
- •Історія фармаколоії
- •Загальна фармакологія
- •Фармакодинаміка
- •Особливості дії ліків при повторному застосуванні
- •Комбінована дія лікарських речовин
- •Доза. Принципи дозування ліків
- •Дія лікарських речовин залежно від концентрації та лікарської форми
- •Дія лікарських речовин залежно від хімічної структури та фізичних властивостей
- •Дія ліків залежно від виду, статі, віку, загального стану, породи, умов утримання та годівлі тварин
- •Фармакокінетика Всмоктування, розподіл, біотрансформація і виведення лікарських речовин з організму
- •Фізико-хімічні фактори, що впливають на проникнення ліків через мембрани
- •Всмоктування
- •Шляхи введення ліків в організм
- •Розподіл лікарських речовин
- •Біотрансформація
- •Виведення лікарських речовин з організму
- •Фармакотерапія
- •Отруєння тварин лікарськими засобами
- •Спеціальна фармакологія Нейротропні засоби
- •Засоби, що діють на центральну нервову систему
- •Наркотичні засоби
- •Теорія і стадії наркозу
- •Інгаляційні наркотичні засоби
- •Хлороформ - Chloroformіum
- •Ефір етиловий - Aether aethylicus
- •Хлоретил – Aethylii chloridum
- •Неінгаляційні наркотичні засоби Хлоралгідрат - Сhlогаlum hydratum
- •Тіопентал-иатрій – Тhyopentalum-natrium
- •Гексенал - Hexenahim
- •Кетаміну гідрoхлорид - Ketamini hydrochloridum
- •Пропанідід - Propanidididum
- •Спирт етиловий - Spiritus aethylicus
- •Снотворні засоби
- •Барбаміл - Ваrbатуlum
- •Барбітал-натрій – Ваrbitalum-Natrium
- •Фенобарбітал – Рhenobarbitalum
- •Психотропні засоби
- •Транквілізатори (седативні засоби)
- •Похідні пропандіолу
- •Похідні бензодіазепіну
- •Броміди
- •Препарати валеріани
- •Нейролептики
- •Анальгезуючі засоби
- •Наркотичні анальгетики
- •Ненаркотичні анальгетики
- •Препарати саліцилової кислоти та її похідні
- •Похідні піразолону
- •Засоби, що стимулюють функцію центральної нервової системи
- •Препарати групи кофеїну
- •Препарати групи камфори
- •Засоби, що діють на аферентні нерви
- •Місцевоанестезуючі засоби
- •Складні ефіри бензойної кислоти
- •Складні ефіри параамінобензойної кислоти
- •Заміщені аміди хінолінкарбонової (цинхонінової) кислоти
- •Заміщені аміди оцетаніліду
- •Пом'якшувальні засоби
- •Обволікаючі засоби
- •В'яжучі засоби
- •Органічні в'яжучі засоби
- •Неорганічні в'яжучі засоби
- •Адсорбуючі засоби
- •Засоби, що збуджують чутливі рецептори
- •Подразнюючі засоби
- •Розчин аміаку - Solutio Ammonii caustici
- •Плоди ялівцю - Fructus Juniperi
- •Плоди анісу - Fructus Anisi
- •Насіння гірчиці - Semen Sinapis
- •Листя евкаліпта - Folium Eucalypti
- •Блювотні, румінаторні та відхаркувальні засоби
- •Блювотні засоби рефлекторної дії Корінь іпекакуани - Radix Ipecacuanhae
- •Кореневище білої чемериці - Rhizoma Veratri
- •Вератрин – Veratrinum
- •Тартрат - антимоній калію - Sribio-Kalii tartras
- •Проносні засоби
- •Сольові проносні
- •Рослинні та мінеральні олії
- •Рослинні проносні, що містять антраглікозиди
- •Сабур - Аloе
- •Корінь ревеню - Radix Rhei
- •Синтетичні проносні, що діють переважно на товстий відділ кишечнику
- •Гіркоти
- •Гіркоти чисті - Amara pura
- •Корінь кульбаби - Radix Тагахасі
- •Лист бобівника - Folium Trifolii
- •Гіркоти ароматичні - Amara aromática
