16. Планування прибутку та рентабельності. Джерела формування прибутку та його розподіл. Рентабельність та її види. Шляхи збільшення прибутку та рентабельності.
Необхідність регулювання результативності діяльності підприємства визначається її значною роллю у розвитку підприємства і гармонійному забезпеченні інтересів його власників, персоналу та держави визначается плануванням прибутку підприємства та рентабельності .
Планування прибутку підприємства та рентабельності можна здійснювати, використовуючи такі три головні його системи: 1) прогнозування рівня результативності діяльності підприємства та його використання; 2) поточне планування рівня результативності діяльності підприємства та його використання; 3) оперативне планування рівня результативності діяльності підприємства та його використання. Кожній із цих систем властиві свої форми реалізації.
Перша з них реалізується у вигляді розробки політики формування та використання рівня результативності діяльності підприємства (політика регулювання результативності); період планування — до трьох років. Друга система реалізується у вигляді розроблення поточних планів з усіх головних аспектів формування й використання рівня результативності діяльності підприємства; період планування — рік. Третя система реалізується у вигляді розробки та доведення до виконавців бюджетів з усіх головних питань формування і використання рівня результативності діяльності підприємства; період планування — місяць, квартал.
Планування прибутку є складовою фінансового планування і найважливішим аспектом фінансово-економічної діяльності підприємств.Розрахунок планового прибутку має бути економічно обґрунтований, що дасть змогу здійснювати своєчасне і повне фінансування інвестицій, приросту власних оборотних активів, своєчасні розрахунки з бюджетом за податками тощо.
Прибуток (збиток) планується окремо за видами, а саме:
o від продажу продукції і товарів;
o від реалізації іншої продукції та послуг нетоварного характеру;
o від реалізації основних засобів;
o від продажу іншого майна і майнових прав;
o від оплати виконаних робіт і наданих послуг тощо;
o від позареалізаційних операцій.
Основними методами планування прибутку є метод прямого рахунку, аналітичний метод і метод поєднання розрахунків. Метод прямого рахунку найбільш розповсюджений на підприємствах Він застосовується, як правило, при невеликому асортименті продукції. Суть його в тому, що прибуток розраховується як різниця між виручкою від реалізації продукції (у відповідних цінах, за мінусом ПДВ і акцизів) і повною її собівартістю. Розрахунок планового прибутку (П) здійснюється за формулою:
. Різновидом методу прямого рахунку є метод асортиментного планування прибутку. За цим методом прибуток підсумовується за всіма асортиментними позиціями. До отриманого результату додається прибуток у залишках готової продукції, нереалізованої на початок планованого періоду.
Аналітичний метод планування прибутку застосовується при великому асортименті продукції, яка випускається, а також як доповнення до методу прямого рахунку, оскільки він дозволяє виявити вплив окремих факторів на плановий прибуток. При аналітичному методі прибуток розраховується за всією продукцією в цілому. Розрахунок прибутку за цим методом складається з трьох послідовних етапів:
1) визначення базової рентабельності як відношення очікуваного прибутку за звітний рік до повної собівартості товарної продукції за той же період;2) розрахунок обсягу товарної продукції в планованому періоді за собівартістю звітного року і визначення прибутку товарної продукції, виходячи з базової рентабельності;3) врахування впливу на плановий прибуток різних факторів (зниження собівартості продукції, підвищення її якості та сортності, зміна асортименту, цін тощо).
Окрім наведених методів планування прибутку, існує метод поєднання розрахунків. У цьому випадку застосовуються елементи першого й другого методів.
Розподіл прибутку - це відрахування до бюджету і використання його за статтями на підприємстві. Законодавчо розподіл прибутку регулюється лише в тій його частині, яка надходить до бюджету різного рівня у вигляді податків та інших обов'язкових платежів. Відповідно до законодавства, прибуток за вирахуванням усіх податків, отриманий від різних форм господарської діяльності, називається чистим прибутком. Чистий прибуток у розпорядженні підприємства, використовується ним самостійно і спрямовується на подальший його розвиток.
