- •Календарний план
- •Перелік символів, абревіатур, скорочень та умовних позначень:
- •Анотація українською мовою
- •Аннотация на русском языке
- •Загальна характеристика роботи
- •1.1 Введення до теми
- •1.2 Актуальність дослідження
- •1.3 Мета та задачі дослідження
- •1.4 Предмет і об’єкт дослідження
- •1.5 Методи досліджень
- •1.6 Наукова новизна:
- •1.7 Практичне значення
- •1.8 Особистий внесок магістранта
- •1.9 Апробація результатів
- •1.10 Публікації
- •1.11 Структура і обсяг випускної магістерської роботи
- •2. Аналіз стану розробок і досліджень по темі випускної магістерської роботи
- •Структура механізмів для забезпечення функції руху за законом «переміщення – вистій» за 1 цикл роботи технологічної машини
- •2.2 Механізм пл із пружним елементом
- •Механізм пл у машинах із верхнім переміщенням матеріалу
- •Механізм притискної лапки із пружним елементом та можливістю повороту
- •Механізм пл на базі швм Singer Futura
- •Механізм пл на основі найпростішої мехатронної системи керування
- •Механізм притискної лапки з керуванням важеля підйому на базі мехатроніки
- •«Квазі»-механізм пл кулачково-кулісного типу
- •Механізм пл з трицентровим кулачком
- •3. Теоретична частина: аналіз і синтез квазі-механізму притискної лапки швм
- •3.1 Структурний аналіз кулачкового «квазі»-механізму пл швм
- •3.2 Кінематичне дослідження кулачкового «квазі»-механізму пл швм
- •3.3 Кінетостатичне дослідження кулачкового «квазі»-механізму пл швм
- •3.4 Розрахунок масо-інерційних параметрів кулачкового «квазі»-механізму пл швм
- •3.5 Висновки по розділу 3
- •4. Експериментальна частина: обчислювальний експеримент типу 2
- •4.1 Поняття повного факторного експерименту (пфе) типу 2 . Основи теорії планування експерименту
- •4.2 Обґрунтування вибраних факторів
- •4.3 Опис експерименту з використанням графічного моделювання в комп’ютерному середовищі MathCad
- •4.4 Результати пфе типу 2 та їх обґрунтування
- •4.5 Висновки по розділу 4
- •5. Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях
- •5.1 Виробничий травматизм
- •5.2 Шкідливі фактори на виробництві: запиленість, вібрація
- •5.2.1 Пил як шкідливий фактор на виробництві
- •5.2.2 Вібрація як шкідливий фактор на виробництві
- •5.3 Пожежна безпека. Автоматизована система пожежогасіння
- •Загальні висновки по роботі
- •Список використаних інформаційних джерел
- •Договір між Авторами і Роботодавцем про передання права на одержання охоронного документа на об'єкти права інтелектуальної власності, створені у зв'язку з виконанням окремого доручення
- •1. Предмет Договору
- •2. Обов'язки Роботодавця
- •3. Права Роботодавця
- •4. Обов'язки Авторів
- •5. Права Авторів
- •6. Відповідальність Сторін
4.5 Висновки по розділу 4
Головною особливістю оцінки результатів дослідження моделі «квазі»-механізму ПЛ ШВМ є значне зменшення коефіцієнтів регресії в кінцевому варіанті рівняння, що в свою чергу означає обмеженість впливу вибраних факторів.
Розглядаючи фізично вибрані фактори є видно, що їх взаємодія жодним чином не може впливати на результат. Це є причиною зникнення коефіцієнтів регресії, що за вплив взаємодії факторів відповідають.
Оцінюючи вплив третього фактору, а саме базової відстані на результат експерименту, зрозуміло, що цей фактор впливає в незначній мірі через рівень його варіювання (±3). Такий малий проміжок зміни базової відстані зумовлений тим, що при конструюванні «квазі»-механізму ПЛ ШВМ був обраний коефіцієнт,що відображає відношення довжини коромисла до базової. Враховуючи такі обмеження, збільшення варіювання базової відстані в наведеній конструкції неможливий. Це в свою чергу не означає відсутність впливу цього фактора на вибрану функцію відгуку, а лише неможливість значної зміни масо-інерційних параметрів «квазі»-механізму ПЛ за рахунок зміни базової відстані з погляду конструкції.
