8. Валютна політика нбу.

Валютна політика Національного банку України включає такі найважливіші складові:

1. заходи, націлені на обмінні курси з метою захисту валютних резервів НБУ;

2. дії, спрямовані на стабілізацію і розвиток валютного ринку;

3. заходи щодо захисту національної валюти і забезпечення її внутрішньої та зовнішньої стабільності й конвертованості;

4. комплекс дій щодо створення сприятливих умов для припливу іноземної валюти в нашу державу;

5. накопичення золотовалютних резервів для забезпечення платоспроможності нашої держави.

Валютна політика відображає не тільки загальні, тобто стратегічні завдання, що стоять перед державою, а й ті обставини, що складаються в економіці на кожному етапові її розвитку. Ця політика має певні особливості, і залежно від них у характері та методах її реалізації можна виділити певні періоди, або етапи.

Тема 11

1. Поняття та призначення комерційних банків.

Комерційні банки – багатопрофільні кредитні інститути, що здійснюють фінансові операції та послуги, пов’язані з обслуговуванням клієнтів у всіх секторах економіки.

Основними функціями комерційних банків, що визначають їхню суть та роль у банківській системі, є: приймання депозитів від юридичних та фізичних осіб; кредитування підприємств і населення; розрахунково-касове обслуговування клієнтів; процес створення депозитних грошей (боргові зобов’язання банків). Особливість комерційних банків полягає в тому, що вони можуть у процесі кредитно-розрахункових операцій створювати додаткові платіжні засоби, збільшуючи залишки на поточних рахунках клієнтів. При цьому вони не можуть самостійно здійснювати емісію готівки, що є монополією центрального банку.

2. Класифікація комерційних банків:

1. Залежно від характеру та кількості операцій: універсальні та спеціалізовані.

2. За формою власності: унітарні та колективні.

3. За організаційно-правовою формою діяльності: регіональні, міжрегіональні, загальнонаціональні, міжнародні.

4. За розміром статутного капіталу: малі, середні, крупні.

5. За приналежністю до країн: національні, іноземні, спільні.

Банки, що виконують широкий спектр операцій та послуг, охоплюють багато сегментів фінансового ринку та галузей економіки, називають універсальними. Інші банки займаються вузьким колом операцій чи функціонують у вузькому секторі фінансового ринку, обслуговуючи окремі галузі економіки, називаються спеціалізованими. Найбільш поширеними видами спеціалізованих банків є: іпотечні, інвестиційні банки (компанії), інноваційні, ощадно-будівельні банки, клірингові та інші.

Унітарні банки мають єдиного власника в особі держави чи приватної особи. Статутні капітали цих банків створені за рахунок коштів Держбюджету країни. Інші національні комерційні банки функціонують на засадах колективної форми власності, що можуть бути створені як акціонерні товариства відкритого чи закритого типу, та товариства з обмеженою відповідальністю (пайові банки).

3. Характеристика операцій комерційних банків.

Виходячи із специфіки основних функцій банку, його операції можна поділити на базові й додаткові. Базові операції пов’язані з реалізацією банком своїх функцій посередництва в кредиті та посередництва в платежах, що знаходить відображення у проведенні депозитних, кредитних та розрахунково-касових операцій. Усі інші операції, що здійснюються банком відповідно до потреб своїх клієнтів, можна вважати додатковими (наприклад, валютні операції, операції з цінними паперами, трастові, факторингові, лізингові).

Залежно від статусу клієнтів банківські операції поділяються на два види: операції для юридичних осіб та операції для фізичних осіб.

За будь-якої різноманітності та універсальності банківських операцій кожну з них можна віднести до однієї з трьох основних груп: пасивних, активних чи комісійно-посередницьких.

Пасивні операції – операції, пов’язані з формуванням банківських ресурсів. До пасивних операцій належать формування власного капіталу банку, залучення депозитів, продаж цінних паперів, іноземної валюти.

Активні операції – операції в процесі яких банки розміщують наявні власні і залучені ресурси з метою отримання прибутку, а також, забезпечення ліквідності. Серед активних операцій провідними є кредитні та інвестиційні.

Кредитні операції передбачають організацію економічних відносин, що пов’язані з оформленням, наданням і погашенням банківських позичок. Такі операції забезпечують банкам основну частину їхніх доходів та займають провідне місце серед статей активу балансу.

Комерційні банки здійснюють інвестиційну діяльність за принципом реінвестицій – проведення реальних або фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій.