- •1. Формування і розвиток потенціалу, фактори зовнішні і внутрішні
- •3. Прибуток та рентабельність підприємства. Чинники зростання та пошук його резервів. Аналіз рівня беззбитковості
- •4. Передумови і економічне обґрунтування вертикальної інтеграції підприємств.
- •5. Джерела фінансування підприємницької діяльності.
- •Організація потокового виробництва, основні параметри перервно-потокових (прямо-потокових) ліній.
- •8. Трудовий потенціал
- •9. Оцінка вартості машин і обладнання
- •10. Зарубіжний і вітчизняний досвід участі працівників у прибутках (доходах) та власності приватизованих підприємств.
- •11. Реструктуризація і санація (фінансове оздоровлення) підприємств та організацій.
- •12. Діагностика виробничого потенціалу. Організація управління виробничим потенціалом та його оптимізація.
- •13. Технічні,організаційні та соціальні шляхи підвищення якості та конкурентоспроможності продукції , що виробляється на підприємствах України
- •14. Оборотні кошти підприємства та ефективності їх використання
- •15. Сутнісна характеристика нематеріальних ресурсів підприємства та їхній вплив на конкурентоспроможність продукції підприємства на ринку.
- •16. Планування прибутку та рентабельності. Джерела формування прибутку та його розподіл. Рентабельність та її види. Шляхи збільшення прибутку та рентабельності.
- •17.Виробнича програма: зміст і порядок її розробки; обґрунтування виробничої програми виробничою потужністю.
- •18.Моделі цінової і нецінової конкуренції.
- •19.Бізнес планування підприємницької діяльності.
- •20. Проблеми нестачі оборотних коштів і поповнення їх обсягу за умов кризової економічної ситуації на підприємстві.
- •21. Обґрунтування та напрямки зниження поточних витрат на підприємствах України.
- •22.Організація виробничого процесу у часі. Техніко-економічні показники організації виробничого процесу у часі.
- •23.Організація технічної підготовки виробництва. Зміст та економічне значення скорочення часу підготовки.
- •24.Особливості оцінки ефективності організаційних нововведень.
- •25.Техніко-економічне обґрунтування на стадії конструкторської підготовки виробництва. Шляхи забезпечення технологічності нових видів продукції.
- •26.Аналіз та оцінка підприємницьких ризиків.
- •27.Передумови і економічне обґрунтування горизонтальної інтеграції підприємств.
- •28.Аналіз беззбитковості капітальних вкладень та цільове планування прибутку.
- •1) Ресурсний;
- •2) Грошовий.
- •29. Оцінка ефективності реальних інвестицій.
- •Метод розрахунку чистого наведеного ефекту
- •Метод розрахунку індексу рентабельності інвестицій
- •Метод розрахунку норми рентабельності інвестицій
- •Метод визначення строку окупності інвестицій
- •Метод розрахунку коефіцієнтів ефективності
- •30.Правові питання організації підприємницької діяльності.
- •31. Показники аналізу рівня економічної концентрації та рівня ринкової влади.
- •1. Индекс концентрации
- •2. Индекс Херфиндаля-Хиршмана
- •3. Дисперсия рыночных долей
- •4. Коэффициент Джини
- •5. Индекс Холла-Тайдмана
- •1. Индекс Бэйна
- •2. Индекс Лернера
- •3. Индекс Тобина
- •32. Основні завдання планування ремонтної служби, система планово-запобіжного ремонту. Нормативна база ремонтних робіт
- •33. Оцінка економічної ефективності інвестиційних проектів. Обґрунтування доцільності інвестування.
- •35. Шляхи підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства.
- •36. Врахування ризиків та методи їх нейтралізації в процесі реалізації інвестиційного проекту.
- •37. Джерела формування інвестиційних ресурсів.
- •38. Собівартість продукції підприємства та фактории її зниження.
- •39. Основні види контролю якості на підприємствах України та їх ефективність. Класифікація видів контролю
- •1. Залежно від місця організації контролю на тому чи іншому етапі виробництва розрізняють:
- •2. Залежно від охоплення контрольованої продукції вхідний, операційний і приймальний контроль може бути:
- •40. Видова (технологічна) структура основних фондів чинники та тенденції її динаміки на виробничих підприємствах.
- •41. Забезпечення конкурентоспроможності підприємства. Чинники забезпечення конкурентоспроможності продукції підприємства.
- •Конкурентоспособность предприятия (не продукции предпрития):
- •42. Організація допоміжних та обслуговуючих цехів підприємства, техніко-економічні показники їх роботи.
- •43. Управління витратами інвестиційного проекту. Операційний важіль
- •44. Форми відтворення та ефективність використання основних фондів.
- •45. Показники рівня використання основних виробничих фондів.
