21. Сільськогосподарські джерела біогенного навантаження.

Основними джерелами біогенного навантаження в межах аграрних територій є сільськогосподарські угіддя, об'єкти тваринництва, склади мінеральних добрив, сільські населені пункти і території садово-городніх товариств, а також природний рослинний покрив і атмосферні опади. Ці джерела підрозділяються на розсіяні (дифузні, або площадкові) і точкові (сконцентровані в межах обмеженого простору).Вплив розсіяних і точкових джерел біогенного навантаження агроекосистем на забруднення вод визначається наступними показниками:втрати біогенних речовин в рослинництві і тваринництві,їхній змив в результаті ерозійних процесів,винесення поживних речовин з комунально-побутовими стоками сільських населених пунктів, а також, їх надходження в природне середовище з атмосферними опадами і природним рослинним опадом, що розклався. Втрати біогенних речовин в рослинництві умовно можна розділити на природні і технологічні. Перші в основному залежать від інтенсивності відкриття території, прийомів землеробства, кількості мінеральних добрив, що вносяться, і об'єму пожнивно-кореневих залишків, що утворюються після збирання врожаю культурних рослин, а другі — від різних порушень, що відбуваються під час доставки і внесення добрив на сільськогосподарські угіддя. Рослинництво — один із значущих і складних елементів агроекосистем і чинить неординарний вплив на формування біогенного навантаження. Розорювання території, змінюючи умови формування водного стоку, сприяє активному винесенню біогенних речовин в природне середовище і водотоки. Надмірна розорюваність територій та величезний антропогенної діяльності призвели до порушення природного процесу ґрунтоутворення та ерозійних процесів. При тривалому застосуванні великих доз добрив винесення біогенних речовин з поверхневим стоком зростає унаслідок їхнього накопичення в орному шарі ґрунту Ерозія ґрунтів, стимулюючи винесення біогенних речовин з водозбору, активно впливає на біогенне забруднення вод, в першу чергу фосфором. Оранка, особливо зяблева, призводить до того, що втрати фосфору з твердим стоком стають переважаючими і досягають більше 90% його загальних втрат. Масштаби впливу ерозійних процесів на біогенне забруднення вод дуже великі. Просочування, а отже, і вимивання елементів залежать від багатьох чинників:пори року,суми опадів,їхньої інтенсивності і вигляду,температури повітря і ґрунту,властивостей ґрунту,виду рослин,їхньої врожайності і ступеня забезпеченості добривами. Найбільша кількість інфільтраційних вод утворюється в ранньовесняний період, коли насиченість ґрунту вологою перевищує повну польову вологоємкість. Аналогічна ситуація складається в осінньо-зимовий період, коли ґрунт вільний від рослинності. Разом з рослинництвом важливим джерелом біогенного забруднення вод є тваринництво. Ступінь його дії на водні об'єкти в кожному конкретному регіоні визначається загальним поголів'ям худоби, особливостями розташування тваринницьких ферм і комплексів на водозборах, а також прийнятою в господарствах технологією утримання тварин. При стійловому утриманні худоби накопичуються великі маси гною. Через його недосконалу утилізацію у водні системи виносяться чималі кількості грубодисперсної органіки, що мало розклалася, і біогенних речовин. Комплексне вивчення динаміки біогенних речовин в природно-аграрних системах показує, що разом з антропогенними джерелами біогенного навантаження істотну роль грають такі чинники, як атмосферні опади і природний рослинний покрив.Вплив природної рослинності на біогенне забруднення вод залежить від вмісту азоту і фосфору в лісовому опаді, який визначається типом рослинного покриву. Для атмосферних опадів як джерела надходження біогенних речовин в природно-аграрні системи характерні наступні особливості. Випадання рідких і твердих опадів приводить до виникнення поверхневого стоку, якісний склад якого визначається як самими опадами, так і інтенсивністю господарської діяльності в межах площі водозборів.Надходження азоту і фосфору у водні об'єкти з атмосферних опадів визначається в першу чергу ступенем їх насичення цими речовинами, який залежить від таких чинників, як іонізація атмосфери, випаровування вод, дефляція ґрунтового покриву, вулканічна діяльність, лісові пожежі, а також антропогенне забруднення.