
- •1. Формування і розвиток потенціалу, фактори зовнішні і внутрішні
- •3. Прибуток та рентабельність підприємства. Чинники зростання та пошук його резервів. Аналіз рівня беззбитковості
- •4. Передумови і економічне обґрунтування вертикальної інтеграції підприємств.
- •5. Джерела фінансування підприємницької діяльності.
- •Організація потокового виробництва, основні параметри перервно-потокових (прямо-потокових) ліній.
- •8. Трудовий потенціал
- •9. Оцінка вартості машин і обладнання
- •10. Зарубіжний і вітчизняний досвід участі працівників у прибутках (доходах) та власності приватизованих підприємств.
- •11. Реструктуризація і санація (фінансове оздоровлення) підприємств та організацій.
- •12. Діагностика виробничого потенціалу. Організація управління виробничим потенціалом та його оптимізація.
- •13. Технічні,організаційні та соціальні шляхи підвищення якості та конкурентоспроможності продукції , що виробляється на підприємствах України
- •14. Оборотні кошти підприємства та ефективності їх використання
- •15. Сутнісна характеристика нематеріальних ресурсів підприємства та їхній вплив на конкурентоспроможність продукції підприємства на ринку.
- •16. Планування прибутку та рентабельності. Джерела формування прибутку та його розподіл. Рентабельність та її види. Шляхи збільшення прибутку та рентабельності.
- •17.Виробнича програма: зміст і порядок її розробки; обґрунтування виробничої програми виробничою потужністю.
- •18.Моделі цінової і нецінової конкуренції.
- •19.Бізнес планування підприємницької діяльності.
- •20. Проблеми нестачі оборотних коштів і поповнення їх обсягу за умов кризової економічної ситуації на підприємстві.
- •21. Обґрунтування та напрямки зниження поточних витрат на підприємствах України.
- •22.Організація виробничого процесу у часі. Техніко-економічні показники організації виробничого процесу у часі.
- •23.Організація технічної підготовки виробництва. Зміст та економічне значення скорочення часу підготовки.
- •24.Особливості оцінки ефективності організаційних нововведень.
- •25.Техніко-економічне обґрунтування на стадії конструкторської підготовки виробництва. Шляхи забезпечення технологічності нових видів продукції.
- •26.Аналіз та оцінка підприємницьких ризиків.
- •27.Передумови і економічне обґрунтування горизонтальної інтеграції підприємств.
- •28.Аналіз беззбитковості капітальних вкладень та цільове планування прибутку.
- •1) Ресурсний;
- •2) Грошовий.
- •29. Оцінка ефективності реальних інвестицій.
- •Метод розрахунку чистого наведеного ефекту
- •Метод розрахунку індексу рентабельності інвестицій
- •Метод розрахунку норми рентабельності інвестицій
- •Метод визначення строку окупності інвестицій
- •Метод розрахунку коефіцієнтів ефективності
- •30.Правові питання організації підприємницької діяльності.
- •31. Показники аналізу рівня економічної концентрації та рівня ринкової влади.
- •1. Индекс концентрации
- •2. Индекс Херфиндаля-Хиршмана
- •3. Дисперсия рыночных долей
- •4. Коэффициент Джини
- •5. Индекс Холла-Тайдмана
- •1. Индекс Бэйна
- •2. Индекс Лернера
- •3. Индекс Тобина
- •32. Основні завдання планування ремонтної служби, система планово-запобіжного ремонту. Нормативна база ремонтних робіт
- •33. Оцінка економічної ефективності інвестиційних проектів. Обґрунтування доцільності інвестування.
- •35. Шляхи підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства.
- •36. Врахування ризиків та методи їх нейтралізації в процесі реалізації інвестиційного проекту.
- •37. Джерела формування інвестиційних ресурсів.
- •38. Собівартість продукції підприємства та фактории її зниження.
- •39. Основні види контролю якості на підприємствах України та їх ефективність. Класифікація видів контролю
- •1. Залежно від місця організації контролю на тому чи іншому етапі виробництва розрізняють:
- •2. Залежно від охоплення контрольованої продукції вхідний, операційний і приймальний контроль може бути:
- •40. Видова (технологічна) структура основних фондів чинники та тенденції її динаміки на виробничих підприємствах.
- •41. Забезпечення конкурентоспроможності підприємства. Чинники забезпечення конкурентоспроможності продукції підприємства.
- •Конкурентоспособность предприятия (не продукции предпрития):
- •42. Організація допоміжних та обслуговуючих цехів підприємства, техніко-економічні показники їх роботи.
- •43. Управління витратами інвестиційного проекту. Операційний важіль
- •44. Форми відтворення та ефективність використання основних фондів.
- •45. Показники рівня використання основних виробничих фондів.
- •1. Показники, що характеризують технічний стан основних виробничих фондів:
- •2. Узагальнюючі показники, характеризуючи використання основних виробничих фондів:
- •3. Приватні показники, характеризуючи використання основних виробничих фондів:
- •46. Правове регулювання підприємницької діяльності.
- •47. Організація циклу дослідження-виробництво в об'єднаннях підприємств
- •Організаційні форми зв’язку науки з виробництвом
- •48. Необхідність і значення періодичної переоцінки та індексації основних фондів.
