д.І.Н., проф. Кіян о.І. Кіровоград - 2009

УДК ББК

Навчально-методичний комплекс курсу. – Назва ВНЗ. - 200__. - __ с.

Розробники: (вказати авторів, їх науковий ступінь та посади).

Рецензенти: (профільна кафедра іншого ВНЗ та два рецензенти: з установи, в якій ви-кладається навчальний курс, та з іншого ВНЗ або НДІ).

Затверджено методичною радою (назва ВНЗ, факультету)

Протокол № ___від _______________________200__ р.

ББК © Назва ВНЗ, 200___

Структура програми навчальної дисципліни «Історіографія історії слов’янських народів»

1. Опис предмета навчальної дисципліни

Курс: (підготовка бакалаврів, магістрів, спеціалістів)	Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчального курсу
Кількість кредитів, відповід-них ЕСТS: ____ (нац. кредитів: __ ) Модулів за видами роботи: Змістовних модулів: ___ Загальна кількість годин: __ Тижневих годин: ____	Шифр та назва напряму: 0203 Педагогічна освіта Шифр та назва спеціальності: 6.020302. Історія* Спеціалізації: правознавство, суспільствознавство, географія та краєзнавчо-туристична робота Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр	Обов'язковий (за вибором) Рік підготовки: Семестр: УІІ Лекції (теоретична підготовка): ____годин Семінарські заняття: _____ годин Практичні заняття: ____ годин Лабораторні заняття: ___ годин Самостійна робота: (перераху-вати її форми) _____ годин Інші можливі форми роботи…. Вид контролю: залік

2. Мета і завдання вивчення курсу

Метою курсу є вивчення основних етапів історіографії іс­торії слов’янських народів, формування критично мислячої особистості.

В результаті вивчення курсу студенти мають:

• самостійно визначати загальні тенденції історіографічних досліджень;

• вільно орієнтуватися у різноманітності концепцій і підходів до суперечливих питань історіографії історії слов’янських народів; вести дискусію з різних наукових позицій; чітко формулювати і аргументовано обстоювати власну точку зору.

Предметом учбового курсу є вивчення основних етапів історії історичної науки нового і новітнього періоду слов’янських національних історіографій. У центрі уваги перебувають теоретичні аспекти історичної науки, кон­цептуальні положення, які зумовлювали загальний рівень вивчення конкрет­но-історичних проблем і зокрема нового і новітнього періоду історії.

В основу періодизації курсу покладена послідовна зміна історичних епох, а також еволюція світоглядних принципів і методології історичних досліджень. Це зумовлює потребу у бодай стислій характеристиці соціа­льно-політичних і ідеологічних загальнокультурних та організаційних умов розвитку історіографії в новий та новітній період історії.

У структурному відношенні програма побудована таким чином, щоб ознайомити студентів передусім з тими течіями, напрямками та школами в історіографії нової і новітньої історії слов’янських народів, які відігравали провідну роль у роз­витку світової історичної науки в цілому. Певне місце у програмі відведено також локальним або маргінальним явищам в історіографії, без яких за­гальна картина розвитку світової історичної науки виглядатиме спрощено. Подаються характеристики доробку найвидатніших представників світової історичної науки.

Програма передбачає знайомство з слов’янськими національними історіографіями. Це тим доречніше, що історіографічні течії, напрямки та школи, як прави­ло, мали своєрідні епіцентри - на терені конкретних країн чи національних культур. Певний євроцентризм курсу зрештою зумовлений об'єктивними причинами. В новий та новітній період саме європейська історична думка визначала магістральні шляхи розвитку світової історіографії.