- •Трава полину - Herba Absinthii
- •Трава деревію - Herba Мillefolii
- •Жовчогінні засоби
- •Алохол – Аllосholum
- •Кислота дегідрохолева - Асіdит dehydrocholicum
- •Кукурудзяні приймочки - Stigmata Maydis
- •Квітки цмину піщаного - Flores Helichrysi arenarii
- •Засоби, що регулюють функцію еферентних нервів
- •Засоби, що регулюють функцію еферентних нервів
- •Засоби, що регулюють функцію холінергічних нервів Карбахолін – Carbacholinum
- •Фізостигміну саліцилат – Рhуsostigmini salicylas
- •Прозерин – Proserinum
- •Пілокарпіну гідрохлорид - Ріlосаrріnі hydrochloridum
- •Лобеліну гідрохлорид - Lobelini hydrochloridum
- •Цнтитон – Cytitonum
- •Атропіну сульфат- Atropini sulfas
- •ІІлатифіліну гідротартрат – Рlаtурhyllini hydrotartras
- •Гангліолітики
- •Пахікарпіну гідройодид – Расhicаrpini hydroiodium
- •Сферофізину бензоат – Spherорhуsini benzoas
- •Міорелаксанти (курареподібні препарати)
- •Антидеполяризуючі (неполяризуючі) міорелаксанти
- •Диплацин - Diplacinum
- •Деполяризуючі міорелаксанти
- •Дитилін – Dithylinum
- •Мезатон – Меsаtonum
- •Адреноміметики непрямої дії Ефедрину гідрохлорид - Ephedrini hydrochloridum
- •Засоби, що діють переважно на процеси обміну в організмі тварин Вітамінні препарати
- •Водорозчинні вітаміни та їх препарати. Препарати вітамінів групи в
- •Рибофлавін – Riboflavinum
- •Піридоксин - Vitaminum в6
- •Ціанокобаламін - Vhaminum в12
- •Аскорбінова кислота – Асidum ascorbinicum
- •Нікотинова кислота – Асidum nicotinicum
- •Жиророзчинні вітаміни та їх препарати Ретинол – Retinolum
- •Риб'ячий жир трісковий вітамінізований
- •Препарати вітаміну д
- •Полівітамінні препарати
- •Тривіт а, д3, е - Trivitum а, д3, е
- •Тетравіт - Tetravitum
- •Солмівіт – Solmivitum
- •Солмівіт-полі – Solmivitum-poli
- •Гормональні препарати
- •Препарати гіпофізу Адренокортикотропний гормон для ін'єкцій. Corticotropinum pro injectionibus
- •Пітуїтрин - Pituitrinum
- •Окситоцин – Охуtосіnum
- •Естрогенні препарати
- •Синестрол - Synoestrolum
- •Препарати підшлункової залози
- •Інсулін - Іnsulinum
- •Гормональні препарати щитовидної залози
- •Тиреоїдин – Тhyreoidinum
- •Препарати кори надниркових залоз
- •Кортизону ацетат – Cortisoni acetas
- •Преднізолон – Prednisolonum
- •Ферментні препарати
- •Ентерофар – Еnterophar
- •Лізоцим гзх- Lysocimum
- •Сік шлунковий натуральний - Succus gastricus naturalis
- •Пепсин – Pepsinum
- •Трипсин кристалічний - Tripsinum сгуstallisatum
- •Панкреатин – Pancreatinum
- •Солі лужних та лужноземельних металів
- •Натрію хлорид – Natrii chloridum
- •Натрію гідрокарбонат – Natrii hydrocarbonas
- •Кальцію хлорид - Саlсіі chloridum
- •Кальцію глюконат - Саlсіі gluconas
- •Кальцію фосфат – Calcii phosphas
- •Кальцію карбонат - Calcii carbonas
- •Магнію сульфат - Magnesii sulfas
- •Препарати заліза
- •Залізо відновлене – Ferrum reductum
- •Заліза лактат - Fеггі lactas
- •Заліза закисного сульфат - Ferrosi sulfas
- •Заліза окисного хлорид – Ferri trichloridum
- •Фероглюкін – Ferroglucinum
- •Засоби, що впливають на процеси зсідання крові
- •Коагулянти Тромбін – Thrombinum
- •Желатина медична – Сеlаtіna medicinalis
- •Антикоагулянти Гепарин - Heparinum
