- •2. Ресурси біосфери.
- •4. Проблеми харчування людей.
- •6. Ресурсні цикли
- •8. Роль сільського господарства у формуванні первинної біологічної продукції.
- •12. Забруднення навколишнього середовища
- •14. Біогеоценотична діяльність мікробного комплексу
- •16. Антропогенне забруднення ґрунтів
- •18.Екологічні основи збереження і відтворення родючості ґрунтів, захист від забруднення важкими металами
- •20. Екологічні і санітарно-гігієнічні наслідки евтрофування вод.
- •22. Зниження біогенного навантаження з допомогою протиерозійних інженерно-біологічних систем.
- •24. Застосування хімічних засобів захисту рослин.
- •26.Екологічні наслідки зрошування.
- •28.Шляхи екологізації у сфері механізації та електрифікації сільського господарства.
- •30.Використання вітрової та сонячної електроенергетики, малої гідроенергетики.
- •32.Основні завдання і схема моніторингу.
- •34.Компоненти агроекологічного моніторингу.
- •36.Біогеохімічні підходи до проведення агроекологічного моніторингу.
- •38.Особливості проведення агроекологічного.
- •40.Організація інформаційної бази даних агроекологічного моніторингу.
- •42.Використання біотехнології для переробки відходів тваринництва.
- •Гострота продовольчої проблеми.
- •Населення.
- •5. Природні ресурси
- •7. Кадастри.
- •9. Типи, структура, функції агроекосистем
- •11.Техногенез.
- •13.Ґрунтово-біотичний комплекс — цілісна матеріально-енергетична підсистема біо(агро)ценозів.
- •19.Приток поживних речовин як чинник зміни екологічної рівноваги у водоймищах. Можливості визначення біогенного навантаження.
- •21. Сільськогосподарські джерела біогенного навантаження.
- •23.Застосування мінеральних добрив.
- •25. Екологічні аспекти вапнування ґрунтів.
- •27.Екологічні наслідки осушення.
- •29.Використання малої ґрунтообробної техніки.
- •33Агроекологічний моніторинг в інтенсивному землеробстві.
- •35.Еколого-токсикологічна оцінка агроекосистем.
- •37.Екологічна оцінка забруднення важкими металами.
- •39.Моніторингу на меліорованих землях.
- •41.Негативний вплив відходів тваринництва на навколишнє природне середовище.
29.Використання малої ґрунтообробної техніки.
техніка — найважливіший елемент продуктивних сил суспільства, сукупність засобів праці, що розвиваються в системі суспільного виробництва, а також прийомів і методів дії на природу в процесі виробництва матеріальних благ.Найважливіші складові виробничого циклу в сільському господарстві — оранка, сівба, обробіток ґрунту, збирання і переробка одержаної продукції. Для здійснення відповідних робочих процесів необхідне оснащення галузі високопродуктивними, надійними, довговічними і екологічно виправданими машинами. Широкомасштабне використання техніки в сільському господарстві сприяє зростанню продуктивності і ефективності праці, проте воно зв'язане і з негативними наслідками, виключення і мінімізація яких є одним з насущних завдань «екологізації» аграрного сектора. А. Б. Льовін і Д. Н. Мурусидзе (1989) розробили зразковий перелік виробничих процесів, зв'язаних із застосуванням засобів механізації і можливих у зв'язку з цим негативних наслідків. I. Використання мобільних енергетичних засобів (автомобілі, трактори, самохідні сільськогосподарські машини): 1 — хімічне, механічне і акустичне забруднення атмосфери; 2 — забруднення навколишнього середовища рідкими нафтопродуктами; 3 — ущільнююча і руйнуюча дія на ґрунт в результаті тиску, динамічної дії і вібрації. ІІ. Обробіток ґрунту: 1 — розвиток водної, вітрової і технічної ерозії; 2 — утворення плугової підошви і пов'язані з цим наслідки; 3 — збільшення тягового зусилля в результаті ущільнення ґрунту. ІІІ. Внесення мінеральних і органічних добрив і захист рослин: 1 — забруднення води і ґрунту хімічними речовинами і хвороботворними організмами; 2 — негативна дія пестицидів на живі організми і на екологічні системи в цілому. IV.Вирощування і збирання і корене — і бульбоплодів: 1 — розвиток ерозії, ущільнення родючого шару ґрунту; 2 — винесення землі з поля при транспортуванні недостатньо очищених корене — і бульбоплодів з поля; 3 — пошкодження бульб картоплі і коренеплодів і пов’язані з цим втрати продукції під час зберігання. V.