- •1. Об'єкт і предмет соціології
- •2. Функції соціології як науки.
- •4. Структура системи соціологічного знання
- •5. Періодизація розвитку соціологічного знання.
- •6. Фундатори академічної соціології, їх погляди на суспільство(о.Конт, г.Спенсер, к.Маркс, е.Дюркгейм, м.Вебер та ін.).
- •7. Позитивізм о.Конта.
- •8. Органістична концепція г. Спенсера.
- •9. Соціологія е.Дюркгейма.
- •10. М.Вебер Взаємозв’язок між протистантською етикою та духом капіталізму.
- •11. Матеріалістичне вчення про суспільство.
- •12. Сучасні соціологічні теорії.
- •13. Соціологічна думка в Україні хіх – хх ст.
- •14. Сучасні українські соціологи: основні представники.
- •15. Поняття соціальної мобільності. Види соціальної мобільності.
- •16. Суспільство як соціальна система.
- •Специфічні якості соціальної системи
- •17. Суспільство та проблеми його типологізації.
- •18. Поняття та види соціальних інститутів.
- •19. Соціальні інститути: види та функції.
- •20. Соціальна структура суспільства: визначення, загальна характеристика.
- •Соціальна стратифікація: сутність, історичні типи.
- •Поняття соціальної мобільності.
- •Соціальний статус та соціальна роль.
- •Основні елементи соціальної структури.
- •Сучасні форми соціальної нерівності.
- •Сім'я як мала соціальна група та соціальний інститут.
- •Форми сім'ї та шлюбу.
- •Критерії успіху сімейно-шлюбних стосунків.
- •Культура: сутність та основні функції.
- •Культура, цивілізація, суспільство – співвідношення понять.
- •Елементи культури, їх значення для суспільства.
- •Контркультура та субкультура: спільне і відмінне.
- •§ 45. Програма соціологічного дослідження
- •Якісні та кількісні методи соціологічних досліджень: загальна характеристика
- •1.1. Методи якісних досліджень
- •1.2. Технічне забезпечення
- •1.3. Проективні техніки
- •Методи збору соціологічної інформації.
- •Аналіз документів.
- •Спостереження як метод збору соціологічної інформації.
- •Поняття вибірки в соціології.
- •Опитування як метод збору соціологічної інформації.
Якісні та кількісні методи соціологічних досліджень: загальна характеристика
Кількісні методи соціологічних досліджень базуються на опитуваннях певної кількості респондентів і дозволяють отримати числові значення, що досліджуються.
Кількісні дослідження отримали свою назву через націленість на отримання кількісної інформації про велике число об’єктів дослідження. Такі дослідження призначені для вивчення об'єктивних, кількісно вимірюваних характеристик поведінки людей, вони застосовуються тоді, коли необхідні точні, статистично надійні дані.
Кількісні методи дослідження є найбільш вживаними, оскільки їх використання дає змогу розповсюджувати результати дослідження на всю сукупність і говорити узагальнено про населення країни чи певного регіону, внаслідок охоплення багатьох респондентів.
В основі методик кількісних досліджень завжди лежать строгі статистичні моделі, використовуюються великі вибірки, що дозволяє вияснити кількісні (числові) значення досліджуваних показників. До вибірки в кількісних дослідженнях висуваються жосткі вимоги, які базуються на теорії вірогідності і математичної статистики. Обробка інформації в таких дослідженнях здійснюється за допомогою впорядкованих процедур, кількісних за своєю природою. Результати досліджень статистично достовірні, їх можна екстраполювати на все населення регіону чи на ту групу, на яку направлене дослідження.
Кількісні методи рекомендується проводити:
· Для визначення частоти і об’єму споживання товару
· Для порівняння відносної ефективності готових концепцій
· Для виявлення джерела отримання інформації
· Для опитувань громадської думки
Методи кількісних досліджень:
· Анкетування
· Особисті інтерв’ю
· Телефонні інтерв’ю
Якісні дослідження використовуються для виявлення мотиваційних аспектів поведінки респондентів, персональних очікувань, уявлень, цінностей і т.п. На відміну від кількісних досліджень, що ґрунтуються на статистичних процедурах, якісні дослідження носять нестандартизований характер. Вони направлені на вивчення широкого спектру проявів об’єкта і відслідковують не його кількісні закономірності, а орієнтуються на розкриття причинно-наслідкових зв’язків. Одна з переваг методу – надання можливості респондентам вільно висловлюватися, що сприяє розкриттю їх внутрішніх цінностей та переживань, стимулює їх креативний потенціал.
Найчастіше якісні методи використовуються для вирішення таких завдань:
Дослідження іміджу марки/кандидата, основних раціональних та емоційних складових іміджу, переваг та недоліків марки/кандидата
Виявлення специфіки та типових моделей поведінки споживачів/електоральної поведінки
Вивчення основних стимулів та бар’єрів до споживання марки/голосування за кандидата чи партію
Виявлення нереалізованих потреб респондентів щодо певної ринкової категорії
Тестування рекламних концепцій та макетів рекламних матеріалів (відеороликів, рекламних листівок, програм політичних партій і т.п.)
Тестування концепції нового продукту чи створення нового продукту