- •Натрію цитрат для ін'єкцій - Natrii citras pro injectionibus
- •Замінники крові
- •Розчин Рінгера-Локка - Solutio Ringer-Locke
- •Кровозамінник бк-8 - Serum вк-8
- •Гемодез - Нaemodesum
- •Поліглюкін - Роlygluciпит
- •Вуглеводи Глюкоза — Glucosum
- •Цукор - Saccharum
- •Протимікробні та протипаразитарні засоби Дезінфікуючі й антисептичні засоби
- •Умови, що впливають на дію протимікробних і протипаразитарних засобів
- •Феноли, крезоли та їх похідні
- •Фенол чистий – Рhenolum purum
- •Креолін – Сreolinum
- •Березовий дьоготь - Pix liquida
- •Препарати важких металів
- •Препарати алюмінію Галун – Аlumen
- •Препарати цинку Цинку оксид - Zinci oxydum
- •Цинку сульфат - Zinci sulfas
- •Препарати срібла Срібла нітрат – Argenti nitras
- •Коларгол – Соllargolum
- •Протаргол – Рrotargolum
- •Альбаргін – Аlbarginum
- •Препарати ртуті Сіра ртутна мазь – Unguentum Hydrargyri cinereum
- •Ртуті оксид жовтий – Hydrargyri oxydum flavum
- •Протиотрути для солей важких металів миш'яку
- •Кислоти, луги і мила Кислоти - Асіdа
- •Хлористоводнева кислота – Асidum hydrochloricum
- •Молочна кислота – Асіdum lacticum
- •Оцтова кислота – Асіdum aceticum
- •Борна кислота – Acidum boricum
- •Луги - Аlcalia
- •Натрію гідроксид – Natrii hydroxydum
- •Калію гідроксид – Каlii hydroxydum
- •Натрію карбонат – Natrii carbonas
- •Натрію гідрокарбонат – Natrii hydrocarbonas
- •Кальцію гідроксид – Calcii hydroxydum
- •Магнію оксид – Magnesii oxydum
- •Мила – Saponis Мило зелене - Sapo viridis
- •Спирт мильний - Spiritus saponatus
- •Препарати формальдегіду
- •Розчин формальдегіду – Solutio Formaldegydi
- •Гексаметилентетрамін - Нехаmеthylentetraminum
- •Лізоформ – Lysoformum
- •Препарати хлору
- •Хлорне вапно - Calcaria chlorata
- •Хлорамін б - Chloraminum в
- •Препарати йоду
- •Розчин йоду спиртовий 5-процентний — Solutio spirituosa 5%
- •Розчин йоду спиртовий 10-процентний – Solutio Jodi spirituosa 10 %
- •Розчин Люголя - Solutio Lugoli
- •Йодинол – Jodinolum
- •Калію йодид – Kalii jodidum
- •Натрію йодид – Natrii jodidum
- •Йодоформ - Jodoformum
- •Окислювачі
- •Калію перманганат – Каlii permaganas
- •Розчин перекису водню концентрований –
- •Гідроперит - Нуdroperitum
- •Препарати сірки Сірка очищена – Sulfur depuratum
- •Сірка осаджена - Sulfur precipitatum
- •Сірка черенкова - Sulfur bacculis
- •Натрію тіосульфат - Natrii thiosulfas
- •Хіміотерапевтичні засоби
- •Антибіотики
- •Група пеніциліну
- •Бензилпеніцилшу натрієва і калієва сіль –
- •Бензилпеніциліну новокаїнова сіль - Benzylpenicillinum-Novocainum
- •Екмоновоцилін – Ecmonovocillinum
- •Група тетрациклінів
- •Хлортетрацикліну гідрохлорид – Chlortetraciclini hydrochloridum
- •Окситетрацикліну гідрохлорид – Охуtеtгасісlini hydrochloridum
- •Тетрациклін – Теtracyclinum
- •Тетрацикліну гідрохлорид – Теtracyclini hydrochloridum
- •Дитетрациклін - Ditetracyclinum
- •Група лівоміцегину Лівоміцетин – Laevomycetinum
- •Синтоміцин - Synthomicinum
- •Група стрептоміцину Стрептоміцину сульфат - Streptomycini sulfas
- •Стрептоміцин-хлоркальцієвий комплекс - Streptomycini et calcii chloridum
- •Група аміноглікозидів Неоміцину сульфат - Neomycini sulfas
- •Канаміцину сульфат - Каnаmусіnі sulfas
