
- •1. Формування і розвиток потенціалу, фактори зовнішні і внутрішні
- •3. Прибуток та рентабельність підприємства. Чинники зростання та пошук його резервів. Аналіз рівня беззбитковості
- •4. Передумови і економічне обґрунтування вертикальної інтеграції підприємств.
- •5. Джерела фінансування підприємницької діяльності.
- •Організація потокового виробництва, основні параметри перервно-потокових (прямо-потокових) ліній.
- •8. Трудовий потенціал
- •9. Оцінка вартості машин і обладнання
- •10. Зарубіжний і вітчизняний досвід участі працівників у прибутках (доходах) та власності приватизованих підприємств.
- •11. Реструктуризація і санація (фінансове оздоровлення) підприємств та організацій.
- •12. Діагностика виробничого потенціалу. Організація управління виробничим потенціалом та його оптимізація.
- •13. Технічні,організаційні та соціальні шляхи підвищення якості та конкурентоспроможності продукції , що виробляється на підприємствах України
- •14. Оборотні кошти підприємства та ефективності їх використання
- •15. Сутнісна характеристика нематеріальних ресурсів підприємства та їхній вплив на конкурентоспроможність продукції підприємства на ринку.
- •16. Планування прибутку та рентабельності. Джерела формування прибутку та його розподіл. Рентабельність та її види. Шляхи збільшення прибутку та рентабельності.
- •17.Виробнича програма: зміст і порядок її розробки; обґрунтування виробничої програми виробничою потужністю.
- •18.Моделі цінової і нецінової конкуренції.
- •19.Бізнес планування підприємницької діяльності.
- •20. Проблеми нестачі оборотних коштів і поповнення їх обсягу за умов кризової економічної ситуації на підприємстві.
- •21. Обґрунтування та напрямки зниження поточних витрат на підприємствах України.
- •22.Організація виробничого процесу у часі. Техніко-економічні показники організації виробничого процесу у часі.
- •23.Організація технічної підготовки виробництва. Зміст та економічне значення скорочення часу підготовки.
- •24.Особливості оцінки ефективності організаційних нововведень.
- •25.Техніко-економічне обґрунтування на стадії конструкторської підготовки виробництва. Шляхи забезпечення технологічності нових видів продукції.
- •26.Аналіз та оцінка підприємницьких ризиків.
- •27.Передумови і економічне обґрунтування горизонтальної інтеграції підприємств.
- •28.Аналіз беззбитковості капітальних вкладень та цільове планування прибутку.
- •1) Ресурсний;
- •2) Грошовий.
- •29. Оцінка ефективності реальних інвестицій.
- •Метод розрахунку чистого наведеного ефекту
- •Метод розрахунку індексу рентабельності інвестицій
- •Метод розрахунку норми рентабельності інвестицій
- •Метод визначення строку окупності інвестицій
- •Метод розрахунку коефіцієнтів ефективності
- •30.Правові питання організації підприємницької діяльності.
- •31. Показники аналізу рівня економічної концентрації та рівня ринкової влади.
- •1. Индекс концентрации
- •2. Индекс Херфиндаля-Хиршмана
- •3. Дисперсия рыночных долей
- •4. Коэффициент Джини
- •5. Индекс Холла-Тайдмана
- •1. Индекс Бэйна
- •2. Индекс Лернера
- •3. Индекс Тобина
- •32. Основні завдання планування ремонтної служби, система планово-запобіжного ремонту. Нормативна база ремонтних робіт
- •33. Оцінка економічної ефективності інвестиційних проектів. Обґрунтування доцільності інвестування.
- •35. Шляхи підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства.
- •36. Врахування ризиків та методи їх нейтралізації в процесі реалізації інвестиційного проекту.
- •37. Джерела формування інвестиційних ресурсів.
- •38. Собівартість продукції підприємства та фактории її зниження.
- •39. Основні види контролю якості на підприємствах України та їх ефективність. Класифікація видів контролю
- •1. Залежно від місця організації контролю на тому чи іншому етапі виробництва розрізняють:
- •2. Залежно від охоплення контрольованої продукції вхідний, операційний і приймальний контроль може бути:
- •40. Видова (технологічна) структура основних фондів чинники та тенденції її динаміки на виробничих підприємствах.
- •41. Забезпечення конкурентоспроможності підприємства. Чинники забезпечення конкурентоспроможності продукції підприємства.
- •Конкурентоспособность предприятия (не продукции предпрития):
- •42. Організація допоміжних та обслуговуючих цехів підприємства, техніко-економічні показники їх роботи.
- •43. Управління витратами інвестиційного проекту. Операційний важіль
- •44. Форми відтворення та ефективність використання основних фондів.
- •45. Показники рівня використання основних виробничих фондів.
- •1. Показники, що характеризують технічний стан основних виробничих фондів:
- •2. Узагальнюючі показники, характеризуючи використання основних виробничих фондів:
- •3. Приватні показники, характеризуючи використання основних виробничих фондів:
- •46. Правове регулювання підприємницької діяльності.
- •47. Організація циклу дослідження-виробництво в об'єднаннях підприємств
- •Організаційні форми зв’язку науки з виробництвом
- •48. Необхідність і значення періодичної переоцінки та індексації основних фондів.
