Гіркоти ароматичні - Amara aromática

Кореневище лепехи - Rhizoma Calami

Синонім: кореневище татарського зілля.

Зібране восени кореневище багаторічної трав'янистої водяної або болотистої рослини татарського зілля (Acorus Calamus) містить ефірну олію (до 2 %), гіркоту акорин, дубильні речовини, алкалоїди, вітамін С тощо.

Застосовують для поліпшення травлення у формі порошку, відвару, кашок, болюсів: коням -10,0...30,0 г; великій рогатій худобі - 15,0...50,0; дрібній рогатій худобі - 5,0...10,0; свиням - 2,0...8,0; собакам - 0,5...2,0 г.

Трава полину - Herba Absinthii

Зібрані в період цвітіння і висушені листя та суцвіття багаторічної трав'янистої рослини полину гіркого (Arthemisia absinthium) містять глікозид абсінтин, ефірну олію, дубильні речовини, органічні кислоти, смоли, вітамін С тощо.

Випускають траву, густий екстракт і настойку. Застосовують для збудження апетиту і поліпшення травлення, особливо при розладах, у формі зборів або відвару: коням -15,0...25,0 г; великій рогатій худобі – 25,0...50,0; дрібній рогатій худобі - 5,0... 10,0; свиням – 2,0..5.0; собакам -0,5...1,0 г.

Трава деревію - Herba Мillefolii

Синонім: трава тисячолистнику.

Зібрана в період цвітіння і висушена трава багаторічної трав'янистої рослини деревію звичайного (Achillea millefolium) містить гіркоту ахілеїн, ефірну олію, дубильні речовини, органічні кислоти, вітаміни С і К, солі тощо.

Поліпшує травлення, а також діє жовчогінно, кровоспинно, протизапально і спазмолітично.

Застосовують для поліпшення травлення, особливо при розладах функції шлунково-кишкового тракту та маткових кровотечах у формі настою та зборів усередину: коням -15,0...25,0 г; великій рогатій худобі - 25...50,0; дрібній рогатій худобі - 5,0...10,0; свиням - 2,0...5,0; собакам - 1,0...2,0 г.

З метою нормалізації функції шлунково-кишкового тракту та стимуляції травлення можна використовувати також траву золототисячнику (Herba Centauri), траву кропиви дводомної (Herba Urticae), листя черемхи (Folium Victorialis), траву будяка (Herba Cardui benedicti), головки часнику (Bulbus Allii sativi), цибулю (Bulbus Allii серае) тощо.

Жовчогінні засоби

Порушення зовнішньосекреторної функції печінки супроводжується зниженням інтенсивності утворення та виведення в кишечник жовчі. Це призводить до порушення процесів травлення, а також може бути причиною жовтяниці, випадання холестерину в осад

та утворення жовчних каменів тощо.

З метою попередження та ліквідації цих явищ застосовують жовчогінні засоби, одна група яких стимулює секрецію жовчі, а друга сприяє виходу її в дванадцятипалу кишку.

Засоби першої групи (холеретичні) стимулюють секрецію гепатоцитами жовчних кислот, які виділяються в жовчні капіляри, де піддаються дисоціації, підвищуючи осмотичний тиск жовчі, що сприяє більш інтенсивній фільтрації з крові води, електролітів та збільшенню її об'єму. До цієї групи належать препарати жовчі та жовчних кислот, а також ряд рослинних препаратів - квітки безсмертнику, приймочки кукурудзи, плоди шипшини та деякі інші.

Засоби другої групи (холекінетичні та холеспазмолітичні) посилюють скорочення стінок жовчного міхура або усувають спазми жовчної протоки, зменшуючи при цьому напруження сфінктера Одді і сприяючи тим самим більш швидкому проходженню жовчі.

До засобів цієї групи відносять магнію сульфат, пітуїтрин, папаверину гідрохлорид, аміназин, М-холінолітики (атропіну сульфат, платифіліну гідротартрат, скополаміну гідробромід) тощо.

Деякі засоби діють одночасно холеретично, холекінетично та холеспазмолітично.

Для більшості засобів, перелічених вище, жовчогінна дія не є основною, а побічною корисною дією, тому вони описані детально в інших розділах.

Діючим початком рослинних препаратів є ефірні олії, фітостерини, флавоноїди, смоли тощо. Завдяки незначній їх токсичності, доступності та високій ефективності при захворюваннях печінки вони знайшли широке застосування в практиці ветеринарної медицини.