43.Територія,сусп. Лад і державний устрій в зах-укр.Землях (кінець 18-і пол.20 ст.)

У першій половині XIX ст. західноукраїнські землі були окраїною Австрійської імперії.Сусп. лад. Панівною верствою в зах.укр. землях були поміщики та духовенство. Найбільш привіл. були австр.поміщики.Більше привілеїв, ніж православне, мало католицьке духовенство. До панівної верстви належала також торг. верх. міст. До залежної верстви населення належало селянство та більша частина міщанства. Селянство було в осн. закріпачене. Поміщики мали повну владу над сіл. громадою і селянами. Аграрна реф.1848 року мала свої + і - наслідки. З 1 боку, вона звільнила селян від кріпосної залежності, з іншого боку — позбавила селян користування громадс. поміщиками.Багато селян попали в кабальну залежність від поміщиків. Розвиток капіталізму привів до пос. ролі буржуазії. Вона також не була однорідною, а под. на промислову,банківську і сільську. Найбільш сильною в економ.відношенні була сільська буржуазія. Форм. робітничий клас. Його основу складають беззем.селяни та дрібні ремісники. Державний лад.Очолював край призначений імператором губернатор.Галичина под.на округи з окружними старостами на чолі. У містах були створені магістрати в складі бурмістра і радників, які призначались урядом. У 1849 році замість губернського управління в Галичині було запроваджено намісництво на чолі з намісником, а в Буковині — крайове управління на чолі з крайовим президентом. Намісник, як і крайовий президент, був одноособовим главою краю. Поряд з центральними урядовими органами адмін.управління в Галичині і Буковині існували також органи крайового і місцевого самоврядування. В 1861 році імператор створив галичанський і буковинський крайові сейми на чолі з крайовими маршалками.

44.Судова система і право в західноукраїнських землях (в кінці 18-перш.Пол. 19 ст.)

Всі суди поділялися на шляхетські, духовні та міські. Шля¬хетськими судами першої інстанції були земські та гродські суди. Для духовенства існували єпископські суди, для го¬родян — магістратські. Селяни були підсудні домініальним судам. Помі¬щики мали судову владу як над сільськими громадами, так і над селянами. Посередником між поміщиком і грома¬дою був війт, якого призначав поміщик. Війт і присяжні з селян розглядали всі цивільні спори. Судом другої інстанції для домініальних судів був комі-татський суд.

В середині XIX ст станові суди були замінені загальними судовими устано¬вами для всіх станів. Вводились повітові, повітові колегі¬альні, окружні суди і Вищий крайовий суд у Львові для всієї Галичини і Буковини. Вищою судовою інстанцією в державі були Верховний судовий і касаційний трибунал. Крім загальних судів, існували спеціальні суди: військові, промислові і комер¬ційні.

Австрійська систе¬ма права. Галичина стає місцем апробації нових авст¬рійських законів. Цивільний кодекс 1797 року, запроваджено в Галичині. З 1 січня 1812 року на всій території Австрії . Він складався з 1502 статей і поділявся на три частини.

цивільно-процесуального кодек¬су. Прийнято в 1781 році, а в 1784 році він став чинним і в Галичині. В 1787 році приймається новий кримінальний кодекс, який містив по¬ложення, характерні для буржуазного права.

45. Суспільний лад України в період утвердження і розвитку капіталізму (друга половина 19 ст.).

Після сел. реформи 1861р. дворянство, вступило у період кризи і розпаду.Неспроможність більшої частини дворянства перебуд. в нових екон. умовах привело до втрати ним значної к-сті земель. За ним зберігаються у сі права і привілеї, якими вони користувалися до реформи. Правове становище дворянства Укр. за винятком втарати ним влади над селянином не змінюється. Швидко зростає населення степової зони Укр., за рахунок іімігр. Весь клас бурж. умовно под. на три прошарки – велика. середня та дрібна бурж. Велика скл. промислова та банківська буржуазія. До сер. відносились – бурж. інтелігенція (адвокати, лікарі) Дрібна бурж. (власники невел. підпр.). Бурж, як і дворянсиво була екон. фундам. сусп.

Значну частину місц.населення скл. буржуазія та робітники. Головне джерело утв. робітничих кадрів – зубожіле селянство. Селяни ставали особисто вільними, проте право алвсності на землю залишалось за поміщиками. В 19 ст. завершився процес розшарування укр. козацтва. Головна маса козацтва не отримала двор. прав і сворила окремий стан, який зайняв місце між дворянством і селянством.

46. Державний устрій України в період утвердження і розвитку капіталізму (друга половина 19 ст.)

Реформи 60—70-х років означали пер¬ший крок на шляху перетворення феодальної монархії в Росії у буржуазну монархію.

Перетвореннями 60—70-х pp. запроваджено окремі елементи буржуазної державнос¬ті. Росія залиша¬лася абсолютною монархією із самодержавним монархом на чолі. В країні зберігалися основні дореформені державні вищі, центральні і навіть місцеві установи. Царський маніфест від 29 квітня 1881 p. проголошував непохитність самодержавства і встановлення режиму політичної реакції. У 80-х і на початку 90-х років здійснюється ряд контрреформ, які відмінили буржуазні реформи. Цей курс намагався продовжувати Микола II.