- •1. Формування і розвиток потенціалу, фактори зовнішні і внутрішні
- •3. Прибуток та рентабельність підприємства. Чинники зростання та пошук його резервів. Аналіз рівня беззбитковості
- •4. Передумови і економічне обґрунтування вертикальної інтеграції підприємств.
- •5. Джерела фінансування підприємницької діяльності.
- •Організація потокового виробництва, основні параметри перервно-потокових (прямо-потокових) ліній.
- •8. Трудовий потенціал
- •9. Оцінка вартості машин і обладнання
- •10. Зарубіжний і вітчизняний досвід участі працівників у прибутках (доходах) та власності приватизованих підприємств.
- •11. Реструктуризація і санація (фінансове оздоровлення) підприємств та організацій.
- •12. Діагностика виробничого потенціалу. Організація управління виробничим потенціалом та його оптимізація.
- •13. Технічні,організаційні та соціальні шляхи підвищення якості та конкурентоспроможності продукції , що виробляється на підприємствах України
- •14. Оборотні кошти підприємства та ефективності їх використання
- •15. Сутнісна характеристика нематеріальних ресурсів підприємства та їхній вплив на конкурентоспроможність продукції підприємства на ринку.
- •16. Планування прибутку та рентабельності. Джерела формування прибутку та його розподіл. Рентабельність та її види. Шляхи збільшення прибутку та рентабельності.
- •17.Виробнича програма: зміст і порядок її розробки; обґрунтування виробничої програми виробничою потужністю.
- •18.Моделі цінової і нецінової конкуренції.
- •19.Бізнес планування підприємницької діяльності.
- •20. Проблеми нестачі оборотних коштів і поповнення їх обсягу за умов кризової економічної ситуації на підприємстві.
- •21. Обґрунтування та напрямки зниження поточних витрат на підприємствах України.
- •22.Організація виробничого процесу у часі. Техніко-економічні показники організації виробничого процесу у часі.
- •23.Організація технічної підготовки виробництва. Зміст та економічне значення скорочення часу підготовки.
- •24.Особливості оцінки ефективності організаційних нововведень.
- •25.Техніко-економічне обґрунтування на стадії конструкторської підготовки виробництва. Шляхи забезпечення технологічності нових видів продукції.
- •26.Аналіз та оцінка підприємницьких ризиків.
- •27.Передумови і економічне обґрунтування горизонтальної інтеграції підприємств.
- •28.Аналіз беззбитковості капітальних вкладень та цільове планування прибутку.
- •1) Ресурсний;
- •2) Грошовий.
- •29. Оцінка ефективності реальних інвестицій.
- •Метод розрахунку чистого наведеного ефекту
- •Метод розрахунку індексу рентабельності інвестицій
- •Метод розрахунку норми рентабельності інвестицій
- •Метод визначення строку окупності інвестицій
- •Метод розрахунку коефіцієнтів ефективності
- •30.Правові питання організації підприємницької діяльності.
- •31. Показники аналізу рівня економічної концентрації та рівня ринкової влади.
- •1. Индекс концентрации
- •2. Индекс Херфиндаля-Хиршмана
- •3. Дисперсия рыночных долей
- •4. Коэффициент Джини
- •5. Индекс Холла-Тайдмана
- •1. Индекс Бэйна
- •2. Индекс Лернера
- •3. Индекс Тобина
- •32. Основні завдання планування ремонтної служби, система планово-запобіжного ремонту. Нормативна база ремонтних робіт
- •33. Оцінка економічної ефективності інвестиційних проектів. Обґрунтування доцільності інвестування.
- •35. Шляхи підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства.
- •36. Врахування ризиків та методи їх нейтралізації в процесі реалізації інвестиційного проекту.
- •37. Джерела формування інвестиційних ресурсів.
- •38. Собівартість продукції підприємства та фактории її зниження.
- •39. Основні види контролю якості на підприємствах України та їх ефективність. Класифікація видів контролю
- •1. Залежно від місця організації контролю на тому чи іншому етапі виробництва розрізняють:
- •2. Залежно від охоплення контрольованої продукції вхідний, операційний і приймальний контроль може бути:
- •40. Видова (технологічна) структура основних фондів чинники та тенденції її динаміки на виробничих підприємствах.
- •41. Забезпечення конкурентоспроможності підприємства. Чинники забезпечення конкурентоспроможності продукції підприємства.
- •Конкурентоспособность предприятия (не продукции предпрития):
- •42. Організація допоміжних та обслуговуючих цехів підприємства, техніко-економічні показники їх роботи.
- •43. Управління витратами інвестиційного проекту. Операційний важіль
- •44. Форми відтворення та ефективність використання основних фондів.
- •45. Показники рівня використання основних виробничих фондів.
- •1. Показники, що характеризують технічний стан основних виробничих фондів:
- •2. Узагальнюючі показники, характеризуючи використання основних виробничих фондів:
- •3. Приватні показники, характеризуючи використання основних виробничих фондів:
- •46. Правове регулювання підприємницької діяльності.
- •47. Організація циклу дослідження-виробництво в об'єднаннях підприємств
- •Організаційні форми зв’язку науки з виробництвом
- •48. Необхідність і значення періодичної переоцінки та індексації основних фондів.
