- •Розділ 1 історіографія, джерела та методика дослідження
- •Зміст і особливості жіночих студій
- •2. Поняття громадської думки
- •1.3. Джерела та методи їх дослідження
- •Розділ 2 сфери конструювання жіночих образів
- •2. 1. Історична пам’ять
- •20000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000. 2. Правове поле
- •2.3. Дискусії в засобах масової інформації
- •2.4. Професійні середовища
- •2. 5. Література і мистецтво
- •Розділ 3 стереотипні образи жінок
- •3.1 Берегиня
- •3.2 Барбі
- •3.3. Ділова жінка
- •3. 4. Феміністка
- •Розділ 4 сучасні жіночі організації у світлі громадської думки
- •4. 1. Традиційні жіночі організації
- •4. 2. Соціально-орієнтовані жіночі організації
- •4.3. Організації ділових жінок
- •4.4. Феміністичні об’єднання
- •Розділ 5 мікроісторії
- •5. 1. Домогосподарка
- •5.2. Студентка
- •5.3. Феміністка
- •5. 4. Бізнесвумен
- •Розділ 6 охорона праці та безпека життєдіяльності
- •Висновки
- •Список використаних джерел і літератури Джерела
- •Додатки додаток 1
3.2 Барбі
Інша модель фемінности – Барбі – дуже схожа на ляльковий персонаж з таким самим ім’ям, проте насправді є об’єднаним образом жінки, спосіб життя якої нагадує нарцистичне існування гарної та дорогої ляльки. Вона вимагає для себе відповідного середовища та атрибутів, щоби врешті-решт виконати своє головне призначення – знайти свого власника-чоловіка. Засоби масової інформації активно тиражують та розвивають цей образ, зокрема у численних жіночих часописах (типу “Натали”, “Лиза”, “Единственная”, “Женский журнал” та ін.). Вони інформують жінок про те, чому віддають перевагу чоловіки, формуючи відповідні стандарти фемінности, і негайно ж пропонують численні поради, як найкраще їх досягти. Саме з цих часописів молоді жінки дізнаються, що для досягнення життєвого успіху вони мають бути вродливими, стрункими, молодими, сексуальними, гнучкими, гарно вбраними, вправними у домогосподарстві та догляді за дітьми, знатися на гороскопах і мати розуму якраз стільки, щоб вміти порахувати гроші при закупках. Очевидно, для цього не потрібно жодного інтелекту, фаху, хисту чи особистих інтересів. Ці журнали також друкують короткі оповідання про “справді успішних жінок”, що підкріплює слушність згаданих вище тез.
Проблему обмеження жіночого світу дверима власного дому, що постає як прихований смисл публікацій таких жіночих часописів, ще у 1963 році вперше заакцентувала американська дослідниця Бетті Фрідан і хоча відтоді минуло майже сорок років, у цій царині мало що змінилося (принаймні в Україні). Стійкість ґендерних стереотипів простежується навіть у таких всесвітньо знаних жіночих журналах (що нині опанували український інформаційний простір) як “Cosmopolitan”, “Glamour” та “Essence”: упродовж останніх сорока років їх домінантною темою була і залишається “як здобути і втримати чоловіка” та пов’язана з нею проблема “як стати гарнішою” .
Дослідники схиляються до думки, що насправді єдиним завданням подібних жіночих часописів є перетворення жінки на ляльку, що стане предметом чоловічого споживання 74
Ба, навіть цілком ґендерно-нейтральні (тобто не призначені для читання представниками конкретної статі) видання також хибують на подібну тенденцію. В такий спосіб жінок вчать, що вони можуть мати якесь значення лише як тінь свого чоловіка, і належати чоловікові – то є властиво жіночий спосіб існування. Відтак здобуття власного чоловіка стає чи не найголовнішим завданням життя жінки.
Щоб реалізувати його, жінкам, чи, властиво, дівчатам пропонується спеціальний “підручник жіночности” – “Енциклопедія для дівчат”, що видана у спеціалізованому видавництві з промовистою назвою “Школа”. “Енциклопедія може стати твоєю найкращою подругою. Вона підкаже, як познайомитися з хлопцем, який тобі подобається; розповість про секрети краси й молодости; допоможе розібратися в складних життєвих ситуаціях. Спробуй дотримуватись її порад – і твоє життя може змінитися”, – обіцяє анотація до книги. А далі знаходимо близько 600 сторінок недбало відредагованого тексту, присвяченого розглядові “найважливіших” проблем, що повинні турбувати дівчину-підлітка, як от: краса обличчя і тіла, куховарство і домогосподарство, гороскоп та тлумачення сновидінь, догляд за котами та молодшими братами і сестрами і т.п. Саме ці знання, очевидно, є найціннішими для того, щоб бути конкурентноспроможною на ринку наречених. І головне: книга вчить “прямого методу”, “класичного методу”, “загальмованого методу”, “методу для терплячих” та “методу змови” 75, що неодмінно стануть дівчині у пригоді під час “великого полювання на хлопця”…То ж як саме змінить дівчину ця книга? Вона навчить її кількох класичних істин, а саме: що увесь жіночий світ знаходиться в межах дому, що тіло – це головна цінність жінки, що її головна мета – здобути чоловіка. Відтак слід навчитися бути приємною і корисною для нього. Схожою на милу ляльку Барбі. Вона не думає, не вирішує, не досягає, не творить – вона лише грає призначену їй власником роль. Порівняння змісту цієї дівочої енциклопедії з аналогічним виданням для хлопців лише засвідчує, наскільки різними, часто полярними постають сконструйовані у них жіночий та чоловічий світи, а ще – наскільки обмеженішим і нуднішим є перший. Власне, подібні видання є писаними кодексами ґендерних стереотипів, котрі насаджують сучасній українській дівчині найконсервативніші моделі фемінности, що не передбачають здобуття освіти, наявности цікавих захоплень, розвитку особистости і творчих здібностей, мандрівок, спорту, друзів, ба, навіть елементарних знань щодо контрацепції та самооборони. Натомість головна ідея книги зводиться до того, що життєвий успіх прямо пропорційний успіхові у чоловіків. 76
Українська візуальна реклама віддзеркалює таку ж картину: жінки невпинно і невтомно турбуються про свою красу. Привабливі образи з рекламних роликів заохочують жінку бути схожою на Барбі для того, щоб прожити таке ж красиве і щасливе життя. Прикметно, що чоловіче тіло на телеекрані фактично не оцінюється з естетичної точки зору. Як слушно відзначає польська дослідниця З.Мелосік, “краса є однією з головних засад для соціального конструювання та підтримання ґендерних відмінностей”. Характерною є відсутність інтересу до жіночої особистості, її власних потреб, інтелектуального потенціалу чи творчих здібностей.