- •49. Кадри підприємства: продуктивність праці та шляхи її підвищення.
- •50. Розробка інвестиційного проекту, класифікація та методи розрахунку ефективності проектів.
- •51. Організаційно-правові форми підприємницької діяльності.
- •52. Економічна ефективність капітальних вкладень.
- •53. Стратегія розвитку підприємства та бізнес-планування.
- •54. Інноваційне відтворення потенціалу підприємства.
- •55. Державне регулювання діяльності об'єднань підприємств.
- •56. Організація виробничого процесу в просторі.
- •57. Методи дослідження трудових процесів і витрати робочого часу.
- •58. Функції управління підприємницькою діяльністю. Основные функции управления предпринимательской деятелньостью:
- •59. Холдингова форма організації об'єднань підприємств.
- •60. Сутнісна характеристика та вимірювання ефективності виробництва.
Конкурентоспособность предприятия (не продукции предпрития):
На сьогодні конкурентоспроможність відображає успішність і ефективність функціонування підприємства на відповідному ринку та формується під впливом певного переліку чинників.
У літературі існує чимало поглядів на зміст та класифікацію чинників, що формують конкурентоспроможність підприємств. Так, М.М. Радєвою та П.М. Масловим виокремлюються зовнішні чинники (географічні межі ринку, місткість ринку та конкуренти) і внутрішні чинники забезпечення конкурентоспроможності (засоби виробництва, предмети праці, ресурси, продукція, маркетингова політика тощо). Окремі науковці доповнюють вищенаведену класифікацію, включаючи до зовнішніх чинників формування конкурентоспроможності підприємства законодавчу базу, фінансово-кредитну та податкову політику, громадські організації та політичні фактори, ринкову інфраструктуру, природно-ресурсний потенціал країни та соціальну ситуацію; а також, включаючи до внутрішніх факторів такі, як характер і швидкість впровадження інновацій, ефективність комунікацій, трудовий потенціал, мотивацію персоналу, організаційну структуру підприємства, ефективність технологій, організаційну культуру тощо. І.З. Должанський та Т.О. Загорна до зовнішніх чинників зараховують політичні обставини в державі, економічні зв’язки, конкурентів, розміщення виробничих сил, наявність сировинних ресурсів, загальний рівень техніки та технологій, законодавчу базу тощо; а до внутрішніх чинників включають систему управління, рівень виробничих технологій, систему довгострокового планування, інноваційний характер виробництва, маркетингову концепцію. Варто погодитись з виокремленням вищевказаними науковцями факторів внутрішнього та зовнішнього середовища, але запропоновані чинники в межах цих двох груп виділені хаотично, не характеризуються єдиним об’єктним чи процесним підходом до групування, не враховують увесь спектр істотних чинників. Одну із найбільш комплексних класифікацій чинників формування конкурентоспроможності підприємств запропонували О.Є. Кузьмін, О.Г. Мельник та О.П. Романко, які за ознакою середовища функціонування виокремили фактори зовнішнього середовища прямої та непрямої дії, а також фактори внутрішнього середовища; за рівнем впливу – макроекономічні та мікроекономічні чинники; за рівнем урегульованості – регульовані, частково регульовані та нерегульовані; за змістовими характеристиками – техніко-технологічні, управлінські, фінансово-економічні, соціально-психологічні, ресурсні, товарні, інфраструктурні, галузеві. Останній поділ чинників за змістовою ознакою, на нашу думку, є найбільш вичерпним та змістовним, оскільки саме він розкриває склад та характеристику чинників, які на практиці забезпечують конкурентоспроможність підприємств.
42. Організація допоміжних та обслуговуючих цехів підприємства, техніко-економічні показники їх роботи.
Забезпечення ефективного функціонування основного виробництва вимагає високого рівня його технічного обслуговування і організації допоміжних виробничих процесів. Їх найважливішими видами на промислових підприємствах є: ремонтні, інструментальні, енергетичні і транспортно-складські процеси.
Склад і кількість допоміжно-обслуговуючих процесів на кожному підприємстві визначаються характером, структурою і масштабами цих процесів, типом і особливо цілями основного виробництва. Так, необхідність в ремонті устаткування і енергетичних послугах є на всіх підприємствах. Проте не всі підприємства потребують розгалуженого інструментального і транспортного господарства.
Наприклад, хімічне виробництво не потребує інструментального господарства.
Допоміжним процесам властива не тільки організаційно-технічна, але і економічна співвідносність з основним виробництвом: витрати на допоміжне виробництво і технічне обслуговування повинні окупатися ефективністю основного виробництва.
До допоміжних відносяться цехи і підрозділи, які виробляють продукцію для власних потреб підприємства: запасні частини для ремонту устаткування, ремонт і модернізацію устаткування (капітальний ремонт і модернізація включаються до складу товару, продукції); інструмент, оснащення і нестандартне устаткування, електричну енергію, пару, стисле повітря.
Обслуговуючі підрозділи (внутрізаводський транспорт і складське господарство) не виробляють продукцію, а лише забезпечують нормальну роботу основних і допоміжних цехів.
Робота допоміжних і обслуговуючих цехів і господарств має великий вплив на ефективність роботи основного виробництва і перш за все на ритмічність роботи цехів, собівартість продукції, що випускається, продуктивність праці.