- •49. Кадри підприємства: продуктивність праці та шляхи її підвищення.
- •50. Розробка інвестиційного проекту, класифікація та методи розрахунку ефективності проектів.
- •51. Організаційно-правові форми підприємницької діяльності.
- •52. Економічна ефективність капітальних вкладень.
- •53. Стратегія розвитку підприємства та бізнес-планування.
- •54. Інноваційне відтворення потенціалу підприємства.
- •55. Державне регулювання діяльності об'єднань підприємств.
- •56. Організація виробничого процесу в просторі.
- •57. Методи дослідження трудових процесів і витрати робочого часу.
- •58. Функції управління підприємницькою діяльністю. Основные функции управления предпринимательской деятелньостью:
- •59. Холдингова форма організації об'єднань підприємств.
- •60. Сутнісна характеристика та вимірювання ефективності виробництва.
55. Державне регулювання діяльності об'єднань підприємств.
У господарському законодавстві відсутній окремий спеціальний нормативний акт, який би містив норми про господарські об'єднання. Загальними для усіх об'єднань актами є:
по-перше, Закон "Про підприємства в Україні" (ст.З). Він визначає види господарських об'єднань, основи і порядок їх створення та реєстрації, ознаки об'єднання як суб'єкта права, правове становище підприємств-членів об'єднання;
по-друге, Закон "Про власність", яким визначено господарське об'єднання як суб'єкт права колективної власності (ст.20);
по-третє, декрети і постанови Кабінету міністрів, якими створено господарські об'єднання в окремих галузях народного господарства (зв'язку, вугільної промисловості, транспорту і дорожнього господарства, енергетики, нафтової промисловості та нафтозабезпечення, будівельного комплексу тощо), а також договори, статути та положення про окремі об'єднання (тобто локальні нормативні акти, укладені або затверджені засновниками і власниками майна об'єднань).
До функцій державного регулювання можна віднести такі:
- створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів і особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів,
- контроль за достовірністю інформації, що надають емітенти та
особи, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контролюючим органам,
- видавання спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю,
- заборона та припинення на певний термін професійної діяльності на ринку цінних паперів у разі відсутності спеціального дозволу (ліцензії) на цю діяльність і притягнення до відповідальності за здійснення такої діяльності згідно з чинним законодавством.
Як правило, за недотримання вимог законодавства встановлено адміністративну і кримінальну відповідальність.
56. Організація виробничого процесу в просторі.
Виробничий процес являє собою комплекс трудових і природних процесів, спрямованих на виготовлення товару заданої якості, кількості, асортименту і у визначені строки. Організація виробничого процесу у просторі являє собою спосіб сполучення заготівельних, оброблюючих та складських виробничих процесів на території фірми з переробки «входу» системи (фірми) та її «виходу» з параметрами, заданими у плані. Організація виробничого процесу у часі являє собою сполучення у часі основних (заготівельних, оброблюючих та складських), допоміжних та обслуговуючих процесів з переробки «входу» системи (фірми) у її «вихід» — готовий продукт.
Просторова організація виробничого процесу передбачає розміщення робочих місць і їхніх груп (дільниць, цехів) на території підприємства та забезпечення пересування предметів праці по операціях за найкоротшими маршрутами. Поєднання цих двох аспектів побудови виробничого процесу здійснюється застосуванням відповідного методу організації виробництва. Є два методи організації виробництва: не потоковий і потоковий.
Організація не потокового виробництва. Не потоковому виробництву властиві такі ознаки: на робочих місцях обробляються різні за конструкцією і технологією виготовлення предмети праці, бо кількість кожного з таких є невеликою й недостатньою для нормального завантаження устаткування; робочі місця розміщуються за однотипними технологічними групами без певного зв'язку з послідовністю виконання операцій, наприклад, групи токарних, фрезерних, свердлильних та інших верстатів; предмети праці переміщуються в процесі обробки за складними маршрутами, унаслідок чого є великі перерви між операціями. Після окремих операцій предмети праці часто поступають на проміжні склади і чекають звільнення робочого місця для виконання наступної операції. Не потоковий метод застосовується переважно в одиничному і серійному виробництвах.
Потокове виробництво — високоефективний метод організації виробничого процесу. За умов потоку виробничий процес здійснюється в максимальній відповідності до принципів його раціональної організації. Потокове виробництво має такі ознаки:
за групою робочих місць закріплюється обробка або складання предмета одного найменування або обмеженої кількості найменувань конструктивно та технологічно подібних предметів;
робочі місця розміщуються послідовно за ходом технологічного процесу;
технологічний процес має високу поопераційну диференціацію, на кожному робочому місці виконується одна або кілька схожих операцій;
предмети праці передаються з операції на операцію поштучно або невеликими транспортними партіями згідно з ритмом роботи, що забезпечує високий ступінь паралельності та безперервності процесу.
Широко застосовується спеціальний міжопераційний транспорт (конвеєри), який виконує не тільки функції переміщення предметів, а й задає ритм роботи.
Потокові методи застосовуються для виготовлення продукції в значних обсягах і протягом тривалого часу, тобто в масовому й великосерійному виробництві.