Змістовий модуль іі. Система оцінювання знань та умінь учнів у відповідності до державних освітніх стандартів.

Система перевірки та оцінки знань, вмінь учнів в навчальному процесі з історії, її цілі, завдання та типи. Методи контролю та самоконтролю. Форми і критерії оцінювання знань та вмінь учнів. Структурування змісту шкільної історичної дисципліни як основа розробки орієнтовного мінімуму базових знань школярів. Методика застосування дванадцятибальної системи оцінювання навчальних досягнень учнів. Зміст поняття „навчальні досягнення” учнів та визначення рівня їх компетенції в галузі історичних знань. Рейтингова система оцінювання особистих досягнень учнів при вивченні історії. Особливості поточного оцінювання навчальних досягнень учнів з історії. Мета та завдання тематичного оцінювання. Форми державної підсумкової атестації. Творчі роботи учнів у системі контролю за рівнем компетенції школярів. Вимоги до проведення екзаменів з історії. Тестування.

МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ ІСТОРІЇ.

Засоби навчання – одна з основних умов образного подання та сприйняття історичного матеріалу. Їх класифікація, зумовленість. Критерії вибору.

Друковані засоби навчання: документальні джерела, мемуарна література, підручники, навчальні посібники, хрестоматії, збірники документів, книги для читання, довідкова, науково – популярна та художня література, періодичні видання.

Наочні засоби навчання: речові ( збірки копій, макети, динамічні моделі, експозиції музеїв, виставочних залів ), образотворчі ( картини, альбоми, піктограми, ілюстративно – роздатковий матеріал ), умовно – графічні (карти, схеми, таблиці, аплікації ).

Аудіовізуальні засоби навчання: учбові кіно -, відео -, діафільми, кінофрагменти, діапозитиви, комп’ютерні програми, звукові посібники ( грампластинки, фонохрестоматії ), телевізійні передачі.

Методи та методичні прийоми навчання історії. Співвідношення понять „метод” та „прийом” навчання, їх взаємозв’язок та взаємозумовленість. Різниця в класифікаціях. Критерії оптимального вибору. Пізнавальна, виховна та розвиваюча роль методів та прийомів в учбовому процесі.

Усний метод навчання ( прийоми використання лекції, бесіди, розповіді, діалогу, короткого повідомлення, картинного або аналітичного опису, характеристики, пояснення, міркування тощо ). Місце пояснювально – ілюстративного, репродуктивного, проблемного, евристичного, частково - пошукового та дослідницького методів у викладанні історії. Особливості постановки проблемних завдань, логічних та наводячих запитань. Методичні прийоми створення проблемної ситуації. Основні вимоги до усного навчання: науковість, достовірність, врахування вікових особливостей учнівської аудиторії.

Наочний метод навчання ( прийоми роботи з предметною, образотворчою, умовно – графічною наочністю. Використання технічних засобів навчання для посилення образного сприйняття матеріалу ).

Текстуальний метод навчання ( багатоваріантність прийомів роботи з документальним, довідковим та художнім текстом, підручником ). Поетапне ускладнення навичок роботи учнів з друкованими текстами, виходячи з психолого – педагогічних та вікових особливостей школярів.