21. Форми сім'ї та шлюбу.

Виділяють 3 форми шлюбу, що розрізняються своєю структурою:

Моногамія — шлюб між одним чоловіком і однією жінкою, дана форма шлюбу переважає в сучасних розвинених суспільствах.

Полігамія — шлюб між одним і кількома індивідами. Виділяють дві форми полігамії:

Полігінія — шлюб між одним чоловіком і кількома жінками;

Поліандрія — шлюб між однією жінкою і кількома чоловіками;

Груповий шлюб — шлюб між кількома жінками і кількома чоловіками.

Існують і альтернативні шлюби, які володіють усіма характеристиками шлюбного союзу, але при цьому відносини подружжя юридично не оформлені [1]. Від парного шлюбу суспільство переходить до нових сучасних форм сім'ї та шлюбу: моногамії (кожному з подружжя дозволяється мати тільки одного партнера в будь-який відрізок часу) та полігамії (особа може одночасно мати більше , ніж одного шлюбного партнера). Полігамія може проявитися у формі полігінії (чоловік може одночасно мати більше, ніж одну жінку) і поліандрії (жінка може мати двох або більше чоловіків одночасно). Американський соціолог Дж. Мердок дослідив 250 суспільств і прийшов до висновку, що в 145 суспільств існувала полігінія, в 40 переважала моногамія і лише в двох спостерігалась поліандрія.

Форми і види сім’ї

Сім’я протягом історії людства змінювала певні свої функції, фор­ми, структуру. Деякі з них зникли, деякі продов­жують існувати. З’яв­ляються і нові форми. Наш світ різ­нобарвний, конкретні суспільства в ньому знаходяться на різних рівнях розвитку, тому і форми сім’ї в них досить різноманітні.

За формою шлюбу розрізняють моногамну і полігамну сім’ї. Монога­мна сім’я більш розповсюджена у сучасному світі, вона передбачає шлюб між однією жінкою і чоловіком. Тобто, вона складається з батька, мате­рі та їх дітей. Полігамна сім’я заснована на шлюбі одного з декілько­ма іншими індивідами. Полігамія має два різновиди: полі­ кількома жінками) і поліанд­рію або багатомуж гінію або багато­женство (шлюб між одним мужчиною і жя (шлюб між однією жінкою і декількома чоловіками). Отже, полігамна сім’я може складатися з одно­го батька, декількох жінок-матерів та їх дітей або з однієї жінки-матері, декількох чоловіків-батьків та їх спільних дітей. В історичному плані вважають, що сім’я розвивалась від групової (коли група чоловіків одного роду мали за жінок групу жінок з іншого роду), че­рез парну (коли певні різностатеві пари мали спільних дітей, але не утворювали господарчої одиниці і не мали спільного майна), до моногам­ної, в якій подружжя (чоловік і жінка), крім спільних дітей, мають спі­льне господарство, майно і складають економічну одиницю суспільства.

З погляду вибору шлюбного партнера, шлюби поділяються на екзо­гамні (коли партнера обирають за межами своєї групи) й ендогамні (ко­ли партнера обов’язково обирають у власній спільності). Відповідно до цього існують два види сімей: гомогенні (однорідні), коли, наприклад, чоловік і жінка є представниками одного етносу, і гетерогенні (різно­рідні), коли чоловік і жінка належать до різних етносів. За деякими даними, поки що гомогенні сім’ї переважають над гете­рогенними (відповідно 70% і 30%), але кількість останніх весь час збільшується. Гомогенність і гетерогенність можуть бути в межах різних культурних, соціальних груп, а також груп за освітою, професією тощо.

Відповідно до того, хто у сім’ї відіграє головну роль, розрізняють сім’ї егалітарні (рівно­правні) й авторитарні, коли у сім’ї існує досить жорстке підкорення одному з под­ружжя. Егалітарну сім’ю ще називають демократичною, тому що в ній влада рівномірно розподіляється між жінкою і чо­ловіком. У розвинених країнах відмічається тенденція зростання кількості егалітарних сімей. Але ще є досить багато сімей авторитарних. Причому тут помічено певну закономірність: чим нижчий дохід сім’ї, тим частіше її очолює жінка. Так, наприклад, у США серед найбіднішого чорношкірого населення 40 % сімей головою мають саме жінку.

Типологію сім’ї можна продовжувати залежно від того, які оз­наки будуть в основі цього поділу. Так, за місцем под­ружжя у соціальній системі суспільства можна виділити сім’ї робітників, се­лян, бізнесменів, інтелігентів, бомжів тощо.

За типом поселення можна виділити сільську сім’ю або сім’ю з мі­ста. За національною ознакою – моноетнічну і по­ліетнічну. Хоча моноетнічні шлюби поки що переважають у світі, але поліетнічні мають тен­денцію до збільшення.

За часом існування сім’ї поділять на: молодожонів (коли подружжя існує декілька місяців), молоді сім’ї (які існують до 3-х років), сі­м’ї середнього шлюбного віку (від 3 до 10 років), сім’ї старшого віку (від 10 до 20 рр.) та сім’ї похилого віку (більше 20 років).

За кількістю членів сім’ї їх поділяють на бездітні, одно­дітні, малодітні (в яких одна або дві дитини) та багатодітні (в яких троє і більше дітей).

Крім того, за кількістю членів сім’ї виділяють і різні їх форми. Сім’я, в якій з тих чи інших причин відсутній батько чи матір, вважа­ються неповною. Такі сім’ї множаться у часи лихоліть, але нажаль їх кількість збільшується і в наш час завдяки росту розлучень і проміскуітетних статевих зв’язків. Нуклеарна або елементарна сім’я (ще її називають малою, простою) – це сім’я, яка складається з батьків і ді­тей, що живуть окремо від діда і баби. У розвинених країнах такі сі­м’ї становлять переважну більшість. Вони мають повну самос­тійність і організують своє життя за своїм бажанням. У них найкращі умови для самовиразу, прояву здібностей, осо­бистісних якостей кожного з подружжя. Але така сім’я має і певні вади, бо тут часто нема сил, які б мо­гли стримувати самовпевненість, неохайність і, навіть, грубість подружжя.

Вказані негативні явища дещо стримуються у складній (розширеній) сім’ї. Така сім’я складається з представників декількох поколінь, тобто в неї входить нуклеарна сім’я, до якої додається хтось з родичів: чи тесть з тещею або свекруха зі свекром, або брат, сестра чоловіка чи дружини.

Існує ще так звана велика сім’я, яка складається з трьох чи біль­ше подружніх пар, з декількох нуклеарних сімей. В Україні та­ких сімей зараз практично нема, але подекуди вони збереглись у Росії, Білорусії, у Середній Азії. Для нашого часу такі сім’ї вважаються пе­вним анахронізмом.

За умовами сімейного життя виділяють ряд типів сімей, таких, на­приклад, як студентська, коли хоча б один з подружжя є студентом. Дистатна сім’я – це така, що юридично за­фіксована, але одного з партне­рів постійно нема вдома. Такою може бути сім’я моряка, геолога, відомого спортсмена тощо. За якістю відношень у сім’ї можна виділити багато різних типів, які можна сприймати досить умовно, тому що чітких відмінностей між ни­ми нема. Це можуть бути благополучні або щасливі сім’ї, соціально неблагополучні, сталі, проблемні, конфліктні тощо.