- •Антибіотики - макроліди Еритроміцин - Erythromycinurn
- •Олеандоміцину фосфат - Oleandomycini phosphas
- •Олететрнн - Oletetrinum
- •Антибіотики різних груп Лінкоміцину гідрохлорид - Lyncomycini hydrochloridum
- •Поліміксину м сульфат - Polimyxini м sulfas
- •Екмолін - Ecmolinum
- •Сульфаніламідні препарати
- •Уросульфан – Urosulfanum
- •Сульфацил - Sulfacylum
- •Сульфаніламідні препарати пролонгованої дії Сульфапіридазин - Sulfapyridazinum
- •Сульфален - Sulfalenum
- •Фтазин – Рhthazinum
- •Сульгін – Sulginum
- •Сульфаніламіди, що застосовуються переважно при септичних процесах Стрептоцид – Streptocidum
- •Норсульфазол - Norsulfazolum
- •Норсульфазол розчинний - Norsulfazolum solubile
- •Сульфазин - Sulfazinum
- •Метилсульфазин - Methylsulfazinum
- •Сульфадимезин - Sulfadimezinum
- •Етазол – Аеthazolum
- •Етазол-натрій – Aethazolum-natrium
- •Нітрофуранові препарати
- •Фурацилін – Furacillinum
- •Фуразолідон - Furazolidonum
- •Фурадонін – Furadoninum
- •Лікарські барвники
- •Лікарські барвники переважно протикровопаразитарної дії Азидин – Azidinum
- •Гемоспоридин – Haemosporidinum
- •Трипансинь – Trypanum coeruleum
- •Наганін - Naganinum
- •Флавакридину гідрохлорид – Flavacridini hydrochloridum
- •Лікарські барвники переважно антисептичної дії Брильянтовнй зелений – Viride nitens
- •Генціанвіолет - Gentiasnvioletum
- •Метиленовий синій — Methylenum coeruleum
- •Етакридину лактат - Aethacridini lactas
- •Ентеросептол – Enteroseptol
- •Препарати миш'яку
- •Новарсенол - Novarsenolum
- •Осарсол – Osarsolum
- •Кокцидіостатичні (протиеймеріозні) препарати
- •Ампроліум – Amprolium
- •Фармкокцид – Рharmcoccidum
- •Хімкокцид - Chimcoccidum
- •Антигельмінтні засоби
- •Трематоциди і цестоциди
- •Похідні піразино-ізохіноліну
- •Празіквантел – Рraziquantel
- •Гексахлорпараксилол – Hexachlorparaxylolum
- •Гексахлоретан – Hexachloraethanum
- •Дифтортетрахлоретан – Diphtortetrachloraethanum
- •Філіксан – Filixanum
- •Чотирихлористий вуглець - Carbonei tetrachloridum
- •Нематоциди
- •Бензімідазоли
- •Альбендазол - Albendazolum
- •Мебендазол – Mebendazolum
- •Тіабендазол – Thiabendazolum
- •Фенбендазол – Phenbendazolum
- •Імідазолтіазоли
- •Левамізол - Laevamizolum
- •Піримідини
- •Піперазин - Piperazinum
- •Макроліди
- •Фосфорорганічні засоби
- •Ддвф-ddwf
- •Етафос - Aethaphosum
- •Неоцидол – Neocidolum
- •Циклофос – Сyclophosum
- •Хлорорганічні засоби
- •Гама-ізомер гексахлорциклогексану
- •Карбамати
- •Байгон - Baigonum
- •Піретроїди
- •Етилфенацин – Ethylphenacinum
- •Фосфід цинку – Zinci phosphidum
- •Рецептура
- •Загальна рецептура Лікарська речовина, лікарська форма, ліки
- •Фармакопея
- •Правила зберігання і відпуску лікарських засобів
- •Постачання медикаментів установам ветеринарної медицини
- •Рецепти і правила їх виписування
- •Пам'ятка лікарю
- •Форма спеціального рецептурного бланка 2 для виписування тваринам наркотичних лікарських засобів
- •Найбільш важливі рецептурні скорочення
- •Складові рецепта
- •Зразок розгорнутої форми рецепта
- •Спеціальна рецептура Рідкі лікарські форми Розчини – Solutiones
- •Зразки рецептів за скороченою формою
- •Мікстури - Mixturae
- •Зразок рецепта
