4.2.8.2. Заходи щодо охорони навколишнього середовища

Кожен проект нового підприємства або того, що підлягає реконструкції, повинен включати основні природоохоронні заходи. Тому під час переддипломної практики студенти ознайомлюються з екологічним паспортом заводу-бази практики, виявляють головні екологічні проблеми на даному підприємстві і накреслюють шляхи їх вирішення.

У цьому підрозділі вказується організація контролю щодо викидів і стоків на які встановлені ГДК та заходи щодо повного усунення або зменшення їх шкідливості. Передбачають заходи щодо економії технологічної води, повторного і багаторазового її використання, зменшення об’ємів забруднених стоків - все у напрямі переходу до мало - і безвідходної технології.

Планують санітарні відстані між об’єктами, зелені огорожі, озеленення території. Передбачають заходи проти забруднення ґрунту мастилами, по відстоюванню, видаленню відходів, а також з охорони чистоти навколишнього повітря: відведення димових газів котельної й печей, що працюють на рідкому і твердому паливі, через димову трубу на висоту, передбачену нормами. При спалюванні газу треба забезпечити провітрюваність території – концентрація газів горіння над ґрунтом не повинна перевищувати допустимих норм.

4.2.9. Автоматизація виробничих процесів

Розділ передбачає розроблення системи автоматизації (СА) технологічного процесу одного із відділень підприємства і включає такі підрозділи:

обґрунтування доцільності та формулювання завдань автоматизації виробничих процесів галузі;

характеристика та аналіз технологічного процесу об‘єкту автоматизації;

підготовка завдання на розроблення СА об‘єкта;

розроблення схеми автоматизації об‘єкта.

При обґрунтуванні доцільності автоматизації необхідно відобразити перспективи та завдання щодо подальшого розвитку автоматизації підприємств бродильної промисловості, проаналізувати можливості та сформулювати умови, необхідні для впровадження СА на даному підприємстві. Після цього формулюється загальне завдання автоматизації об‘єкта. Найбільш типовими завданнями автоматизації є: зростання продуктивності праці; підвищення якості продукції; скорочення витрат сировини, допоміжних матеріалів та енергетичних ресурсів тощо. Необхідно визначити основні шляхи вирішення поставленого завдання, враховуючи, що в сучасних умовах найбільш перспективними є впровадження автоматизованих систем управління підприємством.

В подальшому проводиться параметричний аналіз об‘єкта автоматизації з виділенням таких трьох груп технологічних параметрів: вхідних, що характеризують якість і кількість продуктів, що надходять; вихідних, що характеризують ефективність процесу; керівних параметрів, за допомогою яких підтримується заданий технологічний режим шляхом їх регулювання. Керівні параметри вибираються з урахуванням технологічних регламентів процесів бродильних виробництв.

Ґрунтуючись на параметричному аналізі, у вигляді таблиці складають завдання на розроблення системи автоматизації об‘єкта, в якому відображають параметри, що підлягають контролю чи регулюванню, вказують їх допустимі відхилення та характер контролю чи управління. На основі цього завдання розробляється схема автоматизації об‘єкта. В основу розроблення такої схеми можуть бути покладені локальні засоби автоматизації або системи управління з використанням мікропроцесорних контролерів.

Схема автоматизації за погодженням з консультантом з автоматизації та керівником дипломного проекту виконується на листі А1 графічної частини дипломного проекту.

Схема автоматизації відображає технічні рішення автоматизації заданого об‘єкта. Вона включає в себе технологічну схему, яка наводиться у верхній частині листа (біля 2/3 листа) і умовні позначення засобів автоматизації, що показуються як на технологічній схемі (первинні перетворювачі та виконавчі механізми), так і в прямокутниках, розташованих під технологічною схемою.

Прилади та засоби автоматизації зображують з використанням ГОСТ 21.40485.

Схема автоматизації повинна мати детальний опис. Спочатку дається перелік основних завдань, яку виконує наведена схема автоматизації, а потім послідовно описується кожний контур управління чи контролю, вказуються шлях проходження сигналу від первинного перетворювача до регулюючого органу та його характер (електричний, пневматичний тощо), прилади, що використовуються, та засоби автоматизації, їх позначення на СА (позиції), розташування та функції, що ними виконуються. Необхідно також відобразити можливості переходу з автоматичного режиму на ручне, дистанційне керування, захисту та сигналізації у випадку аварійних чи критичних ситуацій, кількість та розташування щитів та пультів.

Всі передбачені проектом вимірювальні та регулюючі прилади потрібно вибирати за відповідними довідниками та подавати в специфікації на засоби автоматизації у вигляді таблиці.

Більш докладна інформація щодо виконання та оформлення цього розділу наведена в [19].