
- •2.Рабовласн.Державні утв. І право на території Пн. Причорномор’я (сер.І тис. До н.Е-5 ст. Н.Е.)
- •5.Держ. Лад кр у 2 пол. 9-першій трет. 12 ст.
- •6.Правова сист. Кр у 2 пол. 9- першій тритині 12ст.
- •7.«Рус. Правда»-пам’ятка старод. Феод. Права.
- •8.Судові органи і судочинство в Київській Русі.
- •9. Основні риси кримінального права за «Русьою правдою»
- •10. Основні риси цивільного права за «р.П.»
- •11.Д і п Русі в період феод. Роздр. (сер. 12-і пол. 13ст.).
- •12.Утворення гвк.Розвиток у ньому феод. Землеволодіння.
- •14.Пам’ятки державності і права гвк
- •15.Сусп. Лад Укр. У лит.-пол. Період (2 пол.14-1 пол.17 ст).
- •17. Джерела, осн. Риси і зміст права на Укр. В лит.-пол.Період (2 пол. 14 —1 пол. 17 ст.)
- •18. Литовські статути і ї характ.
- •19.Виникн. Укр. Козацтва:різні концепції в істор.Літературірі
- •21. Військово-політ. Та адмін.-територ. Устрій Запор. Січі (кін.XV-і пол. XVII )
- •22. Право і суд. У Запор. Низ. Війську (кін. XV-і пол. XVII ).
- •23.Джерела і осн. Риси права в Гетьм. Д 1648-1657 рр.
- •24. Народно-визв. Війна 1648-1654 р.-вищий етап у розвитку антикріп. І визв. Руху укр.Народу.
- •25. Зміни в сусп. Відносинах.Ліквідація магна. І польсько-шляхетс. Землеволод. В час народно-визв. Війни 1648-1654 років.
- •26. Ліківід. Польської адмін.-політ. Системи управл. В Лівобережній у і ств. Укр.Нац.Д за період 1648-1654 років.
- •28. Переяславський договір
- •29. Прав. Стан. У.Під протект.Рос. Царя. Березн. Статті 1654р. Царська жалувана грамота від 27 березня 1654р.
- •30.Соц.-екон. І пол. Стан. Укр. Земель у скл. Росії.
- •31. Політ. Лад. Адмін. – політ. Становище у у складі Росії.Обмеж. Автоном. У.
- •32.Конституція п.Орлика і її осн. Полож. Та істор. Значення.
- •33.Посил. Колонізат. Політики рос. Царизму.Утв. Губернс.Органів упр.
- •34.Сусп. Лад і держ. Устрій в зах-укр. Землях (сер. 17-2 пол.18 ст.)
- •35.Кодифікація права в Укр. В 18 ст.
- •36.Судоч.І право в зах-укр. Землях (середина 17 – 2 пол.18 ст.).
- •37.Територія і господ.Укр. В і пол.19ст.
- •38.Сусп. І держ. Устрій після ліквідації Укр. Державн. (перша пол..19 ст.)
- •39. Джерела і осн.Риси права Укр. Після ліквідації укр. Державності.
- •40.Селянська реформа 1861 р.
- •41.Судова реформа 1864
- •42.Земська реформа 1864
- •43.Територія,сусп. Лад і державний устрій в зах-укр.Землях (кінець 18-і пол.20 ст.)
- •44.Судова система і право в західноукраїнських землях (в кінці 18-перш.Пол. 19 ст.)
- •47. Джерела,основні риси права і судочинство України в період утвердження і розвитку капіталізму (друга половина 19).
- •48.Органи урядової адмін. І самовряд в Гал.,Пн.Буков., Закарпатті(2 пол.19)
- •49 .Система судових,прокурорських органів і адвокатури в Галичині,Північній Буковині та в Закарпатті в другій половині 19 ст.
- •50.Революція 1905-1907 років в україні.
- •51. Зміни в державному ладі України з початку 20 ст. До 1917р.
- •52.Цивільне, адміністративне та кримінальне законодавство на Україні за період з 1900 до лютого 1917 років.
- •53.Зміни в суспільно-політичному ладі і праві Галичини, Північної Буковини та Закарпаття (1900-1917 рр.)
- •54.Революція 1917 р. В Україні. Утворення і діяльність уцр. Проголошення унр.
- •56. Універсали уцр
- •57. Конституція унр 1918р.
- •58.Українська Гетьманська держава (1918р.).Основні риси її права.
- •59. Суд. Система унр(без 17- кв.18)
- •61 .Тимчасовий основний закон зунр. Її судова система і право.
- •63.Еміграційний уряд зунр. Ризький міжнародний договір 1921р. Рішення конференції ради послів 15.03.1923. Занепад і самоліквідація зунр.
- •64.Перший всеукраїнський з’їзд рад у Харкові. Проголошення усрр (25.12.1917)
- •65.Прийняття, структ. Та зміст Конст. 1919р.
- •69. Осн.Риси права. Кодифікація законод.В Укр.Срр (20 –ті роки).
- •70.Становлення та еволюція репрессивно-каральної системи в радянській Укр. 20-30 рр.
- •71. Прийняття та осн.Зміст Конст. Урср 1937.
- •72. Дерд. І право у і роки тоталітарн. Режиму(29.40)
- •74.Пакт Молот.-Рібентр. 1939 р. Та його політ. Значення для подальшої долі за.Укр.Земель.
- •77. Напад фашистської Німеччини на срср.Німецький окупаційний режим.Спроби відновлення української держави з боку оун.
