- •2.Рабовласн.Державні утв. І право на території Пн. Причорномор’я (сер.І тис. До н.Е-5 ст. Н.Е.)
- •5.Держ. Лад кр у 2 пол. 9-першій трет. 12 ст.
- •6.Правова сист. Кр у 2 пол. 9- першій тритині 12ст.
- •7.«Рус. Правда»-пам’ятка старод. Феод. Права.
- •8.Судові органи і судочинство в Київській Русі.
- •9. Основні риси кримінального права за «Русьою правдою»
- •10. Основні риси цивільного права за «р.П.»
- •11.Д і п Русі в період феод. Роздр. (сер. 12-і пол. 13ст.).
- •12.Утворення гвк.Розвиток у ньому феод. Землеволодіння.
- •14.Пам’ятки державності і права гвк
- •15.Сусп. Лад Укр. У лит.-пол. Період (2 пол.14-1 пол.17 ст).
- •17. Джерела, осн. Риси і зміст права на Укр. В лит.-пол.Період (2 пол. 14 —1 пол. 17 ст.)
- •18. Литовські статути і ї характ.
- •19.Виникн. Укр. Козацтва:різні концепції в істор.Літературірі
- •21. Військово-політ. Та адмін.-територ. Устрій Запор. Січі (кін.XV-і пол. XVII )
- •22. Право і суд. У Запор. Низ. Війську (кін. XV-і пол. XVII ).
- •23.Джерела і осн. Риси права в Гетьм. Д 1648-1657 рр.
- •24. Народно-визв. Війна 1648-1654 р.-вищий етап у розвитку антикріп. І визв. Руху укр.Народу.
- •25. Зміни в сусп. Відносинах.Ліквідація магна. І польсько-шляхетс. Землеволод. В час народно-визв. Війни 1648-1654 років.
- •26. Ліківід. Польської адмін.-політ. Системи управл. В Лівобережній у і ств. Укр.Нац.Д за період 1648-1654 років.
- •28. Переяславський договір
- •29. Прав. Стан. У.Під протект.Рос. Царя. Березн. Статті 1654р. Царська жалувана грамота від 27 березня 1654р.
- •30.Соц.-екон. І пол. Стан. Укр. Земель у скл. Росії.
- •31. Політ. Лад. Адмін. – політ. Становище у у складі Росії.Обмеж. Автоном. У.
- •32.Конституція п.Орлика і її осн. Полож. Та істор. Значення.
- •33.Посил. Колонізат. Політики рос. Царизму.Утв. Губернс.Органів упр.
- •34.Сусп. Лад і держ. Устрій в зах-укр. Землях (сер. 17-2 пол.18 ст.)
- •35.Кодифікація права в Укр. В 18 ст.
- •36.Судоч.І право в зах-укр. Землях (середина 17 – 2 пол.18 ст.).
- •37.Територія і господ.Укр. В і пол.19ст.
- •38.Сусп. І держ. Устрій після ліквідації Укр. Державн. (перша пол..19 ст.)
- •39. Джерела і осн.Риси права Укр. Після ліквідації укр. Державності.
- •40.Селянська реформа 1861 р.
- •41.Судова реформа 1864
- •42.Земська реформа 1864
- •43.Територія,сусп. Лад і державний устрій в зах-укр.Землях (кінець 18-і пол.20 ст.)
- •44.Судова система і право в західноукраїнських землях (в кінці 18-перш.Пол. 19 ст.)
- •47. Джерела,основні риси права і судочинство України в період утвердження і розвитку капіталізму (друга половина 19).
- •48.Органи урядової адмін. І самовряд в Гал.,Пн.Буков., Закарпатті(2 пол.19)
- •49 .Система судових,прокурорських органів і адвокатури в Галичині,Північній Буковині та в Закарпатті в другій половині 19 ст.
- •50.Революція 1905-1907 років в україні.
- •51. Зміни в державному ладі України з початку 20 ст. До 1917р.
- •52.Цивільне, адміністративне та кримінальне законодавство на Україні за період з 1900 до лютого 1917 років.
- •53.Зміни в суспільно-політичному ладі і праві Галичини, Північної Буковини та Закарпаття (1900-1917 рр.)
- •54.Революція 1917 р. В Україні. Утворення і діяльність уцр. Проголошення унр.
- •56. Універсали уцр
- •57. Конституція унр 1918р.
- •58.Українська Гетьманська держава (1918р.).Основні риси її права.
- •59. Суд. Система унр(без 17- кв.18)
- •61 .Тимчасовий основний закон зунр. Її судова система і право.
- •63.Еміграційний уряд зунр. Ризький міжнародний договір 1921р. Рішення конференції ради послів 15.03.1923. Занепад і самоліквідація зунр.
- •64.Перший всеукраїнський з’їзд рад у Харкові. Проголошення усрр (25.12.1917)
- •65.Прийняття, структ. Та зміст Конст. 1919р.
- •69. Осн.Риси права. Кодифікація законод.В Укр.Срр (20 –ті роки).
