- •4.2. Зусилля у нижній та верхній частинах лівої колони
- •6.3.1. Підбір перерізу нижньої частини колони………………………………………………..
- •1. Побудова розрахункової схеми поперечної рами.
- •Визначення вертикальних розмірів рами.
- •Визначення горизонтальних розмірів рами.
- •2. Розрахункова схема рами.
- •Комбінації навантажень.
- •2. Навантаження на поперечну раму.
- •2.1. Постійне від покриття
- •2.2. Навантаження від снігу.
- •2.3. Навантаження від мостових кранів.
- •3.4. Вітрове навантаження.
- •2.5. Визначення жорсткостей елементів рами.
- •2.6. Розрахункові схеми рами від окремих завантажень.
- •2.7. Комбінації навантажень.
- •3. Розрахунок ферми покриття.
- •3.1. Збір навантажень у вузлах верхнього поясу ферми.
- •3.2. Статичний розрахунок ферми.
- •3.3. Підбір перерізів елементів ферми.
- •3.4. Розрахунок швів, що кріплять решітку до вузлових фасонок.
- •4. Статичний розрахунок рами
- •4.1. Зусилля у нижній (елемент 1) та верхній (елемент 3) частинах лівої колони від окремих навантажень
- •4.2. Зусилля у нижній (елемент 1) та верхній (елемент 3) частинах лівої колони від комбінацій навантажень
- •5. Комбінації зусиль для верхньої та нижньої частин колони
- •6. Розрахунок колони.
- •6.1. Визначення розрахункових довжин колони.
- •6.1.1. Розрахункові довжини ділянок колони у площині рами (колони).
- •6.1.2. Розрахункові довжини ділянок колони із площини рами (колони).
- •6.2. Розрахунок верхньої частини колони
- •6.2.1. Підбір перерізу верхньої частини колони.
- •6.2.2. Перевірка стійкості верхньої частини колони у площині дії згинаючого моменту, що співпадає із площиною колони.
- •6.2.3. Перевірка стійкості верхньої частини колони із її площини.
- •6.3. Розрахунок нижньої частини колони
- •6.3.1. Підбір перерізу нижньої частини колони.
- •6.3.2. Проектування решітки нижньої частини колони.
- •6.3.3. Перевірка стійкості нижньої частини колони у її площині.
- •7. Конструювання та розрахунок зєднання надкранової та підкранової частин колони
6.2.2. Перевірка стійкості верхньої частини колони у площині дії згинаючого моменту, що співпадає із площиною колони.
Алгоритм розрахунку:
Обчислюємо фактичні геометричні характеристики прийнятого перерізу колони:
.
.
.
.
.
Обчислюємо фактичну гнучкість колони у її площині:
(більш
точне граничне значення гнучкості
визначається у відповідності до вимог
п.6.15*, табл.19, СНиП).
.
Обчислюємо відносний ексцентриситет через момент опору:
.
Уточнюємо коефіцієнт впливу форми перерізу
за
табл.73 СНиП. Для цього визначаємо
співвідношення:
Відповідно
до табл.73 також маємо випадок
та
.
Для
цього випадку за табл. при
маємо
а
при
маємо
.
При
за інтерполяцією знаходимо відповідне
значення коефіцієнту впливу форми
перерізу:
.
Визначаємо приведений відносний ексцентриситет:
.
Перевіряємо стійкість верхньої частини колони в площині дії моменту (в площині рами, в площині колони).
За табл.74 СНиП визначаємо коефіцієнт в залежності від значень та :
Відповідно до п.5.27* стійкість перевіряємо за формулою:
-стійкість
верхньої частини колони в площині колони
забезпечена.
Перевіряємо місцеву стійкість стінки з урахуванням нових значень гнучкості та розрахункового опору сталі
.
Із
табл. 27* при
та
при
знаходимо:
Перевіримо місцеву стійкість стінки:
-
місцева стійкість стінки забезпечена.
Перевіряємо місцеву стійкість полиці. Звіс полиці буде:
.
-
місцева стійкість полиці забезпечена.
6.2.3. Перевірка стійкості верхньої частини колони із її площини.
Відповідно
до п.5.30 СНиП необхідно виконати перевірку
стійкості із площини дії моменту (із
площини колони). Має випадок
.
Перевірку виконують за формулою:
Вихідні дані: Розрахункові зусилля маємо із попереднього розрахунку:
,
-
маємо в перерізі 1-1 для комбінації
навантажень № 9.
Для тієї ж комбінації навантажень № 9 в перерізі 2-2 маємо:
,
.
Алгоритм розрахунку:
Відповідно до п.5.31 (СНиП) для стержнів з шарнірно-опертими кінцями, закріпленими від зміщення перпендикулярно площині дії моменту, за розрахунковий згинаючий момент
необхідно приймати максимальний момент
у межах середньої третини розрахункової
довжини колони (рис. 6.4):
Рис. 6.4 – До визначення розрахункового значення моменту
Визначаємо відносний ексцентриситет через абсолютний:
;
де
-
радіус ядра перерізу
.
Оскільки у нас
,
то відповідно до п.5.31 СНиП маємо випадок
і коефіцієнт
визначаємо
за формулою:
,
де
,
.
При
цьому, при обчисленні коефіцієнта
треба
приймати
,
а при обчисленні коефіцієнта
треба
приймати
.
При
обчисленні коефіцієнта
приймаємо коефіцієнти
та
за табл.10 (СНиП)
Коефіцієнт
залежить від значення
:
якщо
,
то
;
якщо
,
то
.
Коефіцієнт залежить від умови:
якщо
,
то
якщо
,
то
.
Тут
позначено:
-
погранична гнучкість між пружньою
(Ейлер) та пружньо-пластичною (Ясинський)
стадіями роботи сталі в елементі при
поздовжньому згині в результаті втрати
стійкості.
.
У нас
,
тому
,
де
-
значення
при
(п.5.3,
ф(8), (9), (10))
,
за ф. (9)
-
значення
при
(п.5.3,
ф(8), (9), (10))
,
за ф. (9)
.
Знаючи
всі величини, обчислюємо коефіцієнт
.
При
обчисленні коефіцієнта
приймаємо
.
Коефіцієнт
обчислюємо
за додатком 7 СНиП (стр.85). Відповідно
до дод.7, попередньо знаходимо:
,
Рис. 6.5 – До визначення розміру h0
де
-
відстань між осями поясів
.
За
табл.77 СНиП при
при
двох і більше закріпленнях стиснутого
поясу та при довільному навантаженні
поясу знаходимо:
.
За формулою (174) СНиП:
,
Випадки:
Якщо
,
то
Якщо
,
то
,
але не більше 1!
У
нас
,
то
,
значить приймаємо
.
Тепер визначимо :
і
Перевіряємо стійкість верхньої частини колони із площини дії моменту (із площини колони):
-
стійкість верхньої частини колони із
площини дії моменту (із площини колони)
забезпечена!