Чистий прибуток спрямовується на фінансування виробничого розвитку підприємства, задоволення споживацьких і соціальних потреб, фінансування соціально-культурної сфери, відрахування до фонду оплати праці понад заробітну плату тощо.
Нерозподілений прибуток приєднується до статутного капіталу підприємства. Розподіл і використання прибутку мають особливості, зумовлені організаційно-правовою формою підприємства.
На кожному підприємстві повинні передбачатися планові заходи щодо збільшення прибутку. У загальному плані ці заходи можуть бути наступного характеру: - Збільшення випуску продукції, - Поліпшення якості продукції, - Продаж зайвого устаткування та іншого майна або здача його в оренду, - Зниження собівартості продукції за рахунок більш раціонального використання матеріальних ресурсів, виробничих потужностей і площ, робочої сили і робочого часу, - Диверсифікація виробництва, - Розширення ринку продажу та ін
Рентабельність - це показник, що характеризує рівень прибутковості підприємства, виражений у відсотках. Рентабельність здійснюється як відношення прибутку до витрат, що виражається у відсотках.
В економіці розрізняють такі основні види рентабельності:
Загальна рентабельність.
Розрахункова рентабельність
Рентабельність конкретного виробу
Рентабельність обороту
Рентабельність капіталу
1.Загальна рентабельність. Розраховується як відношення балансового прибутку до середньорічної вартості основних виробничих і оборотних коштів, виражених в%, і визначається за формулою 2.
Робщ = Пвал /(Фосн + Фобор) *100%
Робщ - загальна рентабельність, виражена в%
Фвал - річна балансовий прибуток підприємства в тис.грн
Фосн.пр. - Середньорічна вартість ОПФ підприємства
Фобор - середньорічна вартість оборотних коштів підприємства в тис.грн.
2. Розрахункова рентабельність визначається як відношення розрахункового прибутку чистого підприємства до середньорічної вартості осн. виробничих і оборотних засобів підприємства у % і визначається за формулою :
Ррозр. = Пчист/(Фосн.проізв. + Фобор.ср) * 100%
3. Рентабельність виробу, роботи або послуги визначається як відношення прибутку, отриманого від реалізації виробу, роботи або послуги до собівартості виробництва цього вироба, роботи або послуги.
Різдел = Піз/ С –ть издел. *100%
Прибутковість зарубіжний компаній оцінюється за допомогою інших показників рентабельності, таких як: рентабельність вкладеного капіталу, рентабельність обороту.
Рентабельність капіталу дорівнює відношенню прибутку, отриманого компанією за рік до величини вкладеного капіталу і виражається у відсотках.
Рк = П / Кв * 100%
П - річний прибуток фірми в тис. руб.
Кв - величина вкладеного капіталу за рік у дане підприємство.
Рентабельність обороту визначаться як відношення річного прибутку, одержуваної підприємством до виручки від продажу продукції.
Робор = Пгод/ Вгод * 100%
Пгод - розмір річного прибутку, отриманого підприємством від реалізації продукції.
Вгод - річна виручка, одержувана підприємством від продажу Q одиниць товару (тис.руб)
Під вкладеним капіталом в економіці розуміється загальна вартість майна за роздрібною ціною за мінусом короткострокових зобов'язань за кредитами.
Крім того, в зарубіжній практиці також визначається рівень загальної рентабельності роботи підприємства, який визначається як відношення річного прибутку до активів прибутку.
Рівень загальної рентабельності характеризує здатність даного підприємства до збільшення вкладеного в нього капіталу.
У плануванні використовують різні показники рентабельності. Усі вони відносні й показують, скільки одиниць прибутку (балансового, чистого, операційного, оподаткованого тощо).
Інакше кажучи, при визначенні показників рентабельності в чисельнику завжди буде прибуток. Сукупність показників рентабельності всебічно відбиває ефективність виробничої (операційної), інвестиційної та фінансової діяльності підприємства і відповідає інтересам учасників економічного процесу.
Основними шляхами збільшення рентабельності підприємства є :
1.Збільшення прибутку підприємства.
2.Зниження собівартості продукції (робіт, послуг).
3.Еффективне використання основних і оборотних коштів підприємства.
4.Раціональне використання власних коштів підприємства.