Найменше значення інерційних навантажень відповідає таким значенням параметрів:
Параметри при мінімальному значенні інерційних напружень Табл.4.5.1
№ |
Фактор |
Позначення фактору |
Значення |
1 |
Частота обертів головного валу |
|
(-1): 800 |
2 |
Довжина коромисла |
|
(-1): 50 |
3 |
Базова відстань |
|
(-1): 57 |
5. Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях
5.1 Виробничий травматизм
Науково-технічний прогрес вносить принципові нововведення у всі сфери сучасного матеріального виробництва, при цьому цілком змінюються знаряддя та предмети виробництва, методи опрацювання інформації, що в свою чергу змінює умови праці.
В Україні питаннями подальшого вдосконалення охорони раці в сучасних умовах, проведенням фундаментальних та прикладних наукових досліджень із охорони праці займаються: Національний НДІ охорони праці; Український НДІ пожежної безпеки; Інститут медицини праці АМН України(м. Київ); Український НДІ промислової медицини та багато інших НДІ, проектно-конструкторських установ, учбових закладів.
Статистика світу вказує на високу частоту травмувань працівників під час виробництва (4 випадки/с), в тому числі і з летальним наслідком (1 випадок/3хв). [10]
Статистичні відомості ДержГірПромНагляду [40] України вказують на стабільний травматизм на виробництвах легкої промисловості. Наведені таблиці (Додаток Г) вказують порівняно невисокий рівень травматизму на підприємствах легкої промисловості в порівнянні з іншими галузями. Важливо звернути увагу на наявність смертельних випадків, не дивлячись на прогресивні заходи охорони праці, які активно вдосконалюються та широко використовуються на підприємствах.
Охорона праці – система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів та засобів, що спрямовані на збереження здоров’я та працездатності людини під час праці.
Умови праці – сукупність факторів виробничого середовища та робочого процесу, що впливають на здоров’я та працездатність людини під час праці. [48].
В законі України [49] задекларовані основні принципи державної політики щодо охорони праці: пріоритет життя та здоров’я робітників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства; повна відповідальність роботодавця за створення безпечних та нешкідливих умов праці; комплексне рішення задач охорони праці на основі національних програм тощо
Ціль охорони праці – попередити зростання кількості випадків виробничого травматизму в майбутньому та максимально зменшити їх кількість, зробити умови праці людини найбільш відповідними до комфортних та вилучити по можливості всі шкідливі та небезпечні для людини виробничі фактори, або хоча б знизити їх до мінімального значення.
Джерелами небезпеки травматизму для працівника швейного підприємства є :
робочі органи та інші відкриті рухомі частини машин:
Голка з голкотримачем, притискна лапка, регулятори – деталі, що здійснюють зворотно-поступальний рух;
Ниткопритягувач – деталі, що здійснюють складний плоско-паралельний рух;
Махове колесо, човник, зубчасті колеса, шківи і т.д. – деталі, що здійснюють обертальний рух;
матеріали, система їх збереження та транспортування:
бобини з нитками (вагою до 3 кг);
рулони з матеріалами, що зшиваються ( великі габаритні розміри);
візки, навантажувачі, підйомно-транспортні пристрої складів тощо, які можна віднести до транспортних засобів підприємства
невиконання технологій виробництва та порушення правил охорони праці працівниками.
Приклади можливих небезпечних наслідків:
Під час здійснення технологічного процесу , рухомі частини машин можуть чіпляти/ затискати/вдаряти частини тіла людини, внаслідок чого можуть бути нанесенні травми різного ступеню важкості.
Заготовки, деталі та матеріали великих габаритів, які пересувають з однієї частини виробничого приміщення в іншу, при неправильному встановлені (наприклад погане розташування на візку або навантажувачі), при русі можуть зачепити робітника, який внаслідок неочікуваного раптового поштовху може травмуватись або травмувати оточуючих.
Застережуючі засоби та заходи можуть бути наступними:
Ознайомлювати працівників з правилами безпечної праці, з можливими наслідками порушень правил охорони праці.
Використовувати захисні засоби при роботі, наприклад рукавиці.
Працювати у зручному одязі, що відповідає вимогам охорони праці.
Заборонити будь-які елементи в одязі, прикраси, зачіски, які могли б зачепитись за рухомі частини машин, заготовок, деталей тощо.
Виконувати машини із захисними засобами( аварійні відключення, тощо), обмежувальними засобами (кришками, корпусами), та попереджувальними знаками.
Проектувати та підтримувати виробничі приміщення у відповідному нормам стані;
Зниження швидкості переміщення деталей, матеріалів, транспорту тощо до розумної та планування виробництва з мінімальною кількістю «надлишкових, зайвих» переміщень.
Наявність кваліфікованого медичного персоналу в разі виникнення небезпечної ситуації.