- •70.Становлення та еволюція репрессивно-каральної системи в радянській Укр. 20-30 рр.
- •71. Прийняття та осн.Зміст Конст. Урср 1937.
- •72. Дерд. І право у і роки тоталітарн. Режиму(29.40)
- •74.Пакт Молот.-Рібентр. 1939 р. Та його політ. Значення для подальшої долі за.Укр.Земель.
- •77. Напад фашистської Німеччини на срср.Німецький окупаційний режим.Спроби відновлення української держави з боку оун.
- •82.Соц.-економ. І політ. Становище Закарпаття в складі бурж.Чехословакії. Спроби відродж.У– Карп.Укр. В 1938-1939 рр.
- •83. Звільнення Закарпаття від фашистів. Ств. Органів народної влади. Держ.Буд.
- •85.Виникнення дисидентського руху
- •87.Декларація про державний суверенітет України 16 липня 1990 р.
- •88.Акт проголошеня незалежності україни 16 серпня 1991.,політичне і правове становище
- •89.Ліквідація срср. Політичне і правове значення Біловезької зустрічі керівників України, Росії, Білорусії.
- •90. Утв. Незалежної України:перші 15 років.Сучасна конст. Реформа.
- •91. Державне будівництво в Україні на сучасному етапі.
- •92. Підготовка та прийняття Конституції України(96р.)
- •93.Основний зміст нової Конституції України.
- •94. Правов. Система Укр в суч умовах
- •95.Зовн.-політ діяльн. Укр. На суч етапі
47. Джерела,основні риси права і судочинство України в період утвердження і розвитку капіталізму (друга половина 19).
Су¬дова реформа була найбільш радикальною, новаторською і технічно досконалою з усіх реформ другої половини XIX ст.. Судові устави, обнародувані 20 листопа¬да 1864 року, і нове процесуальне цивільне і кримінальне законодавство ввели систему незалежних судів, де засіда¬ли професійно підготовлені судді. Суди були відокремлені від адміністрації і навіть за імператором залишалось тіль¬ки право помилування. Демократичн судові процеси, проведена реорганізація прокуратури та введена адвокатура.
Цивільне право. Регламентувались норми сімейного права, цивільного права. право власності і володіння норми зобов'язувального права. У 80-х роках XIX ст. приймається фабрично-заводськ законодавство.
Кримінальне законодавство. Джерелами кримінально¬го права в Україні на початку XIX ст. були III Статут та норми магдебурзького права гуманний харак¬тер покарань. Смертна кара призначалась тільки за дер¬жавні та карантинні злочини.
Адміністративне законодавство. На початку XX століття адміністративне законодавство характеризувалось обмеженням прав особи. Громадські свободи, проголошені Маніфестом 17 жовтня 1905 року, з часом були обмежені
48.Органи урядової адмін. І самовряд в Гал.,Пн.Буков., Закарпатті(2 пол.19)
У липні 1848 обрано перший австрійськи парламент із 383 мандатів, 96 – галичанам, 31 – українцям. Галичина була поділена на 3 округи – Станіславськи, Львівський та Краківський. У 1849 p. в Галичині було створено намісництво на чолі з намісником, а в Буковині — крайо¬ве управління, яке очолював крайовий президент. Головна різниця між намісництвами і губернськими управліннями полягала в тому, що в останніх зберігався деякий елемент колегіальності. Намісник, як і крайовий президент, були єдиноначальними особами і підпо¬рядковувались лише вищестоящим властям..Повітові старости - на місцях з широкими повноваженнями ще нище – бургомістри та війти, все це контролювалось губернатором. Органи самоврядування – Галицький вальний сейм, органи крайового та місцевого самоврядування все було підконтрольне губернатору. У 1861 р. створено Галицький та Буковинський сейм, на чолі із маршалками.
49 .Система судових,прокурорських органів і адвокатури в Галичині,Північній Буковині та в Закарпатті в другій половині 19 ст.
Згідно з новим законодавством верховна судова влада, тобто право помилування, пом'якшення покарання та звільнення від судового переслідування, належала монарху. Це зумовлювалося прагненням скасувати вот¬чинний суд, який діяв іменем окремих феодалів, ліквідувати само¬врядні міські суди, перетворити усі суди на державні і, отже, зміцни¬ти державну владу і домінуючу роль пануючого класу в цілому.Крім загальних судів, в Австрії, Галичині та Буковині існували спеціальні суди.Для розгляду деяких кримінальних справ про злочини, за які передбачалося покарання не нижче п'яти років тюремного ув'яз-нення, в приокружних (крайових) судах створювалися суди при¬сяжних, а для вирішення дрібних цивільних справ — мирові суди.Під час проведення буржуазних реформ в галузі судочинства було засновано державну прокуратуру. Вона створювалася для здійснення нагляду за законністю діяльності державних установ і фізичних осіб, участі в розгляді судових справ, нагляду за судами, слідством та місцями ув'язнення. На чолі прокуратури стояв гене¬ральний прокурор, який підпорядковувався міністру юстиції.
