- •Гроші та кредит
- •Тема 1 Суть і функції грошей
- •1.1 Предмет і завдання курсу «Гроші та кредит»
- •1.2 Сутність грошей. Раціоналістична та еволюційна концепція походження грошей
- •1.3 Гроші як загальний еквівалент і абсолютно ліквідний актив
- •1.4 Форми грошей, причини та механізм їх еволюції
- •1.5 Специфічний характер вартості грошей Ціна грошей як капіталу
- •1.6 Поняття про функції грошей та їх еволюцію
- •1.7 Система законів грошей і принципи їх використання
- •Тема 2 Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм
- •2.1 Класична кількісна теорія грошей
- •2.2. Неокласичний варіант розвитку кількісної теорії грошей
- •2.3 Внесок Дж. Кейнса в розвиток кількісної теорії грошей
- •2.4 Сучасний монетаризм як альтернативний напрямок кількісної теорії
- •2.5 Зближення позицій монетаристів та неокейнсіанців у їх рекомендаціях до грошової політики в сучасних умовах
- •2.6 Грошово-кредитна політика у України в перехідний період у світлі сучасних монетаристських теорій
- •Тема 3 Грошовий оборот і грошові потоки
- •3.1 Поняття грошового обороту як процесу руху грошей. Структура грошового обороту
- •З грошовим оборотом пов’язані ринки, через які здійснюється більшість грошових відносин між економічними суб’єктами:
- •( 15) Чистий
- •3.2 Грошові потоки
- •3.3 Маса грошей, що обслуговує грошовий оборот
- •3.4 Швидкість обігу грошей
- •3.5 Закон кількості грошей, необхідних для обігу
- •3.6 Механізм поповнення маси грошей в обороті
- •3.7 Сучасні засоби платежу, які обслуговують грошовий оборот
- •Тема 4 Грошовий ринок
- •4.1 Суть і структура грошового ринку
- •4.2 Мотиви та чинники, що визначають параметри попиту на гроші
- •4.3 Механізм формування пропозиції грошей
- •4.4 Рівновага на грошовому ринку та процент
- •Тема 5 Грошові системи
- •5.1 Сутність та елементи грошової системи
- •5.2 Основні типи грошових систем, їх еволюція. Системи металевого й кредитного обігу
- •5.3 Державне регулювання грошової сфери - головне призначення грошової системи
- •5.4 Грошово-кредитна політика центрального банку. Інструменти грошово-кредитного регулювання
- •5.5 Фіскально-бюджетна та грошово-кредитна політика в системі державного регулювання ринкової економіки.
- •Тема 6 Інфляція та грошові реформи
- •6.1. Теоретичні концепції інфляції
- •6.2 Соціально-економічні наслідки інфляції
- •6.3 Грошові реформи: поняття, цілі та види грошових реформ
- •Тема 7 Валютний ринок і валютні системи
- •7.1 Поняття валюти
- •7.2 Валютний ринок: сутність та основи функціонування
- •7.3 Валютне регулювання: суть і необхідність
- •7.4 Валютні системи: поняття, структура, призначення.
- •Тема 8 Кредит в ринковій економіці
- •8.1 Необхідність кредиту
- •8.2 Суть кредиту. Зв'язок кредиту з іншими економічними категоріями
- •8.3 Форми та види кредиту
- •8.4 Процент за кредит
- •8.5 Функції та роль кредиту
- •Тема 9 Фінансові посередники грошового ринку
- •9.1 Поняття та сутність фінансового посередництва
- •9.2 Банківська система: принципи побудови, цілі механізм функціонування
- •9.3 Становлення та розвиток банківської системи України
- •9.4. Спеціалізовані кредитно-фінансові інститути
- •9.5. Міжбанківські об’єднання
- •Тема 10 Центральні банки
- •10.1 Центральні банки, їх походження, призначення та функції
- •10.2. Основні напрями діяльності центрального банку
- •10.3. Становлення та розвиток центрального банку в Україні
- •Тема 11 Комерційні банки
- •11.1 Комерційні банки, їх види та правові основи організації
- •11.2 Стійкість банківської системи та механізм її забезпечення
- •11.3 Контроль за діяльністю комерційних банків
- •Тема 12 Міжнародні валютно-кредитні установи та форми їх співробітництва з Україною
- •12.1 Міжнародний валютний фонд і його діяльність в Україні
- •12.2. Світовий банк
- •12.3 Регіональні міжнародні кредитно-фінансові інституції
- •Рекомендована та використана литература Основна:
3.2 Грошові потоки
Грошовий потік – сукупність платежів, які обслуговують окремий етап (чи його частину) процесу розширеного відтворення.
