
- •Дипломне проектування Методичні вказівки до виконання і захисту дипломного проекту
- •Київ нухт 2008
- •1. Мета і завдання дипломного проектування
- •2. Тематика дипломних проектів
- •3. Організація дипломного проектування
- •3.1. Визначення теми дипломного проекту і видача завдання на дипломне проектування
- •3.2. Керівництво дипломним проектуванням
- •3.3. Порядок виконання дипломного проекту
- •3.4. Особливості виконання міжкафедрального комплексного дипломного проекту
- •3.5. Особливості виконання кафедрального комплексного дипломного проекту (ккдп)
- •3.6. Особливості виконання науково-дослідної дипломної роботи
- •4. Структура дипломного проекту
- •4.1. Загальна структура пояснювальної записки
- •Економічна частина
- •2. Технологічна частина
- •4.2. Рекомендації щодо змісту окремих розділів пояснювальної записки
- •4.2.1. Титульний лист
- •4.2.2. Завдання на дипломне проектування
- •4.2.4. Реферат
- •4.2.5. Вступ
- •4.2.6. Економічна частина
- •4.2.7. Технологічна частина
- •4.2.7.1. Структура підприємства
- •4.2.7.2. Режими роботи цехів і відділень
- •4.2.7.3. Асортимент і характеристика товарної продукції
- •4.2.7.4. Характеристика сировини, основних і допоміжних матеріалів
- •4.2.7.5. Вибір і характеристика мікроорганізмів-продуцентів
- •4.2.7.6. Принципова технологічна схема
- •4.2.7.7. Вибір і обґрунтування способів та режимів технології
- •4.2.7.8. Заходи щодо енерго- і ресурсозбереження
- •4.2.7.9 . Опис апаратурно-технологічної схеми
- •4.2.7.10. Продуктові розрахунки
- •4.2.7.11. Розрахунки основних і допоміжних матеріалів
- •4.2.7.12. Розрахунки і підбір технологічного обладнання
- •4.2.7.13. Розрахунок складських приміщень і споруд
- •4.2.7.14. Розрахунки витрат електроенергії
- •4.2.7.15. Розрахунки витрат води і стоків
- •4.2.7.16. Розрахунки витрат пари
- •4.2.7.17. Розрахунки витрат холоду
- •Загальні витрати холоду
- •Загальні витрати стисненого повітря
- •4.2.7.18. Розрахунки витрат діоксиду вуглецю і стисненого повітря
- •4.2.7.19. Технохімічний і мікробіологічний контроль
- •4.2.7.20. Компонування головного виробничого корпусу
- •4.2.8. Екологічна частина
- •4.2.8.1. Характеристика відходів, стічних вод і викидів
- •Рекомендації щодо їх використання
- •4.2.8.2. Заходи щодо охорони навколишнього середовища
- •4.2.9. Автоматизація виробничих процесів
- •4.2.10. Будівельна частина
- •4.2.11. Охорона праці
- •4.2.12. Заходи з цивільної оборони
- •4.2.13. Науково-дослідна робота
- •4.2.14. Висновки
- •4.2.15. Список використаної літератури
- •4.3. Додатки
- •5. Оформлення дипломного проекту
- •5.1. Пояснювальна записка
- •5.2. Графічна частина
- •5.2.1. Обсяг і форма графічної частини
- •5.2.2. Апаратурно-технологічна схема
- •5.2.3. Плани й розрізи
- •5.2.4. Схема генерального плану
- •5.2.5. Послідовність виконання графічної частини
- •5.3. Типові помилки під час оформлення проекту та рекомендації щодо їх запобіганню
- •6. Застосування інформаційних технологій для виконання дипломного проекту
- •7. Захист дипломного проекту
- •7.1. Склад і завдання Державної екзаменаційної комісії
- •7.2. Підготовка до захисту
- •7.3. Порядок захисту
- •7.4. Оцінювання Державною екзаменаційною комісією підсумків захисту
- •7.5. Оформлення документів після захисту та отримання диплому
- •1.Титульний лист пояснювальної записки
- •Пояснювальна записка
- •2. Завдання на дипломне проектування
- •3. Основний напис на першій сторінці розділу пояснювальної записки
- •4. Основний напис і форма експлікації на апаратурно-технологічній схемі
- •5. Основний напис і форма експлікації на планах і розрізах
- •6. Умовні позначення трубопроводів на апаратурно-технологічній схемі
- •8. Рекомендована література Для всіх спеціалізацій
- •Спеціалізація “Технологія солоду, пива і безалкогольних напоїв”
- •Спеціалізація “Технологія спирту, дріжджів і лікеро-горілчаних напоїв”
- •Спеціалізація «Технологія вина»
- •Дипломне проектування Методичні вказівки до виконання і захисту дипломного проекту
5.2. Графічна частина
5.2.1. Обсяг і форма графічної частини
Графічна частина проекту складається з апаратурно-технологічної схеми, планів і розрізів виробничих та складських будівель, схеми автоматизації, схеми генерального плану, плакату техніко-економічних показників проекту і становить 6-8 аркушів формату А1 (594×841 мм). Графічну частину виконують з додержанням вимог стандартів, “Єдиної системи конструкторської документації” (ЄСКД) і «Системы проектной документации строительства» (СПДС) олівцем, тушшю або за допомогою графопобудовача. Плакат може бути виконаний фломастером.
