70.Становлення та еволюція репрессивно-каральної системи в радянській Укр. 20-30 рр.

НЕП, повернення елементів ринкових відносин до економіки, вимушена відмова від надзвичайщини доби «воєнного комунізму» викликали також зміни і в політико-правовій площині. Неп вимагала упорядкування соц. відносин, грунтованого на правових нормах. Відновлення майнових відносин в добу непу вимагало розв’язання нагальних питань ств. дієздатного цивільного та цивільно-процесуального законодавства. В УСРР були розроблені й затверджені постановами ВУЦВК Кримінальний кодекс, Кримінально-процесуальний кодекс, Цивільний кодекс, Земельний кодекс, Кодекс законів про працю і Кодекс законів про народну освіту.Реформа 1922 р. визначила таку систему судових органів в Україні: народний суд в складі постійного судді, народний суд в складі постійного судді і двох народних засідателів, губернський суд, Верховний Суд УСРР і його колегії. Для розв’язання цивільних спорів між держ. підприємствами та установами утв. арбітражні комісії, цивільні спори щодо землі вирішували спеціально утворені земельно-судові комісії. Слідчий апарат був підпорядкований судовим органам (з 1928 р. – прокуратурі). Відділ прокуратури входив до складу Народного комісаріату юстиції. На місцях діяли прокурори, не підпорядковані місцевим виконкомам.В 1922 р. був запроваджений також інститут адвокатури. Положення про адвокатуру в УСРР було затверджене ВУЦВК 2 жовтня 1922 р

71. Прийняття та осн.Зміст Конст. Урср 1937.

Надзв. 14 з їзд рад УРСР 30 січня 1937 р. пийняв постанову, якою затвердив 3 по рахунку Конституцію УРСР.

Скл. з 146 статей і 13 розділів. За нею кожний громадянин Укр.є громадянином СРСР. Встан. структура, порядок утв., компетенцію та основні форми д –сті як центр. органів упр., так і місцевих. Вищим органом держ. влади УРСР єВерховна рада. Вона обиралась на 4 роки. Замість 4 законодавчих органів (Всеукр. з їзд рад, ВУЦВК, Президія ВУЦВК і раднарком), що діяли за попередніми конституціями – Верховна рада ставала єдиним законодавчим органом. Конст. проголошувала недоторканість особи, житла. Але вже в к. 30-х рр. почались масові репресії. В ст. 12 прогол. право на працю. Ліквідовано нац. райони, нац. сільські ради.

Конст. мала спеціальний розділ, присвячений органам суду і прокуратури. Основою суд. с-ми в Укр. залишились Народний суд, до підсудності якого віднесено цив. і крим. справи. Спеціальні суди – це військ. трибунали, лінійні суди залізничного і водного транспорту.

72. Дерд. І право у і роки тоталітарн. Режиму(29.40)

73. Соц-екон. становище Зх. Укр. у скл. Польщі- 14бер1923- Рада послів країн Антанти закріп. полс. Панування над Сх.Галич. і Зх. Волинню. Вони наз. Сх.. Мадопольща, потім- Пол.”Б” і поділ на 5 воєводств. У Льв, Станісл, Терн. Воєв-ах утвор. воєводс. Сеймики і їх вик. органи- комітети. Але воєвода (пол. націон-ть) вплив. на ріш-я сеймика. Автономії практ. не було. 1924- заборона укр. мови в дер., муніц, сіл. установах. Повіти очол. повіт, або міс. староста. Воєвода очол. заг. і спец. адміністр-ю, предст. уряд на тер-ї воєводства, контрол. амін-ї, поліцію. Апарат управл-я воєвод і старост скл. з секторів і відділів.Низ. рівень життя Н., мала з\п, 15-16 год.- роб. день, безробіття, соц. і нац. гноблення. Пн. Бук. в скл. Румунії- грудень1918- рум. Король підпис. декркт про приєдн-я Бук. і Бесар. до Рум. Остат. за Севрськ. Мир. Договором (1920). Провод. жорст. терор- колоніал. і нац. гніт, ук-ці- „зукраїніз. румуни”, закр. укр.. школи і провод. румунізацію, за неп. промисл-ть, роб.день- 11-14год., низ. жит. рівень, мала з\п, криза с\г, вис. податки