У наведеній схемі сукупного грошового обороту виділені окремі потоки:
1) сукупність витрат фірм на придбання необхідних виробничих ресурсів (робоча сила, земля, споруди тощо);
2) оплата урядовими органами праці державних службовців;
3) трансфертні платежі – всі виплати, які здійснює держава домашнім господарствам;
4) доходи домашніх господарств (заробітна плата, проценти, дивіденди тощо), які становлять національний дохід.
Національний дохід поділяється на три частини, кожна з яких породжує окремий грошовий потік. Переважна його частина витрачається домашніми господарствами на споживання, у зв’язку з чим оплачуються купівля продуктів на внутрішньому ринку продуктів (потік 5) і на світовому ринку (потік 13). Певну частина доходу домашні господарства сплачують уряду у вигляді податків (потік 6). Не витрачена на споживання та сплату податків частина доходу – це заощадження домашніх господарств, які надходять на фінансовий ринок (потік 7).
Заощадження населення у цій моделі виступають єдиним джерелом надходження коштів на фінансовий ринок, а тому є єдиним джерелом інвестування розширеного виробництва в секторі “Фірми”. У зв’язку з цим формується грошовий потік 8, в якому враховані кредити, одержані фірмами у фінансових посередників та доходи від емісії цінних паперів.
Мобілізовані на фінансовому ринку кошти фірми інвестуються на розширення виробництва, внаслідок чого формується новий грошовий потік 9.
До послуг фінансового ринку, крім фірм, звертається також уряд, коли йому недостатньо податкових надходжень для покриття державних видатків. Мобілізація урядом коштів на фінансовому ринку зумовлює появу грошового потоку 10, а витрачання цих коштів – потоку 11.
Якби домашні господарства всі купівлі здійснювали на внутрішньому ринку продуктів, то грошових коштів, що надійдуть на цей ринок за вказаними трьома потоками (5, 9, 11), було б достатньо, щоб реалізувати весь обсяг національного продукту, запропонованого фірмами на цьому ринку. В такому разі, одержаний фірмами виторг утворив останній грошовий потік (12), який би “замкнув” кругообіг грошових коштів. Обсяг цього потоку визначається обсягом реалізованого ВНП і дорівнює обсягу НД, відображеного в потоці 4.
Балансування потоків 12 і 4 має вирішальне значення для нормального функціонування грошового обороту й усієї економічної системи, для забезпечення сталості грошей і кон’юнктури ринку.
Оскільки економіка України відкрита і її зв’язки зі світовим ринком інтенсивно розвиваються, то потоки 13-16 показують зв’язок внутрішнього обороту з світовим ринком:
13 – оплата продуктів, що надходять в країну за імпортом;
14 – надходження в країну грошей зі світового ринку в оплату експорту;
15 – чистий відлив капіталу з внутрішнього ринку на світовий;
16 – чистий приплив капіталу зі світового ринку на внутрішній.
Якщо імпорт перевищує експорт, то через потік 13 відпливає на світовий ринок більше, ніж надходить через потік 14. Потік 12 (НП) виявляється меншим потоку 4 (НД) на величину чистого імпорту (перевищення обсягу імпорту над експортом за певний період). Виникають ускладнення з реалізацією створеного в країні національного продукту.
Збалансування потоків, що обслуговують ринок продуктів, за умов чистого імпорту забезпечується через залучення грошових коштів у внутрішній оборот зі світового грошового ринку шляхом одержання позик у зарубіжних банках чи продажу на іноземних ринках національних фінансових активів (акцій, облігацій, векселів тощо).
Збалансування грошових потоків за умов чистого експорту здійснюється шляхом розміщення одержаних коштів на іноземних ринках через механізм фінансових операцій. Тоді посилюється відплив капіталу з внутрішнього фінансового ринку і відновлюється його збалансованість.
Загальна збалансованість грошового обороту вимагає вирівнювання перш за все національного доходу і національного продукту. Для цього повинні балансуватися всі пов’язуючи їх між собою грошові потоки. За напрямками руху грошей відносно національного доходу ці потоки розділяють на дві групи:
- потоки втрат (чисті податки, заощадження, оплата чистого імпорту);
- потоки ін’єкцій ( інвестиції, державні закупівлі, надходження від чистого експорту).
На суму втрат зменшуються, а на суму ін’єкцій збільшується внутрішній грошовий оборот і можливості реалізації національного продукту. Для збалансування НД і НП потоки втрат і потоки ін’єкцій повинні вирівнюватися.