82.Соц.-економ. І політ. Становище Закарпаття в складі бурж.Чехословакії. Спроби відродж.У– Карп.Укр. В 1938-1939 рр.

В кращому становищі знаходилося укр. насення Закарп. Але демонструючи прихилбне ставлення до укр. народу, уряд Чехосл. мало що робив для екон. розвитку краю. Робітники піддавались нещадній експлуатації. Їм платили у півтора-два рази менше, ніж в центрі країни і відповідно гірше забезпечквали умови їх праці. Не в кращому становищі знаходилося і сіл.населення. Поміщикам належало в тричі більше землі, ніж її мали сел.господарст. Повна відсутність укр. вищих навчальних закладів прирікла укр. мову і культ. на другорядність. Мюнхенською угодою 1938р. частина терит. Чехослов. була передана Німеч. У закарпатських укр. з`явилася надія для отримання автономії для Закарп. 3 жовт. 1938р. щойно ств. Руська нац. рада висунула вимогу реальної автономії ві центру. Уряд Чехосл. змушений був погодитись на це. 11 жовтня був ств. перший уряд Карп. д.22 лист. 1938р. було прийнято закон Чехосл. Респ. про Конст. Карп. Укр. На цій основі автономний уряд розгорнув роботу з підготовки виборів до Сейму. Почалася українізація освіти адміністрації. 15 бер. 1939р. Сейм проголосив Карпатську Укр.незалежною д. Сейм ухвалив заон, який містив такі пункти: 1)Карп. Укр. є незал.д.;2) назва д. є Карпатська Укр.; 3) Карп. Укр. є респ. на чолі з президентом, виборним сеймом; 4)державна мова в Кр. Укр. є укр.м.; 5) барвами держ. прапора є сині і жовті.

83. Звільнення Закарпаття від фашистів. Ств. Органів народної влади. Держ.Буд.

28 жов. 1944р. Рад. армія звільнила від фашиських окупантів Закарп. Укр. На звільненій терит. розгорнувся масовий рух за вихід Закарп. Укр. з Чехослов. Респ. і приєднання її до УРСР. На місцях ств. народні комітети, які стали тимч. органами держ. влади. 26 лист. 1944р. в Мукачевому відбувся 1 з’їзд народних комітетів Закарпатської Укр. На порядку денному стояли такі питання: 1)визволення За. Укр. від нім.-угорських окупантів;2)воз’єднання Зак. Укр. з Укр.3)наділення селян, робітників і службовців землею та лісом. 4)вибори Нар. ради Зак. Укр. З’їзд прийняв маніфест про воз’єднання Зак. Укр. з Укр. і вихід зі складу Чехосл. Обрана на з’їзді Народна рада сформ. свій уряд у складі Президії Нар. ради та її уповн.з таких питань: внутр. справ і держ безпеки, комун. господ., фінансів, землеробства, промисл. та торгівлі, юстиції, освіти, комунікації, хорони нар. Здоров’я, соц. опіки. Місцевими органами держ. влади, відпов. до адмін-терит. поділу , були окружні, міські та сільські народні комітети. Компетенції нар. комітетів підлягали всі питання господ., пол. і культ. будівн., питання щодо загального добробуту населення. На піставі Указу Презид. ВР СРСР 22 січня 1946р. в складі Укр. була ств. Закарп. обл. з поділом на 13 округів.

84.Друга кодифікація законодавства УРСР

Розвінчання культу особи Сталіна й розш. повноважень республіки з сер.1950-х років спричинили необхідність до складання в країні нових сусп.-політ.умов, які не були предметом рег. кодексів і поточних законів. Усе це зумовило проведення післявоєнної кодифікації права в республіці, яка в іст.-пр. літературі дістала назву Другої комплексної кодифікації законодавства УРСР. Кодифікація, що тривала понад 25 років, позначилася певними особливостями, і реалізовувалася декількома етапами (напрямами).Перший напрям полягав у створенні Основ законодавства Союзу PCP і союзних республік.Упродовж 1958-1985 pp. було розроблено і уведено в дію 16 Основ.. Крім того, було прийнято низку загальносоюзних законодавчих актів. З 1960 р. прийнято 30 кодексів, упродовж своєї чинності зазнавали неодноразових змін та доповнень. Другий етап- видання протягом 1963 -1964 рр. семитомного "Хронологічного зібрання чинних законів, указів Президії ВР УРСР, постанов і розпоряджень уряду УРСР". У ньому і понад 2036 актів.