8

3. Основні моделі ринку за типами конкуренції.

При розгляданні ринкового механізму функціонування виходять з припущення, що на будь-якому ринку діє так багато покупців і продавців, що ні один з них немає ні найменшої можливості своєю індивідуальною поведінкою впливати на ціну товару. Але в реальному житті все набагато складніше і тому існує велика кількість різних ринкових ситуацій. В економічній теорії їх об’єднують в чотири основні (достатньо не схожі за ринковою структурою) моделі ринку.

Модель (структура) ринку за типами конкуренції включає в себе основні характерні ознаки ринку, до яких відносяться: кількість і розміри фірм, степінь схожості і відмінності товарів різних фірм, легкість входження на ринок і виходу з конкретного ринку, доступність ринкової інформації.

Основні моделі ринку типами конкуренції:

I – Чиста або вільна конкуренція  досконала конкуренція

II – Монополістична конкуренція

III – Олігополія недосконала

IV – Чиста монополія конкуренція

I. Чиста конкуренція (ЧК) являє собою ринкову ситуацію, коли велика кількість незалежно діючих фірм продає ідентичну продукцію, і ні одна з них не в змозі контролювати ринкову ціну.

Характерні ознаки чистої конкуренції:

1 – наявність великої кількості незалежно діючих продавців (сотні і тисячі);

2 – частка кожного продавця на ринку дуже незначна і тому вони не в змозі впливати на ціну товару, що складається на ринку, а можуть лише до неї пристосовуватися.

Продавців (виробників) змушених приймати ціну, яку диктує ринок називають ціноодержувачами.

3 – конкуруючі фірми виробляють стандартизовану або однорідну продукцію. При даній ціні споживачу байдуже у якого продавця купувати товар.

Внаслідок стандартизації продукції відсутня підстава для нецінової форми конкуренції.

4 – вільний доступ до ринків нових продавців (фірм) і можливість такого ж вільного виходу з них, тобто не існує при цьому ніяких серйозних перешкод: технологічних, фінансових, законодавчих та ін.

5 – рівний доступ до інформації, тобто всі покупці і продавці можуть мати повну інформацію про наявність продавців, про їхні ціни на товари та інші умови реалізації.

Перелічені умови в більшості випадків є майже нездійсненними, тому модель ринку з чистою конкуренцією на практиці досить рідкісна (найбільше підходить до цієї моделі сільське господарство: ринки пшениці, кукурудзи тощо; фондова біржа, ринок іноземних валют). Але в той же час будь-який реально функціонуючий ринок (його зазвичай називають конкурентним) несе в собі елементи чистої конкуренції.

Тому модель чистої конкуренції зазвичай використовують як зразок, стандарт, з яким порівнюється і може бути оцінена ефективність реально діючої ринкової економіки.

Модель ринку, в якій механізм конкуренції працює в чистому, ідеальному вигляді називають ще ринком з досконалою конкуренцією, або просто досконала конкуренція. Всі інші моделі ринку, в яких відбуваються будь-які відхилення або взагалі не виконуються ознаки досконалої конкуренції отримали загальну назву недосконала конкуренція (монополістична конкуренція, олігополія, монополія).

II. Монополістична конкуренція (МК) – це така ринкова ситуація, коли порівняно велика кількість продавців пропонує схожу, але не ідентичну продукцію. Монополістична конкуренція включає в себе дуже значний обсяг конкуренції, змішаної з невеликою дозою монопольної влади.

Характерні ознаки монополістичної конкуренції:

1 – на ринку існує відносно велика кількість невеликих за розмірами фірм (виробників): 25, 50, 70, але не тисячі фірм, як в умовах чистої конкуренції;

2 – здійснюється диференціація продукції;

3 – наявність у окремого продавця диференційованих товарів дуже незначного контролю (впливу) над ринковою ціною;

Це пов’язано з тим що:

по-перше, кожна фірма займає відносно невелику частку всього ринку;

по-друге, попит на диференційовану продукцію характеризується доволі високою ступінню еластичності.

Таких продавців (виробників), які мають можливість обирати ціну або набір цін, виходячи з кривої попиту на продукцію, називають ціношукачами.

Вказаний термін підходить до всіх продавців, які приймають участь у недосконалій конкуренції.

Всі ціношукачі мають певну ринкову владу, однак в різній степені, причому ця степінь тим більша, чим ближче фірма наближується до ситуації чистої монополії.

4 – характерна як цінова, так і нецінова конкуренція;

5 – таємна змова, узгоджені дії фірм з метою обмеження обсягу виробництва і штучного підвищення цін майже неможливі.

6 – вступ в галузь нових фірм є відносно вільним.

III. Олігополія – це ринкова ситуація, коли декілька великих фірм, що виробляють стандартизовані або диференційовані товари, контролюють значну частку ринку (це в основному фірми обробної, добувної промисловості, а також оптова торгівля).

Характерні ознаки олігополії:

1 – невелика кількість конкурентів, причому кожен з них володіє достатньо великою часткою ринку будь-якого товару або послуги;

2 – пропозиція ідентичних і диференційованих товарів (ідентичні товари: сталь, алюміній, цемент та ін.; диференційовані товари: автомобілі, миючі засоби, комп’ютери та ін.);

3 – контроль над цінами на продукцію однією фірмою обмежений взаємозалежністю фірм. Поведінка будь-якої фірми в умовах олігополії безпосередньо впливає на інші фірми-конкуренти і при цьому вона сама відчуває на собі вплив з боку цих конкурентів. Наприклад, якщо одна фірма знизила ціни, то інші фірми змушені адекватно відповісти тим же, інакше у них виявиться дуже велика втрата покупців і прибутку. Цінова конкуренція може забезпечити лише короткочасний ефект. Тому в умовах олігополії зазвичай існує розвинена нецінова конкуренція;

4 – наявність стимулів до злиття (домовленостей, змови), спрямованих на зменшення або взагалі усунення конкуренції. Домовленості по цінах, місцях збуту, обсягах продажу можливі тому, що кількість конкурентів обмежена і вони всі на виду;

5 – велика складність вступу в галузь нових підприємств (необхідність великого стартового капіталу, технологічні складнощі, великі можливості існуючих фірм різними способами заважати появі нових фірм в галузі та багато іншого).

IV. Чиста (абсолютна) монополія – це така ринкова ситуація, при якій галузь складається тільки з однієї фірми.

Характерні ознаки чистої монополії:

1 – один єдиний продавець, який концентрує в своїх руках загальний обсяг пропозиції товарів на ринку;

2 – пропонується унікальний товар, у якого немає близьких або хороших замінників. З точки зору покупця це означає, що немає інших прийнятних альтернатив. Покупець повинен купувати товар у монополіста або зовсім обходитися без нього;

3 – можливість в певних межах диктувати ціни ринку, самостійно регулювати якість продукції, обсяг збуту та інші параметри своєї діяльності. Продавець-монополіст за певних умов також може здійснювати повний контроль над ціною, тобто він переходить з розряду ціношукача в розряд ціноутворювача;

4 – привласнення монопольно високого прибутку внаслідок економічної реалізації свого панування на ринку;

5 – майже неможливі умови входження в галузь нових підприємств.