46. Поняття об’єктів цивільних прав(правовідносин). Загальні положення про об’єкти цивільних прав( правовідносин)

Під об'єктом права треба розуміти те, на що спрямовані права та обов'язки суб'єктів правовідносин, тобто «Речі, включаючи гроші та цінні папери, інше майно, в тому числі майнові права; роботи і послуги; інформація; результати інтелектуальної діяльності, у тому числі виключні права на них (інтелектуальна власність); нематеріальні блага» (ст.128 ЦК України) .

З питання про об'єкт цивільних правовідносин в літературі висловлюються самі різні думки. Одні автори вважають, що в якості об'єкта цивільних правовідносин завжди виступають речі. Тим часом речі не здатні реагувати на вплив з боку правовідносини як певного роду зв'язки між людьми. Саме по собі взаємодію між людьми не може призвести до яких-небудь змін в речах. Лише поведінка людини, спрямована на річ, здатне викликати в ній відповідні зміни. Інші автори вважають, що об'єкт цивільних правовідносин утворює поведінку людини. Проте не всяке поводження людини становить об'єкт правовідносини. Так, не можна розглядати як об'єкт поведінку людей в процесі їх взаємодії в рамках існуючого між ними правовідносини. Це поведінка становить зміст цивільного правовідносини. Тільки поведінка суб'єктів цивільних правовідносин, спрямоване на різного роду матеріальні і нематеріальні цінності, може виступати в якості об'єкта цивільних правовідносин. По викладеним вище причин не можна розглядати як об'єкт цивільних правовідносин самі матеріальні, духовні та інші блага: речі, продукти творчої діяльності, дії людей, результати дій і т.д., як вважають деякі автори. Цивільне правове може впливати лише на строго певні явища навколишньої дійсності поведінку людей, спрямоване на різного роду блага, але не на самі ці блага. Сам по собі об'єкт втрачає будь-який сенс, якщо на нього не можна зробити ніякого впливу [2].

Однак цивільне законодавство Росії дещо спрощує наведену нами систему цивільно-правового регулювання, встановлюючи, що в якості об'єкта цивільного відносини повинно розглядатися не поведінка його суб'єктів, а те, на що це поведінка направлено. У цілому така позиція цілком виправдана, оскільки для реального регулювання цивільних відносин має значення лише кінцевий результат механізму соціальної взаємодії. Аналіз поведінки учасників докладно розглядається у кожному конкретному вигляді зобов'язань, тому не виділяється в законі в якості безпосереднього об'єкта цивільних правовідносин.

Об'єкти цивільних правовідносин можна розділити на чотири групи:

q майно;

q дії (роботи і послуги);

q результати інтелектуальної (творчої) діяльності;

q нематеріальні блага.

Під терміном «майно» у цивільному праві мають на увазі:

q річ або сукупність речей, що знаходяться у володінні у власника;

q об'єднання мають грошову оцінку як речей, так і майнових прав;

q майнові права та обов'язки спадкодавця, які переходять до спадкоємців.

У всіх випадках право на майно поширюється не тільки на речі, але і на належні доходи й інші права.