- •1.Зміст і технологія мовно-мовленнєвої підготовки учнів початкової школи. Об’єкт, предмет, система понять.
- •2.Загальні психолого-педагогічні, дидактичні і методичні основи формування в молодших школярів умінь будувати зв’язні висловлювання.
- •5.Мовленнєвознавчі поняття і шляхи їх засвоєння. Які поняття про мовлення визначені шкільною програмою і в чому мета к засвоєння молодшими шюл ярами.
- •6.Відомості про мовлення і спілкування. Розмелювання поняття мова й мовлення, спілкування.
- •7.Особливості форм і видів мовленнєвої діяльності. Мовні і позамовні засоби, за допомогою яких сприймається або створюється висловлювання. Основні правила спілікування. Вимоги до мовлення.
- •9.Зв’язність як ознака тексту. Мовні засоби зв’язності речень у тексті. Суть теорії актуального членування речення. Типові моделі зв’язку речень у смислових частинах тексту.
- •10.Стилі мовлення. Якими знаннями про стилі повинні оволодіти учні лодших класів.
- •11.Типи мовлення. Особливості побудови кожного з них. Розвиток струкггурно-юмпозиційних умінь молодших школярів.
- •12.Види, жанри висловлювань. Засвоєння риторичних понять, передбачених програмою, спрямованих на удосконалення полемічної майстерності учнів.
- •13.Етапи формування мовленнєвих умінь і навичок(комуляція, усвідомлення, узагальнення). Вправи, що спрямовані на засвоєння мовленнєвознавчих понять.
- •14.Поняття про мовленнєві норми та комунікативні якості мовлення. Розмежування понять мовна норма та мовленнєва норма. Охарактеризувати комунікативні якості мовлення.
- •15.Відмінності в змісті навчального матеріалу з розвитку зв’язного мовлення чинної програми для другопо і третього класів.
- •16.Методичні положення , яких необхідно дотримуватися у процесі ознайомлення учнів з мовленнєвими нормами та комунікативними якостями мовлення.
- •18.Удосконалення рецептивних видів мовленнєвої діяльності. Читання. Уміння і навички розуміння тексту. Основні способи читання.
- •19.Робота над продуктивними видами мовленнєвої діяльності. Говоріння. Особливості діалогічного та монологічного мовлення.
- •21.Робота з реченням. Прийоми та вправи, які збагачують синтаксичний лад мовленняучнів складними реченнями.
- •22.Орієнтовна структура уроку формування вмінь будувати діалогічні висловлювання та невеликі за обсягом монологічні висловлювання (усні перекази, твори).
- •24.Орієнтовна структура уроку усного докладного переказу. Орієнтовна структура навчального уроку усного переказу „своїми словами”.
- •2.Виконання конструктивних вправ.
- •25.Орієнтовна структура навчального урогу усного переказу із внесенням творчих доповнень у текст.
- •3. Повідомлення теми уроку.
- •III. Формування вмінь висловлювати судження на письмі, будувати висловлювання на підставі власного життєвого досвіду
- •5.Підсумок уроку
- •32.Навчання побудови текстів з елементами доведень або текстів- мір кувань. Пост ідо вність робота із вправами.
- •1.Вправа 1 на с. 18 зошита.
- •2.Вправа 2 на с. 18 зошита.
- •33.Формування змінь висловлювати думки щодо прочитаних творів дитячої, художньої літератури (на прикладі казок ш.Перро).
- •1.Орг.Момент2.Формування позитивної мотивації навчальноїдіяльності. Повідомлення теми уроку
- •1.Читання листа.
- •2.Відновлення деформованого тексту, в якому не визначено межі речень (робота з індивідуальним дидактичним матеріалом).
- •3.Відновлення деформованого тексту, в якому потрібно відновити послідовність частин тексту (парна робота).
- •6.Перевірка виконання завдання
- •34.Формування позитивної мотивації навчальної діяльності Повідомлення теми уроку
- •36.Перекази на основі використання репродукції картин.
- •37.Етапи структури уроку.
- •38.Навчання діалогічного мовлення. Класифікація життєво важливих навичок. Приклади конструктивних вправ.
- •39.Мовленнєві та не мовленнєві помилки і недоліки. Види помилок.
- •40.Робота з виправляння, усунення та попередження мовленнєвих помилок.
39.Мовленнєві та не мовленнєві помилки і недоліки. Види помилок.
У критеріях оцінювання навчальних досягнень перетинаються вимоги до мовленнєвого оформлення, змісту висловлювання, ступеня самостійності й творчості кожного учня в процесі побудови переказу.
Мовленнєві (граматичні) помилки — це порушення правил, норм і традицій слововживання, утворення граматичних форм, побудови словосполучень і речень. Як зазначала В. І. Капінос, для виявлення граматичної помилки контекст не потрібний, оскільки помилки локалізовано в межах самої мовної одиниці.
Серед мовленнєвих помилок та недоліків фахівці розрізняють лексичні, морфологічні, синтаксичні та недоліки в структурі висловлювання й пунктуаційні помилки. До мовленнєвих помилок не належать логічні й композиційні, а також викривлення та перекручування фактів.
Серед лексичних помилок і недоліків виокремлюють:-невиправдані повтори слів;-неточність слововживання;
-порушення лексичної сполученості слів;
-помилки у використанні фразеологізмів;
-погрішності, які ослаблюють емоційно-експресивну виразність тексту;
-одноманітність словника.
До синтаксичних помилок та недоліків належать:-неправильно визначені межі речень;-неправильно висловлена думка з використанням простого речення;-невиправданий розподіл простого речення;-порушення смислового зв’язку між займенниками й тими слонами, на які вони вказують або які замінюють;-неправомірне використання сполучників або сполучних слів;-помилки в структурі монологічного висловлювання;-неправильно написані сполучники або сполучні слова.
Різновидами пунктуаційних помилок є відсутність або неправильне уживання розділових знаків.
До групи немовленнєвих помилок і недоліків належать логічні та композиційні помилки.
Логічні помилки — один із видів немовленнєвих помилок, яких учні припускаються у зв’язних монологічних (усних і письмових) висловлюваннях; це порушення законів логіки.
Видами помилок цього виду є:-повтори фактів і подій;-пропуски суттєвих фрагментів тексту або деталей, якщо вони спричиняють порушення зв’язності тексту;-порушення причинно-наслідкових зв’язків;-порушення часової послідовності;-необїрунтовані висновки;
-хибні судження;-висновки, що суперечать висловленому раніше;-висловлювання, які виникають у результаті поєднання не- зіставлених понять.
До логічних помилок близькі композиційні:-неправильна побудова зачину або кінцівки висловлювання;-відхилення від теми;-слабка аргументація в роздумі;-невиправдане відхилення від складеного плану;-дуже стислі або, навпаки, надзвичайно довгі частини висловлювання;-невідповідність складеного письмового висловлювання (тексту) плану;-відсутність зв’язку між частинами твору або письмового переказу;-відсутність висновків у тексті-роздумі.
Причиною композиційних помилок є невміння учня схопити весь обсяг свого задуму, тексту, що будується, та невміння будувати його, дотримуючись задуму.
Найчастіше в одній письмовій роботі зустрічається декілька логічних і композиційних помилок.