- •Слизи - Мucilagines
- •Зразок рецепта
- •Настої і відвари - Infusa et Decocta
- •Зразки рецептів
- •Емульсії – Emulsa
- •Скорочена форма
- •Розгорнута форма
- •Тверді і щільні лікарські форми Порошки - Pulveres
- •Пропис рецепта дивізійним способом
- •Пропис рецепта диспензаційним способом
- •Збори - Species
- •Зразок рецепта
- •Болюси – Воlі
- •Диспензаційний спосіб
- •Дивізійний спосіб
- •Таблетки - Таbulettae
- •Перший варіант
- •Другий варіант
- •Капсули - Capsulae
- •Зразок рецепта
- •М'які лікарські форми
- •Зразок рецепта
- •Зразки рецептів Скорочений пропис
- •Пасти - Рastae
- •Зразки рецептів Пропис офіцинальної пасти
- •Пропис магістральної пасти
- •Зразок рецепта
- •Зразок рецепта
- •Кашки – Electuaria
- •Зразок рецепта
- •Супозиторії - Suppositoria
- •Зразок рецепта
- •Галенові і новогаленові препарати
- •Настойки - Tincturae
- •Зразки рецептів
- •Екстракти - Extracta
- •Зразки рецептів
- •Сиропи - Sirupi
- •Зразок рецепта
- •Аерозолі
- •Лікарські рослини у ветеринарній медицині
- •Правила збирання, консервування та зберігання рослинної лікарської сировини
- •Строки придатності рослинної лікарської сировини
- •Календар збору лікарських рослин
- •Алфавітний покажчик
Всмоктування
Швидкість дії лікарських речовин залежить від інтенсивності їх всмоктування. Інтенсивність всмоктування визначається чотирма основними факторами: розчинність, концентрація в лікарській формі, інтенсивність циркуляції крові в зоні введення та площа всмоктувальної поверхні.
Добре розчинні сполуки всмоктуються і діють значно швидше, ніж малорозчинні, а нерозчинні не всмоктуються взагалі, як наприклад, барію сульфат. Це ж саме стосується і концентрації в лікарській формі - чим більше є молекул діючої речовини, чим більше їх проникає за одиницю часу через мембрани, тим швидше виявляється дія.
Оскільки основним транспортним середовищем є кров, то інтенсивність всмоктування і швидкість дії буде прямо залежати від інтенсивності циркуляції крові в ділянці введення. Нерідко вибір шляху введення ліків визначається саме цим фактором. Крім того, можна навіть регулювати цей процес за допомогою досить простих прийомів -прискорювати всмоктування масажуванням місця введення або його зігріванням; сповільнювати охолодженням або застосуванням судиннозвужуючих засобів. Велика площа всмоктувальної поверхні забезпечує швидку дію ліків, наприклад, при внутрішньочеревному введенні, або інгаляцією через легені, або ентеральними шляхами.
Шляхи введення ліків в організм
З метою місцевої, рефлекторної та резорбтивної дії застосовують ентеральні і парентеральні шляхи введення лікарських препаратів.
Ентеральні - це такі, що передбачають введення ліків через травний канал.
Оральне введення ліків (per os) - природний, найбільш давній, простий, доступний і економічний шлях. Його дуже широко використовують особливо в тих випадках, коли ліки задаються груповим способом у вигляді преміксів або з питною водою. Нерідко вводять ліки через рот за допомогою гумових пляшок, рото- та носостравохідних зондів, гумових трубок із лійками, шпателів, ложок, пілюле-, болюсо- і таблеткодавачів, а інколи тверді та м'які лікарські форми кладуть рукою на корінь язика.
