Суть, роль та призначення фінансових посередників.
Фінансові посередники - сукупність фінансових установ (банки, страхові компанії, кредитні спілки, пенсійні фонди тощо), чиї функції полягають в акумулюванні коштів громадян та юридичних осіб і подальшому їх наданні на комерційних засадах у розпорядження позичальників .
|
Фінансове посередництво полягає в залученні фінансових ресурсів з метою їх подальшого розміщення у фінансові активи.
У вітчизняній літературі найпоширенішим є поділ фінансових посередників на дві групи:банки танебанківські фінансово-кредитні установи, які інколи називають парабанками.
Фінансові посередники займаються:
=> наданням послуг, пов 'язаних з емісією фінансових активів;
=> інвестуванням коштів у різні галузі економіки;
=> залученням коштів для забезпечення потреб державного бюджету;
=> допомогою приватним особам, що мають заощадження, диверсифікувати їх (вкласти капітал у різні підприємства); => наданням допомоги інвесторам на високорозвинених ефективних ринках у прийнятті зважених та оперативних рішень щодо інвестування коштів у фінансові активи та забезпечення реалізації цих рішень;
=> забезпеченням ліквідності ринку під час здійснення не тільки оперативного інвестування, але й оперативного вилучення коштів інвесторами.
Види фінансових посередників.
1. Депозиторські установи — кредитно-фінансові установи, що мають право залучати внески на депозитні рахунки. До складу таких установ входять:
а) комерційні банки — кредитні установи, що надають клієнтам універсальні банківські послуги.
б) ощадні установи, що розподіляються на: позиково-ощадні асоціації та кредитні спілки.
2. Ощадні установи контрактного типу — це кредитно-фінансові установи, які залучають довготермінові заощадження на контрактних засадах. Ощадні установи поділяються на: компанії із страхування життя, страхування від пожеж і нещасних випадків та пенсійні фонди.
3. інвестиційні посередники до складу яких долучаються:
а) інвестиційний банк;
б) іпотечний банк;
в) фінансова.
Банки як провідні інституції фінансового посередництва. Функції банків.
Банк у правовому аспекті – це фінансовий посередник, що виконує одну чи кілька операцій, віднесених законом до банківської діяльності.
Комплекс із трьох базових операцій – депозитних, кредитних і розрахунково-касових – створює первинну сферу банківської діяльності, а фінансовий посередник, що виконує цей комплекс, є банком в економічному розумінні. Насправді банківські посередники, крім базових, можуть виконувати й багато інших, не базових, але потрібних для грошового ринку операцій. Такі банки називають універсальними. Але якщо фінансовий посередник виконує не всі базові операції, а тільки одну чи дві з них, то такі банки називають спеціалізованими.
Банки виконують такі функції:
трансформаційну;
емісійну.
Трансформаційна функція банків зумовлена посередницькою місією банків взагалі і їх особливим місцем серед фінансових посередників зокрема. Вона полягає в зміні (трансформації) таких якісних характеристик грошових потоків, що проходять через банки, як рівень ризикованості, строковість, обсяги і просторове спрямування
Емісійна функція банків полягає в тому, що тільки вони можуть створювати додаткові платіжні засоби і спрямовувати їх в оборот, збільшуючи пропозицію грошей, або ж вилучати їх з обороту, зменшуючи пропозицію грошей. Цю функцію виконує як центральний банк, емітуючи готівкові та депозитні гроші, так і комерційні банки, емітуючи депозитні гроші через механізм грошово-кредитного мультиплікатора.