5.2.2 Вібрація як шкідливий фактор на виробництві

Вібра́ція — рух матеріальної точки або механічної системи, при якому почергово зростають і спадають за часом значення величини, що характеризує цей рух. Проявляється у вигляді механічних коливань пружних тіл.

На виробництві вібраційні параметри контролюються за допомогою вимірюючи пристроїв.

Взагалі, вібрація сама по собі не є так небезпечною. Головною небезпекою вібрації є її постійний вплив на організм людини. Тому у виробничих приміщеннях вібрації оцінюють дозами, що отримує працівник.

Стандартними пороговими значеннями вібрації вважають:

• Віброзміщення: (5.2.2.1)

• Віброшвидкість: (5.2.2.2)

• Віброприскорення: (5.2.2.3)

Оцінка дози локальної вібрації за ознаками дії на людину розраховується за формулою:

(5.2.2.4)

D- доза вібрації, t- тривалість дії [10].

Згідно із встановленими нормами охорони праці для виробничих приміщень з вібруючими машинами розрахована максимально допустима частота вібрацій певної інтенсивності. Наприклад, при 100 Дб допускається вібрація не вище 2 Гц, а при 84 Дб – не вище 63 Гц.

Наявність вібрацій в машині може вказувати на помилки при монтажі (неточність, неспіввісність, недотягненість гвинтів тощо), поломки машини, проблеми із електромережею (у випадках електромоторів, генераторів тощо), незбалансованість механізмів та деталей машини.

Розрахунок масо-інерційних параметрів «квазі»-механізму ПЛ ШВМ, який був виконаний в розділі 3.4 ВМР вказує на повну збалансованість розробленого механізму, відсутність необхідності врівноваження та мінімальні значення вібрацій під час роботи.

5.3 Пожежна безпека. Автоматизована система пожежогасіння

Згідно із темою ВМР є необхідність спроектувати автоматизовану систему внутрішнього пожежогасіння для виробничого приміщення швейного підприємства. Існує багато заходів пожежогасіння, але найсучаснішим вважаємо спринклерну водяну установку. Розміри виробничого приміщення для малого та родинного бізнесу: довжина 3м, ширина 4 м, висота 10 м. Джерелом подачі води є магістраль міста d = 300 мм, що проходить на відстані 50 м відбудови. Найменший напор зовнішньої мережі, що гарантується - 34 м.

За характеристикою будови приміщення швейного виробництва характеризують наявністю великої кількості текстильних матеріалів, що починають тліти при пожежі. Швидкість поширення полум’я при цьому невелика. Тому для таких приміщень рекомендована спринклерна спринклерна система, що в порівнянні з дренчерною дозволяє зменшити збитки локальним пожежогасінням та має кращі можливості визначення пожежі .

Для розрахунку спринклерної системи необхідно визначити категорію небезпечності приміщення: приміщення текстильної галузі відносяться до II категорії приміщень за небезпекою поширення пожежі [43,44].

Для такої категорії вибираємо параметри установки з таблиці 5.3.1

Параметри системи пожежогасіння Табл.5.3.1

Група приміщень	Інтенсивність орошення, л/см2, не менше		Максимальна площа,що контролюється одним спринклерним опорошувачем, м2	Площа для розрахункувитрати води, рочину піноутворювача, м2	Тривалість роботи установок водяного пожежогасіння, мин	Максимальна між спринклерними опорошувачами, м
	водою	розчином піни
1	0,08	–	12	120	30	4
2	0,12	0,08	12	240	60	4
3	0,24	0,12	12	240	60	4
4.1	0,30	0,15	12	360	60	4
4.2	–	0,17	9	360	60	3
5	-	-	9	180	60	3
6	-	-	9	180	60	3
7	-	-	9	180	–	3

Необхідна витрата води через спринклер:

л/с (5.3.1)

Визначаємо необхідний напор перед опорошувачем для забезпечення потрібної витрати води:

(5.3.2)

k – безрозмірний коефіцієнт трудомісткості спринклера, що вибирається із технічної документації. Виробник системи, що проектується вказує k=0,77.

м.вод.ст

Отже, згідно з нормами,мінімальний напор в системі перед спринклером має становити 60 м вод. ст.

Розрахунок мінімальної загальної кількості спринклерів в установці:

Іспр=Fприм/fспр=3*4/12=1 шт.

З урахуванням коефіцієнту запасу, приймаємо загальну кількість спринклерів – 2 шт., що розташовуються в 1 рядку.