- •82.Соц.-економ. І політ. Становище Закарпаття в складі бурж.Чехословакії. Спроби відродж.У– Карп.Укр. В 1938-1939 рр.
- •83. Звільнення Закарпаття від фашистів. Ств. Органів народної влади. Держ.Буд.
- •85.Виникнення дисидентського руху
- •87.Декларація про державний суверенітет України 16 липня 1990 р.
- •88.Акт проголошеня незалежності україни 16 серпня 1991.,політичне і правове становище
- •89.Ліквідація срср. Політичне і правове значення Біловезької зустрічі керівників України, Росії, Білорусії.
- •90. Утв. Незалежної України:перші 15 років.Сучасна конст. Реформа.
- •91. Державне будівництво в Україні на сучасному етапі.
- •92. Підготовка та прийняття Конституції України(96р.)
- •93.Основний зміст нової Конституції України.
- •94. Правов. Система Укр в суч умовах
- •95.Зовн.-політ діяльн. Укр. На суч етапі
54.Революція 1917 р. В Україні. Утворення і діяльність уцр. Проголошення унр.
На хвилі народного піднесення та згуртування національних сил у Києві 3–4 березня 1917 р. було створено Центральну Раду. До неї уві- йшли українські соціалісти, представники робітничих, солдатських, студентських організацій, профспілок, кооперативів, духовенства. Го- ловою Ради 7 березня було обрано М. Грушевського. Важливе значення у становленні й зміцненні Центральної Ради мав Всеукраїнський національний з’їзд (конгрес), що відбувся у Києві 6–8 квітня 1917 р. за участі 600 представників від різних укра- їнських організацій.
За час свого існування Генеральний секретаріат розробляв питання: про запровадження українського прогресивно-прибутко¬вого оподаткування розглядав питання судоустрою, зовнішньої політики. Систему органів місцевої влади Центральна Рада намагалася пристосувати до потреб національно-державного будівництва. Адміністративна реформа, за задумом керівників Центральної Ради, повинна була здійснюватися в кілька етапів. На першому передбачалась українізація органів місцевої влади, посилення їх зв’язку з Центральною Радою. На другому етапі ці зв’язки мали зміцнітися. На третьому етапі передбачалося виконання завдання розвитку місцевого самоврядування. 27 січня 1918 року було ухвалено Земельний закон. 6 березня 1918 року Законом «Про поділ України на землі» було здійснено новий адміністративно-територіальний розподіл України (поділено на тридцять дві землі). Відповідно до нього повинна була будуватися й система органів місцевої влади. В галузі кримінального законодавства слід відзначити скасування III Універсалом смертної кари, а також Закон про амністію від 19 листопада 1917 року, за яким звільнялися всі засуджені за політичні злочини. Щодо земельного законодавства, то III Універсал скасував право приватної власності на землю. IV Універсал проголосив необхідність прийняття земельного закону з обов’язковою передачею землі трудовому народу без викупу. В січні 1918 року було ухвалено Земельний закон, основою якого стало скасування права власності на землю і замінено правом користування з переходом цього права у спадщину. 11 листопада 1917 р. Закон “Про вибори до Установчих зборів ”. Закон встановлював пропорційну систему виборів.(20р)., Третій Універсал скасував право приватної власності на землю. У січні 1918 р. бу- ло прийнято Закон “Про 8-годинний робочий день”, -перша спроба створення власного трудового законодавства.
55.УНР періоду центральної ради:її державність і право.
У прийнятій резолюції ставилася вимога скликати Установчі збори Росії й надати автономію Україні. Центральна Рада, сформ. шляхом делегування, а не демократичним вибором, за своїм представницьким складом, функціями є прообразом парламенту України. Згідно із проголошеною Першим Універсалом (10 червня 1917 р.) стратегічною лінією “однині самі будемо творити наше життя”, 15 червня 1917 р. був створений перший український уряд — Генеральний Секретаріат на чолі з В. Винниченком, Тим самим розпочався процес розмежування законодавчої й виконавчої влади. Відповідно до ІV Універсалу (9 січня 1918 р.) уряд отримав нову назву — Рада Народних Міністрів Перший Універсал зберігав існуючу систему органів місцевої влади, приписуючи переобирати їх там, де “влада зосталась в руках людей, ворожих до українства”. Непослідовність дій Центральної Ради в тому, що в Четвертому Універсалі вона визнала Ради робітничо-селянських і солдатських депутатів органами місцевого самоуправління, не визначивши їхнє місце в структурі місцевих органів. Невдалими виявилися спроби врегулювати відносини між цими численними органами в Земельному законі від 18 січня 1918 р., запровадити новий адміністра- тивно-територіальний поділ України відповідно до Закону про поділ України на землі від 6 березня 1918 р. Структурна невизначеність системи самоврядування, відсутність належної правової бази та державного фінансування не дали змоги Центральній Раді організувати діяльність органів влади й управління на місцях. Важливе значення в діяльності Центральної Ради належало реформуваннюсудочинства, розпочатому українізацією існуючих судових установ. Закон-декларацію під назвою “Універсал до українського народу на Україні й поза Україною сущого” Центральна Рада прийняла 10 червня 1917 р. Універсал проголошував відродження автономного устрою України в складі Росії й декларував верховенство влади Центральної Ради в Україні. Делегація Тимчасового уряду на чолі з міністром оборони О. Керенським, що прибула до Києва у липні, була змушена визнати Центральну Раду й Генеральний Секретаріат своїми крайовими органами в Україні. Другий Універсал Центральної Ради від 3 липня. В Україні настала криза влади.