Збирання зернових і кормових культур: 1 — кількісні втрати зернових — поліпшення умов живлення для шкідників; 2 — втрати зеленої маси під час її навантаження на транспортні засоби; 3 — якісні втрати — дроблення і травмування зерна; 4 — загибель тварин під ножами косарки під час руху збиральних агрегатів в згін. VI. Сушіння, очищення, сортування і зберігання зерна і насіння. Отримання трав'яного борошна: 1 — забруднення навколишнього середовища топковими газами в процесі сушки; 2 — отримання недостатньо очищеного посівного матеріалу в результаті неякісного очищення і, як наслідок, збільшення засміченості посівів; 3 — пошкодження зерна і насіння і втрати продукції під час зберіганні. VII. Експлуатація машинно-тракторного парку. Забруднення навколишнього середовища і руйнівна дія на його компоненти в результаті: 1 — використання енергонасичених машин з великою масою і високою швидкістю руху; 2 — наявність несправностей і недоліків в організації використання МТП; 3 — проведення технічного обслуговування і доглядів за відсутності відповідного устаткування і спеціальних майданчиків; 4 — недоліків в організації нафтового господарства (незадовільний стан резервуарів, роздаточних засобів і т. д.); 5 — відсутність теплих, таких, що обігріваються, приміщень, для дизельних автомобілів і тракторів; 6 — забруднення навколишнього середовища металами через корозію при зберіганні сільськогосподарських машин і невчасну здачу списаної техніки. VIII. Меліорація: 1 — осушення — знищення родючого шару ґрунту, пониження рівня ґрунтових вод, руйнування природних екосистем; 2 — зрошування — перезволоження, заболочування і засолення ґрунтів; підйом рівня ґрунтових вод; руйнування родючого шару ґрунту при підвищеній інтенсивності дощу, що створюється дощувальними агрегатами, і при промивці ґрунтів. IX. Механізація виробничих процесів у тваринництві: 1 — забруднення і зараження навколишнього середовища гноєм; 2 — забруднення навколишнього середовища при промивці доїльної апаратури і молочного устаткування, при митті корене — і бульбоплодів; 3 — забруднення повітряного басейну газами, що утворюються в процесі життєдіяльності тварин і розкладання гною, а також пилом і мікроорганізмами під час вентиляції приміщень.
31.Використання біогазових установок. Біогаз виникає в результаті бродіння майже будь-яких видів біомаси. Біогаз – це горючий газ, який складається з метану (CH4: 50-75 V -%), вуглекислого газу (CO2: 25-50 V -%), водяної пари (H2O: 0-10 % V -%), азоту (0,01-5 V -%), кисню (0,01-2 Vol.-%), водню (H2: 0-1 %), аміаку (0,01-2,5 мг/м³) та сірководню (H2S: 10-30.000 мг/м³)4. Основним компонентом біогазу є горючий газ метан, при згорянні якого вивільняється енергія. Вміст метану в біогазі багато в чому залежить від використовуваних матеріалів і процесу бродіння. БГУ – це установка, яка дає змогу переробляти різні види органічної сировини в енергію у вигляді біогазу, в високоефективні органічні добрива і при цьому є розв’язком низки екологічних проблем (ерозія ґрунтів, забруднення водоймищ, викиди вуглекислого газу в атмосферу, тощо). Біогазова установка призначена для безвідхідної, екологічно чистої переробки без специфічних запахів органічних відходів усіх видів господарства (таких як гною , у біогаз, а також у гігієнічно і хімічно чисті рідкі чи сухі добрива). В основу роботи БГУ закладені біологічні процеси сбраживання і розкладання органічних речовин під впливом метанообразующих бактерій в анаєробних умовах, характерних відсутністю вільного кисню, високої вологості і температурного середовища. У комплект усіх біогазових установок входять ферменти (бактерії) для початкового запуск. Робота установки заснована так само на здрібнюванні відходів рослини кукурудзяних початків у спеціально розробленому і призначеному для цього блоці, і подальшому сбраживанії здрібненої біомаси в 10метантенке. У результаті отриманий біогаз направляється на подальше очищення. На виході після очищення одержуємо біогаз (90-95% СН4), якийможна використовувати для подальших цілей. Переваги БГУ наступні: – Біогаз. В процесі безкисневого бродіння із біовідходів виробляється біогаз. Цей газ може використовуватись як звичайний природний газ для приготування їжі, обігріву. Його також можнанакопичувати, перекачувати, після відповідної очистки використовувати для заправки автомобілів або ж продавати сусідам. Електроенергія. Одним із суттєвих факторів, що значно впливає на зниження рентабельності підприємства, є постійне зростання цін на електроенергію. Тепло. Тепло отримане від охолодження теплообмінника силової установки можна використовувати для обігріву ферми, будинків, сушіння насіння, підігріву води для утримання худоби . Добрива. Звичайний гній неефективно використовувати в якості добрива протягом 3 років. Після біогазової установки добрива можна використовувати відразу ж, адже маса, що перебродила, — це готові екологічно чисті рідкі або після сепарування, тверді біодобрива (гумус) без нітратів, насіння бур'янів, патогенної мікрофлори, яєць гельмінтів, специфічних запахів.