Оральний шлях введення ліків використовується для місцевої дії лікарських речовин на слизову оболонку ротової порожнини, стравоходу, шлунка, кишок, а також для антимікробної, антигельмінтної та резорбтивної дії. Цей шлях має свої переваги і недоліки.
Переваги - це його природність, доступність та простота завдяки тому, що він не потребує особливих приладів та кваліфікації обслуговуючого персоналу.
Недоліки: під час індивідуального введення ліків тварин потрібно фіксувати; можна вводити ліки з подразнювальною дією, тому що вони можуть викликати блювоту (щоб послабити місцеву дію, їх рекомендується вводити після годівлі або разом із слизами); під час введення рідин за допомогою пляшок та зондів ліки можуть потрапити до трахеї та легень і викликати ускладнення; деякі ліки зазнають небажаного впливу від дії корму, шлункового соку, травних ферментів або мікроорганізмів у рубці жуйних тварин; лікарські речовини всмоктуються слизовою оболонкою шлунка та тонкого кишечника і через ворітну вену потрапляють спочатку до печінки, де піддаються частковій інактивації.
Жуйним тваринам інколи вводять ліки в рубець через черевну стінку 1.1 допомогою троакара або довгої голки й шприца, наприклад, розчин формальдсі іду як антидот при отруєнні сечовиною.
Ректальний (per rectum - через пряму кишку) шлях введення ліків застосовується для місцевої і резорбтивноїдії і має такі позитиві сторони: простий, доступний; лікарські речовини не зазнають інактивації, що зумовлюється відсутністю в прямій кишці травних соків і ферментів; речовини швидко (через 10...40 хв) всмоктуються в кров; після всмоктування ліки не потрапляють спочатку до печінки і не піддаються інактивації.
Недоліки: неможливість введення великих об'ємів і подразнюючих речовин, оскільки рефлекторно може настати акт дефекації, а також нездатність слизової оболонки прямої кишки всмоктувати живильні препарати - вуглеводи, амінокислоти, білки та ін.
Парентеральні (минаючи травний канал) шляхи введення ліків забезпечують точність дозування і швидку дію лікарських речовин. Сюди підносять ін'єкції, введення ліків через дихальні шляхи, у піхву, матку та на шкіру.
Шляхом ін'єкцій вводять рідкі лікарські форми, які не мають сильної подразнювальної дії, за допомогою шприців, ін'єкційних голок та гумових трубок при суворому дотриманні правил асептики.
Підшкірне введення найбільш поширене в практиці ветеринарної медицини. При підшкірному введенні твердих субстанцій фермент гіалуронідаза поступово деполяризує гіалуронову кислоту, яка потім перетворює їх у більш розчинні. Підшкірне введення суспензій значно сповільнює всмоктування діючої речовини, тим самим створюючи її депо на тривалий період, як наприклад, протамін-цинк-інсулін або гідрокортизон. Підшкірна інокуляція твердих препаратів дає можливість подовжити їх дію на тижні і навіть місяці.
При введенні розчинів лікарські речовини всмоктуються в кров через 5... 15 хв, а подразнювальні - рефлекторно збуджують центральну нервову систему відразу ж після введення.
Великим тваринам (великій рогатій худобі, коням, верблюдам) підшкірно вводять ліки найчастіше в ділянці середньої третини шиї; німцям - на внутрішній поверхні стегна; свиням - за вухом або на внутрішній поверхні стегна; собакам, кролям і котам - у ділянці лопатки або на внутрішній поверхні стегна.
Внутрішньом'язове введення забезпечує дуже швидке всмоктування ліків з розчинів. Так можна вводити погано розчинні речовини і суспензії в оліях, що забезпечує дуже повільне й рівномірне всмоктування, як наприклад, антибіотики пролонгованої дії (новоцилін, біцилін тощо).
Крім того, внутрішньом'язово можна вводити речовини з подразнювальною дією.