- •49. Кадри підприємства: продуктивність праці та шляхи її підвищення.
- •50. Розробка інвестиційного проекту, класифікація та методи розрахунку ефективності проектів.
- •51. Організаційно-правові форми підприємницької діяльності.
- •52. Економічна ефективність капітальних вкладень.
- •53. Стратегія розвитку підприємства та бізнес-планування.
- •54. Інноваційне відтворення потенціалу підприємства.
- •55. Державне регулювання діяльності об'єднань підприємств.
- •56. Організація виробничого процесу в просторі.
- •57. Методи дослідження трудових процесів і витрати робочого часу.
- •58. Функції управління підприємницькою діяльністю. Основные функции управления предпринимательской деятелньостью:
- •59. Холдингова форма організації об'єднань підприємств.
- •60. Сутнісна характеристика та вимірювання ефективності виробництва.
31. Показники аналізу рівня економічної концентрації та рівня ринкової влади.
Показатели рыночной концентрации
Основной количественной характеристикой структуры рынка является концентрация - степень преобладания одного или нескольких независимых хозяйствующих субъектов (товаропроизводителей) в системе производства взаимозаменяемых товаров, поставляемых на один географический товарный рынок. Показатели концентрации отражают, в частности, соотношение числа фирм и распределения рыночных долей.
1. Индекс концентрации
Индекс концентрации определяется как сумма рыночных долей крупнейших продавцов рынка:
где CRk - индекс концентрации ; N - число
фирм в отрасли;
- доля производства (продаж) i-й фирмы в
общем объеме выпуска (сбыта) отрасли.
Индекс концентрации измеряется в долях или в процентах. Чем выше значения данного показателя, тем сильнее рыночная власть крупнейших фирм, тем сильнее степень концентрации на рынке, и тем слабее конкуренция. Как правило, целесообразно исследовать значения индекса для 3 или 4 крупных фирм рынка. При этом выделяют следующие критерии сопоставления рыночных структур:
рынок считается неконцентрированным при значениях индекса для 3 фирм ниже 45% ;
умеренно концентрированным - при CR3 = 45-70% ;
высококонцентрированным - при CR3 > 70%.
2. Индекс Херфиндаля-Хиршмана
Индекс Херфиндаля-Хиршмана определяется как сумма квадратов долей всех фирм, действующих на рынке:
где HHI - индекс Херфиндаля-Хиршмана;
- доля производства (продаж) i-й фирмы в
общем объеме выпуска (сбыта) отрасли; N
- число фирм в отрасли.
Значения yi могут быть выражены в долях либо в процентах:
Чем меньшие значения принимает индекс Херфиндаля-Хиршмана, тем сильнее конкуренция на рынке, меньше концентрация и слабее рыночная власть фирм.
3. Дисперсия рыночных долей
Дисперсия определяется как отклонения рыночных долей всех фирм рынка:
где
— средняя рыночная доля; N — число фирм
в отрасли.
Показатель дисперсии измеряется в абсолютных значениях и может принимать любые значения. Он характеризует возможную рыночную власть фирм через неравенство их размеров. Чем больше величина дисперсии, тем более неравномерным и, следовательно, более концентрированным является рынок, тем слабее конкуренция и тем сильнее власть крупных фирм на рынке.
Между индексом Херфиндаля-Хиршмана и дисперсией наблюдается следующее соотношение:
так что при неизменном числе фирм более высокая дисперсия, т.е. усиление неравномерности распределения долей рынка, приводит к увеличению концентрации.
4. Коэффициент Джини
Коэффициент Джини определяется как процентная доля размера отрасли, приходящаяся на процентное число фирм, действующих на рынке:
где G - коэффициент Джини; D - кумулятивный процент размера отрасли (рынка); N - кумулятивный процент числа фирм на рынке.
Максимальное значение коэффициента, равное единице, свидетельствует о ситуации абсолютного неравенства (на одну фирму приходится весь объем выпуска отрасли). Минимальное значение показателя, равное нулю, означает абсолютное равенство: каждая фирма производит одинаковую долю отрасли (или одинаковый процент фирм производит одинаковый процент совокупного выпуска).
Коэффициент Джини иллюстрируется кривой Лоренца (рис. 3.1).
Рис. 3.1. Кривая Лоренца
Кривая ANC - кривая Лоренца - показывает, какая процентная доля рынка приходится на каждый процент фирм, действующих на рынке. При этом коэффициент Джини определяется как отношение площади фигуры D к площади треугольника ABC. При абсолютном равенстве кривая Лоренца приобретает вид биссектрисы - прямой АС, площадь фигуры D становится равной нулю, следовательно, и коэффициент Джини оказывается равным нулю. При абсолютном неравенстве кривая Лоренца совпадает с линией ABC, площади D и ABC также совпадают, коэффициент Джини оказывается равным единице.
Данный показатель, однако, обладает существенным недостатком: он измеряет только относительные размеры фирм; его значение будет одним и тем же для трех одинаковых фирм рынка и для десяти, хотя, очевидно, степени конкуренции для трех и для десяти фирм различны.
