Ненаркотичні анальгетики

Ненаркотичні анальгетики - це засоби, які проявляють болезаспокійливу, протизапальну та жарознижувальну дію. На відміну від наркотичних вони послаблюють або знімають біль, що пов'язаний із запальними процесами в суглобах, кісткових, м'язових та інших тканинах (при невралгіях, суглобовому та м'язовому ревматизмах, зубних та головних болях тощо). Це свідчить про те, що в основі анальгезії лежить протизапальна дія. Крім того, ненаркотичні анальгетики не викликають снотворного ефекту та ейфорії, не пригнічують центрів дихання та кашльового.

Важливе практичне значення має жарознижувальний ефект ненаркотичних анальгетиків. Як відомо, підвищення температури тіла при захворюваннях відбувається внаслідок дії пірогенних речовин (мікробні токсини, продукти розкладу білків тощо), які спричиняють збудження центру терморегуляції. При цьому змінюється інтенсивність процесів теплопродукції та тепловіддачі, що сприяє підвищенню температури тіла. Гіпертермія носить дуже важливий захисний характер. Але в деяких випадках вона може досягти небезпечного для життєдіяльності організму рівня і захисний її характер набуває патологічного.

У таких випадках доцільно застосувати жарознижувальні засоби, які пригнічують збуджений центр терморегуляції, а через нього гальмують теплопродукцію та підсилюють тепловіддачу, тим самим знижуючи температуру тіла.

Механізм протизапальної дії дуже складний і залежить від хімічної природи анальгетика. У практиці ветеринарної медицини мають значення препарати - похідні саліцилової кислоти, піразолону, аніліну, ізонікотинової кислоти та деякі ін.

Препарати саліцилової кислоти та її похідні

Саліцилова кислота - Acіdum salicylicum

У хімічному відношенні - це ортооксибензойна кислота. Назва її походить від назви глікозиду саліцину, що міститься в корі верби та в траві фіалки триколірної.

У чистому вигляді - це шовковисті голкоподібні кристали, погано розчинні у воді (1:500) та добре в спирті (1:3), ефірі, оліях. Зовнішньо в 1...2-процентній концентрації мас кератопластичну, а в 5...10-процентній концентрації - кератолітичну дію, що зумовлює застосування її в присипках, мазях, пастах та спиртових розчинах для стимуляції росту епітелію шкіри при виразках та екземах. Має добре виражену протимікробну, протигрибкову та протипаразитарну дію, тому інколи застосовують місцево для лікування трихофітії. Після всмоктування у кров саліцилова кислота діє протизапально, жарознижувально та болезаспокійливо. Всередину застосовується як антисептичний і протиревматичний засіб. Дози всередину: коням -15,0...20,0 г; великій рогатій худобі - 20,0...75,0; дрібній рогатій худобі - 2,0... 10,0; свиням -2Д..5.0; собакам – 0,2...2,0 г.

Натрію саліцилат - Natrii salicylas

Білий кристалічний порошок солодкувато-солонуватого смаку, легкорозчинний у воді (1:1). Випускають порошок та таблетки по 0,25...0,5г. Місцево не діє подразнююче, але в кислому середовищі легко переходить у саліцилову кислоту, яка всмоктується в кров і діє протизапально, жарознижувально і в меншій мірі болезаспокійливо. Застосовують всередину коням у дозі - 10,0...50,0 г; великій рогатій худобі - 15,0...75,0; дрібній рогатій худобі до - 10,0; свиням - до 5,0; собакам - до 2,0 г.

З метою попередження гемолітичного шоку препарат інколи вводять внутрішньовенно у формі 10-процентного розчину: коням до 15,0; великій рогатій худобі - до 25,0 г.

Кислота ацетилсаліцилова - Аcidum acetylsalicylicum

Синонім: аспірин.

Випускають у порошку та таблетках по 0,75 і 0,5 г. Голчасті кристали білого кольору, погано розчиняється у воді (1:300), легко - у лужних розчинах. Після внутрішнього введення поступово розкладається в кишечнику на саліцилову та оцтову кислоти. За протизапальною активністю дещо поступається натрію саліцилату, але краще переноситься тваринами. Добре виражена анальгетична дія. Застосовують як протизапальний, болезаспокійливий та жарознижувальний засіб у дозах: коням - 25,0...50,0 г, великій рогатій худобі - 25,0...75,0; вівцям 3,0...10,0; свиням 3,0...5,0; собакам – 0,2...2,0 г.

Метилсаліцилат - Methylii salicylas

Метиловий ефір саліцилової кислоти - безбарвна або жовтувата рідина з характерним ароматним запахом, практично нерозчинна у воді, змішується в будь-яких співвідношеннях з органічними рідинами.

Добре всмоктується шкірою, тому препарат широко застосовують зовнішньо в чистому вигляді, частіше у формі лініментів та сумішей з хлороформом, скипидаром, рослинними оліями шляхом втирання при суглобовому та м'язовому ревматизмі, артритах, тендовагінітах, плевритах. Інколи вводять підшкірно з цією ж метою в дозах коням - 2,0...5,0; собакам - 0,5 мл.

Фенілсаліцилат - Phenylii Salicylas

Феніловий ефір саліцилової кислоти.

Синонім: салол.

Містить 40% фенолу та 60% саліцилової кислоти. Білий кристалічний порошок, практично нерозчинний у воді. При внутрішньому введенні в лужному середовищі кишечника поступово розкладається на фенол та саліцилову кислоту, діючи антисептично, а після всмоктування в кров - як і всі саліцилати. Складові компоненти виділяються нирками, діючи дезінфікуюче на сечовивідні шляхи. На рани та виразки діє антисептично та дезодоруюче.

Застосовують всередину як протибродильний і протимікробний засіб при запаленні тонких кишок, сечових шляхів. Протипоказано застосування котам.

Дози всередину: коням і великій рогатій худобі -15,0..25,0 г; дрібній рогатій худобі - 2,0...10,0; свиням - 2,0...5,0; собакам - 0,5... 1,0 г три рази на добу; на рани - у формі присипки та 3...5-процентного спиртового розчину.