За необхідності крім аркушів формату А1 допускається застосовувати додаткові формати, які утворюються внаслідок збільшення основних на величину, кратну розмірам меншої сторони основного формату. Поле зображення на аркуші будь-якого формату обмежують рамкою, яку проводять суцільними основними лініями на відстані 5 мм від меж формату, ліворуч лінію рамки проводять на відстані 20 мм.
У правому нижньому куті кожного аркуша графічної части виконують основний напис і специфікацію обладнання (дод. 4 і 5), яку розміщують над основним надписом з розривом 10-15 мм , а в разі потреби – ліворуч від нього на відстані 20…30 мм. Вони мають суттєві відмінності в оформленні для апаратурно-технологічної схеми та планів і розрізів. Аркуш повинен бути заповнений кресленнями не менше ніж на 30 %.
Нумерують аркуші у наступній послідовності: апаратурно-технологічна схема, плани, розрізи, схема автоматизації, схема генерального плану, плакат техніко-економічних показників проекту.
Масштаб зображення вибирають згідно з ГОСТ 2.302. Як правило, використовують масштаби 1:50, 1:100, 1:200. Але креслення планів і розрізів обов’язково виконують в одному масштабі.
Далі наведені рекомендації щодо виконання розділів графічної частини проекту.
5.2.2. Апаратурно-технологічна схема
Апаратурно-технологічну схему виконують згідно з вимогами, викладеними у [19]. При кресленні схеми необхідно рівномірно заповнювати аркуш з урахуванням розміщення обладнання на різних поверхах і міжповерхових площадках, але послідовність зображення технологічного і допоміжного обладнання повинна відповідати руху продуктових потоків згідно з прийнятою схемою. Висоту основних поверхів показують тонкими лініями в лівій частині схеми з зазначенням відміток від нульової до верхньої.
Продуктові потоки виконують суцільними жирними лініями. В разі необхідності їх можна переривати з написом напряму руху продукту від апарата до апарата, наприклад, “ до поз. 10 “ або “від поз. 6.” Лінії комунікацій води, пари, повітря, кислот тощо позначають цифрами згідно зі стандартом від 1 до 27, а інші – цифрами від 28, за вільним вибором. Умовні позначення ліній трубопроводів потрібно виконувати відповідно до ГОСТ 2784–70 (дод. 6). Прийняті умовні позначення трубопроводів наводять у лівому нижньому куті аркуша.
На схемі необхідно показати лінії трубопроводів, в які подається вода і пара, для миття та стерилізації обладнання й трубопроводів, а також відводи у каналізацію.
Цифри пишуть у розривах ліній уздовж їх спрямування. Лінії підключень комунікацій до апаратів повинні чітко відповідати дійсності, наприклад для води вхід знизу, вихід – зверху, а для пари й конденсату – навпаки. Написи з напрямом руху, який зображений стрілкою, пишуть над лінією з зазначенням звідки чи куди: “Від міськводопроводу”, “У збірники”, “В атмосферу”, “ Від компресора”. Вказуючи напрям руху матеріального потоку, дотримуються принципу “зліва направо” і “згори до низу”.
Обладнання треба викреслювати у довільному масштабі, але дотримуватись пропорційності його розмірів. Обладнання, що працює паралельно, (дріжджогенератори, бродильні апарати, насоси та ін.) показують не все, що визначено розрахунком і наведено в специфікації (дод. 5), а лише стільки, щоб була зрозумілою послідовність його з’єднання трубопроводами. Номери обладнання проставляють на виносках за годинною стрілкою і вони повинні бути однаковими на апаратурно-технологічній схемі, планах і розрізах.
Контури обладнання показують тонкими суцільними лініями (завтовшки близько 0,5 мм), лінії трубопроводів – товщими (близько 1 мм), а лінія трубопроводу основного продукту має бути накреслена найтовщою лінією (1,5…2 мм).