Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
фармакология.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
31.69 Mб
Скачать

Пепсин – Pepsinum

Властивості: біло-жовтого кольору порошок, кисло-солодкий на смак із специфічним запахом, добре розчиняється у воді. Містить протеолітичні ферменти. Одержують із слизової оболонки шлунка свиней.

Форма випуску: порошок.

Дія: пепсин гідролізує білки, поліпшує процеси травлення і сприяє засвоєнню поживних речовин корму.

Показання, способи і дози застосування: при гіпоацидних гастритах, диспепсіях, гастроентеритах, при годівлі тварин концентрованими кормами, для підвищення секреції шлункового соку. Дози всередину: коням, коровам - 2...5 г; вівцям - до 1 г; собакам - 0,2..0,6 г два-три рази на добу, краще з 0,5-процентним розчином соляної кислоти.

Трипсин кристалічний - Tripsinum сгуstallisatum

Одержують із підшлункової залози великої рогатої худоби. Містить протеолітичні ферменти.

Властивості: порошок білого кольору з жовтуватим відтінком, без запаху, добре розчиняється у воді.

Форма випуску: ампули та флакони по 5 і 10 мл.

Дія: місцева і резорбційна - руйнує білки і продукти їх розкладу (некротизовані тканини, фібринозні утворення, кров'яні згустки, густі ексудати).

Показання, дози і способи застосування: місцево для лікування гнійних ран з великою кількістю некротичних тканин і ексудату, при опіках, пролежнях; внутрішньом'язово при тромбофлебітах, запаленнях органів дихання. Для проявлення місцевої дії салфетки змочують у розчині трипсину (25...30 мл розбавляють у 10...15 мл води) і накладають на уражені ділянки. Як протизапальний засіб трипсин вводять внутрішньом'язово в дозі 0,1...0,15 мг/кг маси тварин.

Панкреатин – Pancreatinum

Одержують із підшлункових залоз забитих тварин.

Властивості: світло-жовтого кольору порошок з характерним запахом, погано розчиняється у воді, не розчиняється у спирті.

Форма випуску: порошок, таблетки по 0,5 г.

Дія: панкреатин містить ферменти амілазу і трипсин. Амілаза бере участь у перетравленні крохмалю, трипсин забезпечує розщеплення білків. Панкреатин поліпшує травлення і засвоєння поживних речовин корму.

Показання, способи і дози застосування: при порушенні функції підшлункової залози і захворюваннях печінки, гіпоацидних гастритах, ентероколітах. Перед застосуванням панкреатину телятам випоюють 100 мл 2-процентного розчину натрію гідрокарбонату.

Дози всередину: коровам - 2...7 г; телятам - 0,6... 1; свиням - 0,6... 1; собакам - 0,2...0,4 г. Дають 3...4 рази на день перед годівлею тварин.

Разом з панкреатином не застосовують шлунковий сік, хлористоводневу і молочну кислоти, пепсидил.

Солі лужних та лужноземельних металів

Для нормального функціонування організму абсолютно необхідними є неорганічні сполуки лужних (натрію, калію, кальцію, магнію) та важких (заліза, міді, цинку тощо) металів. З лікувальною та профілактичною метою широко використовують їх солі, які є продуктами заміщення іонів водню кислот на іони металу або гідроксильних груп лугів на аніони кислот. За хімічною будовою і властивостями солі поділяють на середні або нейтральні, кислі та лужні.

Солі лужних та лужноземельних металів у розбавлених розчинах дисоціюють на іони, які виконують важливу біологічну роль - підтримують осмотичний тиск крові та цитоплазми клітин, що забезпечує нормальний фізико-хімічний стан колоїдів, беруть участь у підтриманні кислотно-лужної рівноваги в організмі та проведенні нервових імпульсів.

Стабільність величини рН крові регулюється буферними системами, які включають бікарбонатний, фосфатний і білковий буфери. Бікарбонатами буфер підтримує концентрацію водневих іонів шляхом виведення двоокису вуглецю легенями та гідрокарбонату нирками.

У недисоціойованій формі солі лужних і лужноземельних металів впливають переважно на осмотичний тиск тканин, який повинен бути постійним. Залежно від концентрації солей розчини поділяють на ізотонічні, гіпотонічні і гіпертонічні.

Ізотонічні (фізіологічні) розчини мають осмотичний тиск, який для натрію хлориду відповідає 0,85...0,9-процентній концентрації. Вони помітно не змінюють функцію клітин, але широко використовуються для поповнення рідини в організмі, як розчинники для лікарських речовин та в дослідах з ізольованими органами.

Гіпотонічні розчини знижують осмотичний тиск, при внутрішньовенному введенні викликають гемоліз еритроцитів, негативно впливають на функцію органів, тому використовуються рідко.

Гіпертонічні розчини різної концентрації місцево діють подразню­юче на слизові оболонки, поверхню ран і рефлекторно стимулюють функцію внутрішніх органів та сприяють заживленню ран. При вну­трішньовенному введенні вони посилюють відтік води з клітин, тим самим підвищують концентрацію біологічно активних речовин у цитоплазмі, що призводить до посилення їх функції. Надто високі концентрації через деякий час впливають на функції організму негативно.