44. Правове становище територіальної громади в цивільних правовідносинах.

Територіальна громада є новим суб'єктом правових відносин, під яким слід розуміти жителів, об'єднаних постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр (ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування ").

Тому, що випливає з вищесказаного, держава та територіальні громади є близькими, але далеко не тотожними суб'єктами, в цивільно-правових відносинах повинні діяти на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Територіальні громади, виконуючи функції місцевого самоврядування, беруть активну участь у цивільних правовідносинах. Вони є суб'єктами відносин власності та інших речових відносин, зобов'язальних, спадкових та інших цивільних відносин. Так, наприклад, у встановленому законом порядку територіальна громада може набувати права власності на безхазяйну річ, на знахідку, на бездоглядну тварину, скарб (ст.ст.335, 338—341, 343 ЦК). Територіальна громада визнається стороною в зобов'язаннях місцевої позики, може отримувати дар та успадковувати майно. ЦК розширює участь територіальних громад у зобов'язаннях, що виникають внаслідок завдання шкоди. Територіальна громада відшкодовує шкоду,завдану незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування (ст.1173), його посадовою або службовою особою (ст.1174), прийняттям незаконного нормативно-правового акта (ст.1175) тощо.

45. Відповідальність по цивільним зобов’язанням держави Україна, арк, територіальної громади.

Стаття 174. Відповідальність за зобов'язаннями держави

1. Держава відповідає за своїми зобов'язаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення.

1. Україна відповідає за своїми цивільно-правовими зобов'язаннями на загальних підставах з фізичними та юридичними особами належним йому майном. З кола майна, на яке може бути звернено стягнення за боргами, робиться три виняткові.

По-перше, до такого майна відноситься майно, вилучене з цивільного обороту (ч. 2 ст.178 ЦК України), тобто що не може перебувати у приватній власності фізичних та юридичних осіб.

По-друге, до складу даного майна не входить майно, закріплене за територіальними громадами, Автономною Республікою Крим та іншими суб'єктами.

По-третє, не допускається звернення стягнення на землю та інші природні ресурси, які знаходяться в державній або комунальній власності. Таке звернення стягнення на землю та інші природні ресурси, які знаходяться у державній та комунальній власності, можливе лише у випадках, передбачених законом. Зазначене обмеження не повинно поширюватися на землі та інші природні ресурси, які відповідно до законодавства можуть перебувати у власності фізичних або юридичних осіб з режимом їх повної оборотоздатності. Тобто, в коментованій статті під законом розуміється не тільки акт цивільного законодавства, а й акти законодавство про землю та інші природні ресурси.

Прикладом відповідальності за власними зобов'язаннями слід віднести наступний: якщо держава є учасником господарського товариства, то вона несе ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості внесених вкладів, і, відповідно, відповідає розміру своєї частки.

Стаття 175. Відповідальність за зобов'язаннями територіальних громад

1. Територіальні громади відповідають за своїми зобов'язаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення.

1. Територіальна громада відповідає за своїми цивільно-правовими зобов'язаннями на загальних підставах з фізичними та юридичними особами належним йому майном. З кола майна, на яке може бути звернено стягнення за боргами, аналогічно участі держави (України) за зобов'язаннями, встановлені винятки.

Так не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями територіальної громади на майно, вилучене з цивільного обороту (ч. 2 ст.178 ЦК України), тобто що може перебувати у власності вказаного суб'єкта, але не може перебувати у приватній власності фізичних та юридичних осіб. Не допускається звернення стягнення на землю та інші природні ресурси, що знаходяться в комунальній власності. Таке звернення можливе тільки у випадках можливості їх повної оборотоздатності.

Стаття 176. Розмежування відповідальності за зобов'язаннями держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад та створених ними юридичних осіб

1. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади не відповідають за зобов'язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом.

2. Юридичні особи, створені державою, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами, не відповідають за зобов'язаннями відповідно держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад.

3. Держава не відповідає за зобов'язаннями Автономної Республіки Крим і територіальних громад.

4. Автономна Республіка Крим не відповідає за зобов'язаннями держави і територіальних громад.

5. Територіальна громада не відповідає за зобов'язаннями держави, Автономної Республіки Крим та інших територіальних громад.