Внутрішньовенне введення забезпечує відповідну концентрацію ліків безпосередньо в крові за дуже короткий час. Цим шляхом вводять тільки водні та водно-спиртові розчини речовин, що діють на серце та судини, центральну нервову систему, замінники крові, хіміотерапевтичні засоби, а також речовини з місцевою подразнювальною, некротичною дією (кальцію хлорид, хлоралгідрат) та гіпертонічні розчини. Забороняється вводити олійні розчини, суспензії, речовини, що викликають коагуляціяю білків крові та гемоліз еритроцитів. Як правило, внутрішньовенне введення здійснюють повільно, а повторне - залежно від стану судинної стінки.
Коням, великій рогатій худобі, верблюдам, вівцям і козам розчини вводять в яремну вену; свиням - у вену вуха; собакам і котам - у вену стегна або гомілки.
Внутрішньоартеріальне введення застосовують рідко, оскільки артерії, розміщені в товщі тканини, мають пружні стінки, що утруднює введення в них голки. Крім того, після ін'єкції не виключена тривала кровотеча. Перевагою цього способу є те, що лікарські речовини потрапляють спочатку не в серце, а у відповідний орган. Заслуговує на увагу введення розчинів у черевну аорту, яке широко застосовується для введення телятам замінників крові та ізотонічних розчинів при зневодненні у випадках захворювання та розладу функції шлунково-кишкового тракту.
Внутрішньочеревне введення відрізняється від інших шляхів тим, що очеревина мас дуже велику поверхню, а це забезпечує швидке всмоктування лікарських речовин та рідини. Але очеревина дуже чутлива до подразнення та занесення інфекції.
Внутрішньокісткове введення передбачає дуже швидке всмоктування у кров. Воно застосовується у випадках, коли немає можливості ввести у вену або коли тварина знаходиться в стані колапсу.
При деяких захворюваннях центральної нервової системи з метою послаблення гематоенцефалічного бар'єра ліки вводять у спинномозковий субарахноїдальний простір. У ветеринарній практиці нерідко застосовують спинномозкову анестезію.
Інгаляційним (через дихальні шляхи) способом можна вводити в організм лікарські речовини газо-, пароподібного та аерозольного стану для місцевої (протимікробні, противірусні, антигельмінтні), рефлекторної (збуджувальні дихання, відхаркувальні) та резорбтивної (наркотики, сироватки, вакцини) дії. Цей спосіб дає змогу одночасно обробляти велику кількість тварин, захищає від стресових факторів і травм, а також забезпечує дуже швидке всмоктування діючих речовин у кров.
Для індивідуального введення використовують маски з паперу, пристосування у вигляді рукавів, торбин та спеціальних інгаляційних апаратів. Груповим способом обробляють тварин за допомогою аерозольних установок різної конструкції в спеціальних камерах, наметах, щільно закритих стаціонарних тваринницьких приміщеннях. Недоліки інгаляційного способу - значні перевитрати лікувальних засобів (до 50%) та труднощі у визначенні оптимальної дози.
У деяких випадках застосовують інтратрахеальне введення лікарських речовин (наприклад, розчин йоду при диктіокаульозі великої рогатої худоби) і дуже рідко - в легені.
Застосування лікарських засобів на шкіру, слизові оболонки та рани. На шкіру, слизові оболонки та поверхню ран застосовують ліки місцевої (в'яжучі, обволікаючі, пом'якшувальні, протимікробні, протизапальні, протипаразитарні, місцевоанестезуючі, кровоспинні), рефлекторної (подразнювальні) та резорбтивної дії.
Інтенсивність всмоктування прямо пропорційна розчинності в ліпідах, оскільки епітелій виконує роль жирового бар'єра. Всмоктування через волосяні луковиці не має особливого значення. Жиророзчинні речовини всмоктуються шкірою дуже повільно.
Прискорити всмоктування лікарських речовин можна втиранням олійних розчинів чи суспензій або за допомогою йонофорезу. На слизові оболонки ротової і носової порожнин, очей, сечовивідних шляхів, піхви та матки, на поверхню ран застосовують розчини і порошки місцевої і протимікробної ДІЇ. При цьому слід враховувати не кількість лікарської форми, а концентрацію діючої речовини, яка визначає характер дії.