64. Поняття та види інвестування

Інвестування – це різновид або елемент господарської діяльності, змістом якого є сукупність практичний дій учасників інвестування (інвестора, виконавців, посередників, держави, територіальної громади) щодо організації, вкладення інвестицій та отримання запланованого соціально-економічного ефекту. Характерні ознаки інвестування: - тісний зв’язок з господарською діяльністю: інвестування може бути: а) різновидом господарської діяльності (спільне інвестування – виключна діяльність пайових та корпоративних інвестиційних фондів); б) передумовою господарської діяльності (створення господарського товариства фізичними особами, які формують його майнову базу за рахунок сплачених вкладів); в) елементом господарської діяльності (виробництво нових товарів, наприклад, потребує вкладення відповідних коштів, майнових та інтелектуальних цінностей); - зміст – практичні дії щодо організації, вкладення інвестицій та отримання запланованих результатів; - мета здійснення – досягнення соціально-економічного ефекту в інтересах інвестора (основного суб’єкта інвестування), виконавців та посередників (зазвичай, в отриманні прибутку від виконання робіт, надання послуг чи виробництва товарів, необхідних для реалізації інвестицій), суспільства в цілому або його значних верств (в нових товарах, об’єктах – житлових, культури, освіти, охорони здоров’я, духовного життя); - учасники: інвестор, виконавці, посередники, держава, територіальна громада. Аналізуючи поняття інвестування слід мати на увазі, що воно охоплює дві суміжні категорії: інвестиційну діяльність та інвестиційну операцію. Якщо інвестиційна діяльність – це систематичні дії, спрямовані на вкладення інвестицій (зазвичай на довготривалій або постійній основі), то інвестиційні операції – це окремі дії або сукупність взаємопов’язаних дій, спрямованих на вкладення інвестицій.

ВИДИ ІНВЕСТУВАННЯ

З огляду на необхідність врахування специфіки певних видів інвестування у процесі правового регулювання здійснюється класифікація інвестування. Залежно від суб’єктів інвестування, джерел інвестування і форм власності (ч. 2 ст. 2 ЗУ “Про інвестиційну діяльність”) виділяють:

- приватно-колективне інвестування, що здійснюється громадянами, недержавними підприємствами, господарськими асоціаціями, спілками і товариствами, а також громадськими і релігійними організаціями, іншими юридичними особами, заснованими на колективній власності;- державне інвестування, що здійснюється органами влади і управління України, АРК за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів і позичкових коштів, а також державними підприємствами і установами за рахунок власних і позичкових коштів;- комунальне інвестування, що здійснюється органами місцевого самоврядування та їх виконкомами за рахунок бюджетних і позабюджетних коштів, а також комунальними підприємствами, об’єднаннями та установами за рахунок власних і позичкових коштів;- спільне інвестування, що здійснюється кількома громадянами та юридичними особами в одні і ті ж об’єкти (а) на договірних засадах (на підставі договорів: про спільне інвестування, про спільну підприємницьку діяльність, про кооперацію) або(б) у формі створення та участі в організації, майно якої формується спільними зусиллями засновників та учасників або яка свої активи вкладає в різні об’єкти з метою отримання прибутку.

Залежно від сфери здійснення та об’єкта інвестування розрізняють такі його види:

· внутрішньогосподарське інвестування (джерело: зазвичай прибуток суб’єкта господарювання, позичкові кошти, інші джерела, не заборонені законом; об’єкт – нові виробничі потужності суб’єкта господарювання, інноваційні розробки, розширення та модернізація виробництва, створення відокремлених підрозділів);

зазвичай внутрішньогосподарське інвестування здійснюється з метою розширення виробництва, створення нових та модернізації діючих виробничих фондів, запровадження новітніх технік і технологій тощо

· зовнішньогосподарське інвестування (джерело: активи інвестора, залучені ним кошти інших осіб на підставі відповідних договорів; об’єкт інвестування – майно/статутні фонди інших організацій чи осіб, спільне майно).

За критерієм походження інвестицій та інвесторів, місцем розташування об’єктів інвестування розрізняють:

- внутрішньодержавне інвестування (об’єкт інвестування – в Україні), яке, своєю чергою, може бути

а) національним – інвестори є резидентами;б) іноземним – інвестори та інвестиції мають іноземне походження;в) спільним – за участю резидентів та нерезидентів;

- зовнішньодержавне або зовнішньоекономічне (здійснюється українськими інвесторами в об’єкти, що знаходяться на території інших держав); таке інвестування потребує спеціального ліцензування.