12.Види, жанри висловлювань. Засвоєння риторичних понять, передбачених програмою, спрямованих на удосконалення полемічної майстерності учнів.

У процесі опанування всього курсу української мови учні послідовно ознайомлюються з різними видами, жанрами робіт, передбачених програмою, наприклад: допис у газету, телеграма, тези, реферат, тематичні виписки, конспект, анотація, відгук, бібліографія, нарис, доповідь, ділові папери (розписка, доручення, план роботи, заява, автобіографія, анкета, доручення, офіційний лист, вітальний адрес, звіт про виконану роботу, протокол (складний), витяг із протоколу, автобіографія, заява (вмотивована), характеристика, особова справа, резюме).

Засвоєння риторичних понять, передбачених програмою, спрямоване на удосконалення полемічної майстерності учнів, впливовості, переконливості їхнього мовлення, зокрема оволодіння правилами дискусії, виголошенням підготовленого й не підготовленого виступу тощо.

В основі засвоєння відповідних понять лежить розуміння мети, структурно-змістових особливостей, сфери використання різних висловлювань. Необхідно вчити учнів дотримуватися визначеної структури тексту, правил літературної мові і (в усному й писемному мовленні), типу, стилю мовлення, тобто максимально реалізовувати здобуті знання, уміння й навички зв'язного мовлення.

Методика засвоєння різних мовленнєвознавчих понять використовує традиційні лінгводидактичні методи і прийоми навчання. З огляду на зазначене вище виділимо найбільш виправдані, ефективні специфічні прийоми засвоєння мовленнєвознавчих понять:

□ пояснення, тлумачення мовленнєвознавчих понять;

□ характеристика ознак мовленнєвознавчого поняття;

□ визначення мовленнєвознавчого поняття в тексті;

□ порівняння мовленнєвознавчих понять;

□ зіставлення мовленнєвознавчих понять;

□ виділення спільних рис у мовленнєвознавчих поняттях;

□ виділення протилежних рис у мовленнєвознавчих поняттях;

□ добирання прикладів з текстів, що характеризують мовленнєвознавчі поняття;

□ наслідування способів дій;

□ складання алгоритмів визначення понять;

□ виділення поняття в прослуханому або прочитаному тексті;

□ редагування висловлювань із застосуванням мовленнєвознавчих понять;

□ аналіз тексту: аналіз типологічної структури тексту, аналіз композиції тексту стилістичний аналіз тексту, аналіз способів зв'язку речень у складному синтаксичному цілому.

Сприяють успішному засвоєнню мовленнєвознавчих понять такі засоби навчання, як схеми, таблиці, відео- й аудіозаписи, тексти, записані на картках, на електронних носіях тощо.

13.Етапи формування мовленнєвих умінь і навичок(комуляція, усвідомлення, узагальнення). Вправи, що спрямовані на засвоєння мовленнєвознавчих понять.

Методика засвоєння мовленнєвознавчих понять враховує етапи формування мовленнєвих умінь і навичок, як-от: кумуляція (накопичення лінгвістичних знань). мотивація (забезпечення мотивуючого впливу на учнів лінгвістичної теорії), усвідомлення (опрацювання правил орієнтирів, текстів-зразків, спрямованих на перехід від номінативних (правильно вимовляти, точно вживати слова утворювати словоформи) до комунікативні їх умінь і навичок), тренування (проблемні вправи, ситуативні завдання), узагальнення (виявлення рівня сформованості мовленнєвих умінь і навичок).

Вправи, що спрямовані на засвоєння мовленнєвознавчих понять, можна класифікувати за метою та етапами формування мовленнєвих умінь і навичок:

□ пропедевтичні (мовленнєвознавчі поняття засвоюються практичним шляхом, учні виконують мовленнєві дії на основі не сформульованого поняття про мовлення або спілкування);

□ кумуляційні (засвоєння понять з усвідомленням їх суті, визначень, формулювань, виконання відповідних поняттям мовленнєвих дій);

□ тренувально-мовленнєві (відпрацювання мовленнєвих умінь і навичок на основі знань про відповідні поняття);

□ творчі (виконання завдань, що узагальнюють, об'єднують різні поняття, удосконалення власного мовлення на основі поглиблення знань про мовленнєвознавчі поняття, перевірка рівня засвоєння понять і відповідних мовленнєвих умінь і навичок, самоаналіз).