Блювотні, румінаторні та відхаркувальні засоби

Блювота - це складний захисний акт, у якому беруть участь гладенькі м'язи стравоходу, шлунка, дванадцятипалої кишки, глотки та скелетні м'язи діафрагми, черевної стінки і гортані. Узгодженість скорочень різних груп м'язів забезпечується блювотним центром, що міститься в довгастому мозку. Він може збуджуватися безпосередньо деякими речовинами (наприклад, апоморфіном) та рефлекторно після подразнення чутливих рецепторів відповідних рефлексогенних зон - слизової оболонки кореня язика, глотки, шлунка, верхніх відрізків тонкого кишечнику, а також серозних оболонок печінки, нирок, очеревини.

Блювотні засоби прямої дії збуджують центр відразу після всмоктування в кров. Дія ж рефлекторних засобів проявляється через тривалий проміжок часу, протягом якого відбувається поступова сумація імпульсів у центрі блювоти. При цьому з'являються і поступово посилюються явища нудоти, слинотечі, потовиділення, підвищення секреції бронхіальних залоз. Але першим симптомом нудоти (Nausea) є посилення секреції залоз верхніх дихальних шляхів, що являє собою відхаркувальний ефект.

Дія малих доз блювотних засобів може обмежитися лише підсиленням секреції бронхіальних залоз та активацією функції війчастого епітелію.

Дія більш високих доз супроводжується посиленням секреції слинних та шлункових залоз, моторики шлунка і перистальтики кишечнику, а в жуйних - моторики передшлунків. У таких дозах блювотні засоби застосовують у жуйних як румінаторні при атоніях і гіпотоніях передшлунків.

Дія більш високих доз супроводжується антиперистальтикою шлунка і блювотою навіть у жуйних тварин, для яких цей акт є неприродним. Акт блювоти відсутній також у коней та кролів.

Таким чином, у практиці ветеринарної медицини блювотні засоби рефлекторної дії залежно від доз можуть використовуватись як відхаркувальні, румінаторні та блювотні.

Із засобів центральної дії застосовують лише апоморфін.

Апоморфіну гідрохлорид - Apomorphini hydrochloridum

Одержують з морфіну шляхом відняття молекули води за допомогою сірчаної кислоти.

Білий, при тривалому зберіганні зеленкуватий порошок, погано розчиняється у воді (1:60). У водних розчинах нестійкий, тому готують їх асептично перед застосуванням.

Зберігають за списком А.

У коней і великої рогатої худоби викликає нервове збудження, яке супроводжується алотріофагією, цебто поїданням невластивих для живлення предметів (трісок, ганчір'я, вовни тощо).

При порушенні ж мінерального обміну, що супроводжується подібними явищами, уведення апоморфіну швидко їх усуває. У собак та свиней викликає блювоту.

Застосовують як блювотний засіб підшкірно: свиням - 0,01... 0,02 г; собакам - 0,002...0,005; котам - 0,001 ...0,003 г; при алотріофагії коням і великій рогатій худобі -0,02...0,05 г; вівцям і свиням - 0,01 ...0,02; собакам - 0,002...0,005; курям - 0,002...0,004г.

Зрідка застосовують як відхаркувальний засіб.

Блювотні засоби рефлекторної дії Корінь іпекакуани - Radix Ipecacuanhae

Синонім: блювотний корінь.

Корінь тропічної рослини іпекакуани звичайної (Cephaelis Ipecacuanha) містить алкалоїди еметин та цефаелін, які мають гіркий смак і здатність подразнювати чутливі рецептори, викликаючи відхаркувальний, румінаторний та блювотний ефекти.

Зберігають за списком Б.

Застосовують як відхаркувальний засіб у формі порошку, болюсів і мікстури: коням - 0,5...3,0г; великій рогатій худобі - 2,0...5,0; собакам - 0,02...0,05 г; як ніжний блювотний засіб у формі кашки свиням - 2,0...3,0 г; собакам і котам - 0,2...0.5 г; румінаторний засіб великій рогатій худобі - 3,0... 10,0 г; вівцям - 1,0...3,0 г.