5.2. Графічна частина

5.2.1. Обсяг і форма графічної частини

Графічна частина проекту складається з апаратурно-технологічної схеми, планів і розрізів виробничих та складських будівель, схеми автоматизації, схеми генерального плану, плакату техніко-економічних показників проекту і становить 6-8 аркушів формату А1 (594×841 мм). Графічну частину виконують з додержанням вимог стандартів, “Єдиної системи конструкторської документації” (ЄСКД) і «Системы проектной документации строительства» (СПДС) олівцем, тушшю або за допомогою графопобудовача. Плакат може бути виконаний фломастером.

За необхідності крім аркушів формату А1 допускається застосовувати додаткові формати, які утворюються внаслідок збільшення основних на величину, кратну розмірам меншої сторони основного формату. Поле зображення на аркуші будь-якого формату обмежують рамкою, яку проводять суцільними основними лініями на відстані 5 мм від меж формату, ліворуч лінію рамки проводять на відстані 20 мм.

У правому нижньому куті кожного аркуша графічної части виконують основний напис і специфікацію обладнання (дод. 4 і 5), яку розміщують над основним надписом з розривом 10-15 мм , а в разі потреби – ліворуч від нього на відстані 20…30 мм. Вони мають суттєві відмінності в оформленні для апаратурно-технологічної схеми та планів і розрізів. Аркуш повинен бути заповнений кресленнями не менше ніж на 30 %.

Нумерують аркуші у наступній послідовності: апаратурно-технологічна схема, плани, розрізи, схема автоматизації, схема генерального плану, плакат техніко-економічних показників проекту.

Масштаб зображення вибирають згідно з ГОСТ 2.302. Як правило, використовують масштаби 1:50, 1:100, 1:200. Але креслення планів і розрізів обов’язково виконують в одному масштабі.

Далі наведені рекомендації щодо виконання розділів графічної частини проекту.

5.2.2. Апаратурно-технологічна схема

Апаратурно-технологічну схему виконують згідно з вимогами, викладеними у [19]. При кресленні схеми необхідно рівномірно заповнювати аркуш з урахуванням розміщення обладнання на різних поверхах і міжповерхових площадках, але послідовність зображення технологічного і допоміжного обладнання повинна відповідати руху продуктових потоків згідно з прийнятою схемою. Висоту основних поверхів показують тонкими лініями в лівій частині схеми з зазначенням відміток від нульової до верхньої.

Продуктові потоки виконують суцільними жирними лініями. В разі необхідності їх можна переривати з написом напряму руху продукту від апарата до апарата, наприклад, “ до поз. 10 “ або “від поз. 6.” Лінії комунікацій води, пари, повітря, кислот тощо позначають цифрами згідно зі стандартом від 1 до 27, а інші – цифрами від 28, за вільним вибором. Умовні позначення ліній трубопроводів потрібно виконувати відповідно до ГОСТ 2784–70 (дод. 6). Прийняті умовні позначення трубопроводів наводять у лівому нижньому куті аркуша.

На схемі необхідно показати лінії трубопроводів, в які подається вода і пара, для миття та стерилізації обладнання й трубопроводів, а також відводи у каналізацію.

Цифри пишуть у розривах ліній уздовж їх спрямування. Лінії підключень комунікацій до апаратів повинні чітко відповідати дійсності, наприклад для води вхід знизу, вихід – зверху, а для пари й конденсату – навпаки. Написи з напрямом руху, який зображений стрілкою, пишуть над лінією з зазначенням звідки чи куди: “Від міськводопроводу”, “У збірники”, “В атмосферу”, “ Від компресора”. Вказуючи напрям руху матеріального потоку, дотримуються принципу “зліва направо” і “згори до низу”.

Обладнання треба викреслювати у довільному масштабі, але дотримуватись пропорційності його розмірів. Обладнання, що працює паралельно, (дріжджогенератори, бродильні апарати, насоси та ін.) показують не все, що визначено розрахунком і наведено в специфікації (дод. 5), а лише стільки, щоб була зрозумілою послідовність його з’єднання трубопроводами. Номери обладнання проставляють на виносках за годинною стрілкою і вони повинні бути однаковими на апаратурно-технологічній схемі, планах і розрізах.

Контури обладнання показують тонкими суцільними лініями (завтовшки близько 0,5 мм), лінії трубопроводів – товщими (близько 1 мм), а лінія трубопроводу основного продукту має бути накреслена найтовщою лінією (1,5…2 мм).