- •1. Об'єкт і предмет соціології
- •2. Функції соціології як науки.
- •4. Структура системи соціологічного знання
- •5. Періодизація розвитку соціологічного знання.
- •6. Фундатори академічної соціології, їх погляди на суспільство(о.Конт, г.Спенсер, к.Маркс, е.Дюркгейм, м.Вебер та ін.).
- •7. Позитивізм о.Конта.
- •8. Органістична концепція г. Спенсера.
- •9. Соціологія е.Дюркгейма.
- •10. М.Вебер Взаємозв’язок між протистантською етикою та духом капіталізму.
- •11. Матеріалістичне вчення про суспільство.
- •12. Сучасні соціологічні теорії.
- •13. Соціологічна думка в Україні хіх – хх ст.
- •14. Сучасні українські соціологи: основні представники.
- •15. Поняття соціальної мобільності. Види соціальної мобільності.
- •16. Суспільство як соціальна система.
- •Специфічні якості соціальної системи
- •17. Суспільство та проблеми його типологізації.
- •18. Поняття та види соціальних інститутів.
- •19. Соціальні інститути: види та функції.
- •20. Соціальна структура суспільства: визначення, загальна характеристика.
- •Соціальна стратифікація: сутність, історичні типи.
- •Поняття соціальної мобільності.
- •Соціальний статус та соціальна роль.
- •Основні елементи соціальної структури.
- •Сучасні форми соціальної нерівності.
- •Сім'я як мала соціальна група та соціальний інститут.
- •Форми сім'ї та шлюбу.
- •Критерії успіху сімейно-шлюбних стосунків.
- •Культура: сутність та основні функції.
- •Культура, цивілізація, суспільство – співвідношення понять.
- •Елементи культури, їх значення для суспільства.
- •Контркультура та субкультура: спільне і відмінне.
- •§ 45. Програма соціологічного дослідження
- •Якісні та кількісні методи соціологічних досліджень: загальна характеристика
- •1.1. Методи якісних досліджень
- •1.2. Технічне забезпечення
- •1.3. Проективні техніки
- •Методи збору соціологічної інформації.
- •Аналіз документів.
- •Спостереження як метод збору соціологічної інформації.
- •Поняття вибірки в соціології.
- •Опитування як метод збору соціологічної інформації.
Опитування як метод збору соціологічної інформації.
Опитування - як метод пізнання соціальних явищ та процесів - має давні традиції в соціології. Не тільки соціологи, а й журналісти, педагоги, психологи, працівники багатьох інших сфер використовують цей метод для отримання інформації, яка їх цікавить. Опитування - незамінний прийом отримання інформації про суб'єктивний світ людей, їх прагнення, мотиви діяльності, думки. Він приваблює дослідників тому, що вважається майже універсальним методом. Соціологу дуже часто необхідна інформація про такі явища і процеси, які недоступні прямому спостереженню і які не знаходять необхідного відображення в різних документах, у соціальному аналізі. Питати можна про все, чого не можна побачити чи прочитати. Мистецтво цього методу полягає у тому, щоб знати, про що питати, як питати, які ставити запитання, і як бути впевненим у тому, що можна вірити отриманим відповідям.
В основі методу опитування лежить система запитань, пропонованих опитуваному, відповіді котрого і створюють необхідну інформацію. Існує два різновиди опитування, пов'язаних із письмовою або усною формою спілкування інтерв'юера із респондентом: анкетування та інтерв'ю. Кожний варіант опитування являє собою один із найбільших різновидів соціально-психологічного спілкування, обумовленого рядом обставин: змістом анкети чи інтерв'ю (перелік питань), якістю роботи анкетера чи інтерв'юера, ситуацією опитування, умовами його проведення та ін.
Об'єктом інформації можуть бути найрізноманітніші сторони життя людей, їх суб'єктивне ставлення, оцінка подій і т. ін. Як ставити запитання і які це мають бути запитання, щоб отримати достовірну інформацію? Це залежить від змісту, характеру інформації і мови (лексики) анкети.