50.Революція 1905-1907 років в україні.

Початок 20 ст започаткував масовий національно-визвольний рух. Суперечності між класовою нерівністю, погіршення економічного стану народних мас, спричинене економ кризою, феодальні пережитки у с/г, поразка Росії у російсько-японській війні призвели до революції 1905—1907 pp., буржуазно-демократичної за своїм характером.

Революція Мета: повалення монархії, знищення поміщицького землеволодіння, покращення умов праці, здійснення демократичних перетворень у країні. Тако жукр народ боровся проти нац. гноблення. Починають з*являтися пол. партії, рухи. Преша укр. партія-Руп(роб укр. парт). Важливу роль відіграли нові органи – ради робітничих депутатів(створ у 1905р).У грудні 1905р відбув збройні виступи в Києві, повстання роб у харкові, протести шахтарів у Донбасі. 17 жовтня МиколаІІ видає Маніфест про свободу слова, друку, про перетворення рос імпер у констит монархію. Революція зазнає краху. Почали випускати Укр газети, почали свою д-ть просвіти.

51. Зміни в державному ладі України з початку 20 ст. До 1917р.

Не дивлячись на поразку у революції царизм був вже не той, не мав тієї сили. Революція змусила миколу 2 піти на суттєві зміни абсолютної влади і створення конституційної монархії. Під впливом капіталізму царизм був змушений провести ряд змін в держ. Апараті: кінець 19 ст поч. 20 микола 2 має необмежену владу. створювалась держ дума, як 1 парламент. Скликання 1 думи мало дуже велике значення, в 1 думі укр. Делегація мала 63 мандати, 1 дума була розпущена. 2 дума була суто демократичною, українська делегація мала 102 місця, 2 дума була також розігнана. 3 дума обиралась за законом, який позбавив багатьох виборчих прав. 3 дума мала 111 місць.

52.Цивільне, адміністративне та кримінальне законодавство на Україні за період з 1900 до лютого 1917 років.

Наприкінці ХІХ ст. був підготовлений і в 1903р. затверджене імператором новий “Кримінальне уложення”, який базувався на принципах буржуазного права. Внаслідок посилення репресивної політики царизму виникло адміністративне законодавство. Воно надало право губернаторам застосовувати такі види адміністра- тивних стягнень, як штрафи, арешт, ув’язнення в тюрмі або фортеці. На початку ХХ ст. адміністративне законодавство спря- мовувалося на обмеження громадянських свобод, дарованих Ма- ніфестом 17 жовтня 1905 р. Зміни відбулися в кримінально-процесуальному праві. За судовою реформою 1864 р. воно відокремилось в само- стійну галузь. Важливе значення мало проголошення презумпції . Досягненням кримінально-процесуального права була регла- ментація стадій кримінального процесу. Передбачалась можливість перегляду виро- ку в апеляційному й касаційному порядку.

53.Зміни в суспільно-політичному ладі і праві Галичини, Північної Буковини та Закарпаття (1900-1917 рр.)

На початку XX ст. Україна була поділена між двома імперіями російською, до якої входили землі на схід від Збруча (Східна Україна), та Австро-Угорською, до якої відійшли Галичина, Буковина Закарпаття (Західна Україна) швидкими темпами розвивається промисловість і сільське господарство, високою була концентрація виробництва.Початок XX ст. характеризувався також невпинним зростанням виступів робітничого класу, селянства, демократичного студентства, пожвавленням ліберального та національно-визвольного руху. Посилилася активність політичних сил, зросла тенденція до їхнього згуртування. Утворюються політичні партії: РУП (Революційна українська партія), НУП (Народна українська партія), УСП (Українська соціалістична партія та ін.У1905 р. розпочалася революція, що охопила всю Російську імперію, і Україну також. Результатом класової та політичної боротьби пролетаріату було створення Рад робітничих депутатів, які стали одночасно й органами повстання, й органами революційної влади на місцях. Утворювалися Ради обранням Депутатів. Ради приймали постанови, розпорядження та накази, якими встановлювалися свобода слова та зборів, 8-годинний робочий день тощо.Під час революції поліпшилося економічне становище робітничого класу, розширилися особисті та поземельні права селян, дещо послабився тиск на демократично налаштовану інтелігенцію. Та революція 1905-1907 рр. закінчилася поразкою, після чого розпочалися репресії проти її учасників.