- •1. Показники, що характеризують технічний стан основних виробничих фондів:
- •2. Узагальнюючі показники, характеризуючи використання основних виробничих фондів:
- •3. Приватні показники, характеризуючи використання основних виробничих фондів:
- •46. Правове регулювання підприємницької діяльності.
- •47. Організація циклу дослідження-виробництво в об'єднаннях підприємств
- •Організаційні форми зв’язку науки з виробництвом
- •48. Необхідність і значення періодичної переоцінки та індексації основних фондів.
- •49. Кадри підприємства: продуктивність праці та шляхи її підвищення.
- •50. Розробка інвестиційного проекту, класифікація та методи розрахунку ефективності проектів.
- •51. Організаційно-правові форми підприємницької діяльності.
- •52. Економічна ефективність капітальних вкладень.
- •53. Стратегія розвитку підприємства та бізнес-планування.
- •54. Інноваційне відтворення потенціалу підприємства.
- •55. Державне регулювання діяльності об'єднань підприємств.
- •56. Організація виробничого процесу в просторі.
- •57. Методи дослідження трудових процесів і витрати робочого часу.
- •58. Функції управління підприємницькою діяльністю. Основные функции управления предпринимательской деятелньостью:
- •59. Холдингова форма організації об'єднань підприємств.
- •60. Сутнісна характеристика та вимірювання ефективності виробництва.
49. Кадри підприємства: продуктивність праці та шляхи її підвищення.
Кадри підприємства — це сукупність постійних працівників, які отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають практичний досвід і навики роботи. Крім постійних працівників, в роботі підприємства можуть брати участь на основі контракту інші працездатні особи.
Всі кадри підприємства поділяються на промислово-виробничий персонал (ПВП) і непромисловий персонал (НПП). До ПВП відносяться зайняті в основних і допоміжних підрозділах підприємства, в заводських лабораторіях, дослідних установах, апарат заводоуправління, працівники охорони. До НПП належать зайняті у невиробничій сфері підприємства. В залежності від виконуваних функцій весь персонал підприємства поділяється на чотири категорії:
робітники; службовці;
спеціалісти; керівники.
Робітники в залежності від відношення до процесу створення продукції поділяються на основні (які безпосередньо беруть участь в процесі виготовлення продукції) і допоміжні (які виконують функції обслуговування основного виробництва).
До службовців відносяться працівники, що здійснюють підготовку і оформлення документації, господарське обслуговування, облік і контроль.
Спеціалістами вважаються працівники, які займаються інженерно-технічними, економічними та іншими роботами.
Керівники — це працівники, що обіймають посади керівників підприємства та його структурних підрозділів.
Враховуючи значення продуктивності праці для економічного зростання, кожне суспільство намагається постійно підвищувати продуктивність праці. Основними шляхами підвищення продуктивності праці є:
- розвиток і впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу;
- піднесення загальноосвітнього, культурно-технічного та професійного рівня працівників;
- раціональне використання природних, матеріальних, трудових ресурсів;
- поліпшення організації та управління виробництвом;
- впровадження ефективних матеріальних і моральних стимулів до праці [6, 284].
1) В ринкових умовах важливу роль для зростання продуктивності праці має максимальне використання діючих потужностей. Поліпшення використання засобів праці здійснюється за двома напрямками:
- екстенсивним – збільшення часу їх роботи шляхом скорочення простоїв, введення в дії невикористаного устаткування, підвищення коефіцієнта змінності в раціональних розмірах, скорочення строків ремонту і інше;
інтенсивний – поліпшення використання машин та устаткування за одиницю часу через упровадження прогресивних технологічних процесів.
2) Велике значення для підвищення продуктивності праці мають організаційно-економічні фактори, які визначаються рівнем організації виробництва, праці й управління. До таких факторів належать:
- удосконалення форм організації суспільного виробництва, його подальшої спеціалізації та концентрації, удосконалення організаційно-виробничих підрозділів і допоміжних служб на підприємстві;
- удосконалення організації праці шляхом поглиблення поділу і кооперації праці, застосування передових методів і прийомів праці; поліпшення підготовки і підвищення кваліфікації кадрів; поліпшення умов праці; удосконалення матеріального стимулювання праці;
- удосконалення організації управління виробництвом шляхом удосконалення системи управління виробництвом, поліпшення оперативного управління виробничим процесом, впровадження автоматизованих систем управління виробництвом.
3) Для формування належного ставлення до праці необхідно створювати такі умови, щоб персонал сприймав свою працю як свідому діяльність. Система мотивації повинна розвивати почуття належності до конкретної організації. І основу будь-якої моделі мотивації накладають передусім психологічні аспекти.
4) Серед організаційно-економічних факторів підвищення продуктивності праці окреме місце посідають умови праці – сукупність факторів виробничого середовища, що впливають на здоров'я людини, її працездатність, результати її праці.