3. Навчальна програма курсу

вступ

Поняття історіографії. Природа історіографії, її місце у процесі історичного пізнання. Історіографія як наукова дисципліна. Головні функції історіографії, історіографія як навчальна дисципліна. Методи історіографії. Понятійний апарат історіографії. Головна література курсу.

зародження історичних знань у Східній Європі.

Початок історичних знань. Історія давньоруського літописання. "Повість минулих літ". Місцеве літописання і зводи ХП-ХІУ ст. перехід до загальноруського заводу. Інтерес до всесвітньої історії. Православно-месіанські і династичні ідеї. "Степенная книга", її історико-політична концепція. Версія про походження царської влади в "Сказаний о князьях Владимирских". Складання історико-політичної теорії "Москва-третій Рим". "Хронограф". Історична повість. "Історія про великого князя Московського" А. Курбського. Українські письменники в російській історіографії. "Хроніка" Феодосія Сафроновича. "Синопсис" Інокентія Гізеля. Зростання ролі історії як науки в суспільно-політичному житті Східної Європи.

перетворення історичних знань в науку в Східній європі XVIII ст.

Проникнення в східнослов'янську науку філософських ідей раціоналізму. Посилення уваги до історії при Петрі І. "Роздуми про причини шведської війни" П. Шафірова, "Історія царювання Петра Великого" Ф. Прокоповича. "Ядро російської історії"" О. Манкієва. Перехід від провіденціоналізму до раціоналізму в російській історичній науці. "Історія російська з найдавніших часів" В. Татіщева.

Заснування Академії наук. Праці Г. Баєра, Г. Міллера, А. Шлецера в галузі російської історії. Створення "норманської теорії¹" походження держави у східних слов'ян. Два напрями в російській історіографії: "Любороси" і М. Ломоносов. Спроба історичного синтезу М. Щербатова: "Історія російська з найдавніших часів" джерела, проблематика, загальна концепція історії Росії. Критика 1. Болтіна. Етико-націоналістична концепція М. Карамзіна в "Історії держави російської"".

Становлення "нової історичної науки" в Росії першої половини XIX ст.

Поширення шеллінгіанства і гегельянства в Росії. "Філософські листи" Чаадаєва. Проблема "Росія і Захід". Збирання і публікація пам'ятників російської історії. П. Строєв. Нові наукові принципи Г Еверса. "Скептична школа" в російській історіографії і М. Каченовський. "Історія руського народу" М. Полєвого. М. Погодін. М. Устрялов. Теорія "офіційного націоналізму".

Слов'янофіли. Проблема народу і держави в концепції напряму. Історична схема К. Аксакова. Протиставлення Росії Заходу в статті П. Киреєвського "Про давню руську історію". Філософія історії О. Хом'якова. Історики слов'янофільського табору: І. Бєляєв і О. Попов.

Державницька школа російської історіографії. К. Кавелін і концепція російського історичного процесу. Теорія ролі держави в історії Росії Б. Чичеріна. Історична концепція "органічного розвитку" С. Соловйова. "История России с древнейших времен" - вершина російської державницької історіографії.

Становлення народницько-романтичної історіографії в Росії. Соціальна історія і теорія "обласництва" А. Щапова. М. Костомаров про головні ідеї російської історії. Федеративна теорія.

Позитивізм в російській історіографії др. пол. XIX ст.

Особливості розвитку позитивістської концепції в Росії. П. Лавров і його "історичні листи". Історична епістемологія М. Михайловського. Теорія "об'єктивного пізнання" К. Бестужева-Рюміна. Економізм в історичній науці. Концепція історії Росії В. Ключевського в курсі "Лекции по русской истории".

Проникнення позитивізму в історіографію нової історії. Праці І. Лугицького, М. Карєєва. Проблеми політичної історії Європи і США в дослідженнях М. Ковалевського.

Розробка категорії цивілізації і "культурно-історичний тип" в концепції М. Данилевського ("Росія і Європа").