14.Поняття про мовленнєві норми та комунікативні якості мовлення. Розмежування понять мовна норма та мовленнєва норма. Охарактеризувати комунікативні якості мовлення.

Поняття про мовленнєві норми та комунікативні якості мовлення. Робота з розвитку мовлення учнів передбачає ознайомлення з мовленнєвими нормами та комунікативними якостями мовлення, що впливає на рівень комунікативної компетенції учнів. Поняття мовленнєва норма однозначно не визначено в лінгводидактиці. Частіше, коли йдеться про нормативність, кодифікованість мови або мовлення, оперують поняттям мовна норма. Мовною нормою виступає будь-яке мовне явище (звук, значуща частина слова, граматична форма слова, значення слова чи фразеологізму, словосполучення, речення), що сприймається як зразок.

Мовленнєва норма (лат. norma - правило) - це систематизована сукупність ознак мовлення, що сприймається як взірець для всіх мовців; сукупність найбільш стійких правил і традицій мовлення (реалізацій мовної системи) в різних сферах уживання. Мовне явище вважається нормативним за таких умов, як: відповідність структурі мови; масове й систематичне відтворення в процесі комунікації; загальне визнання й схвалення. Мовленнєві норми існують в усіх функціональних стилях. Відбір мовленнєвої норми залежить від ситуації спілкування, тому не може бути доведений до повного автоматизму, а залежить від гнучкості мислення, творчої майстерності мовця, рівня його комунікативної компетенції.

Комунікативні якості мовлення - це реальні ознаки змістових та формальних чинників мовлення. На позначення цього явища використовуються такі терміни: комунікативно-риторичні якості мовлення, ознаки культури мови, основні ознаки комунікативно якісного мовлення. У шкільній програмі - вимоги до мовлення (5 клас), вимоги до культури мовлення (10 клас). Комунікативні якості мовлення в науковій літературі виділяються на основі співвідношення мовлення і таких не мовленнєвих структур, як мова, мислення, свідомість, дійсність, умови спілкування:

Мова - правильність, чистота, багатство Мислення - логічність Свідомість - багатство, виразність, образність.

Дійсність - точність Умови спілкування - доречність, доступність.

15.Відмінності в змісті навчального матеріалу з розвитку зв’язного мовлення чинної програми для другопо і третього класів.

У третьому класі, порівняно із другим, розширюється й усклад­нюється обсяг навчального матеріалу та збільшується, рівень само­стійної навчальної діяльності учнів (що логічно й об’єктивно зу­мовлено), активізується робота із навчання засобів особистісного самовизначення та залучення дітей до взаємодії з однолітками на за­садах загальнолюдських гуманістичних цінностей.

У першому розділі «Загальні методологічні засади розвитку зв’язного мовлення молодших школярів» розглядаються аспекти на­вчання третьокласників побудови зв’язних монологічних і діалогіч­них висловлювань. Оскільки ці теоретичні основи аналогічні до психолого-педагогічної бази другого класу, в посібнику зроблено акцент на психологічні й дидактичні складові, актуальні для третього кла­су. Так, базовою програмою для третього класу передбачено активне формування вмінь співпрацювати, висловлювати оцінні судження, самовиражатися й самовдосконалюватися, тому результативність на­вчального процесу зумовлюють не тільки загальнодидактичні, мов­леннєві та специфічні синтаксичні принципи, а й принципи гуманіс­тичної взаємодії учнів одне з одним, учнів з учителем і принципи, що зумовлюють саморозвиток особистості молодшого школяра.

Зміст матеріалу в третьому класі відмінний від змісту програми для другого класу, що зумовлює застосування в навчальному процесі нових видів уроків.