8.4 Статистичне вивчення ринку цінних паперів

Цінні папери — це грошові документи, які свідчать про право власності на частину капіталу або про відносини позики, визначають взаємостосунки між організацією, яка їх випустила, і їх власником; передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів чи відсотків, а також можливість передачі грошових та інших прав на ці документи іншим особам.

Є такі типи цінних паперів: акції, облігації, інші цінні папери (векселі, ощадні сертифікати, зобов'язання скарбниці, земельні бони, приватизаційні папери, ваучери і т. ін.).

Доходи від цінних паперів залежать від їх виду, особливостей випуску, попиту та пропозиції.

Власник акцій отримує дохід від дивідендів; підвищення ринкової ціни акції; збільшення кількості акцій у результаті їх подрібнення.

Дивіденди — це дохід, що виплачується акціонеру на кожну придбану ним акцію з прибутків акціонерного товариства з певною періодичністю. Як правило, вони виплачуються раз на рік, а у період інфляції — раз на квартал, на місяць. Дивіденди можуть виплачуватись у вигляді: готівки, допоміжних акцій, продукції компанії.

Дивіденди у вигляді готівки встановлюються як сума грошей, які виплачуються на одну акцію, або як відсоткова ставка на її номінальну вартість. Наприклад: корпорація виплачує своїм акціонерам прибуток у розмірі 10% від основного капіталу. Це означає, що на одну акцію номінальною вартістю 500 грн. дивіденд становить 50 грн. Якщо акціонер придбав акцію за ринковим курсом і заплатив за неї 1000 грн., то його реальний дохід становитиме 5% (50/1000· 100%).

Дивіденди у вигляді відсоткової ставки (норма дивіденду) — це відношення дивідендної суми грошей до номінальної ціни акції.

Доходи від підвищення ринкової ціни акцій отримують ті, хто купує доходні акції на певний період, за який ринкова ціна акції зросла. При продажу таких акцій через деякий час власник отримає дохід не лише від дивідендів, а й від різниці вартості акції на момент продажу та купівлі (дисконт). Ринкову ціну називають курсом акцій.

Фірма може приймати рішення про подрібнення акцій у певному співвідношенні. Ціна акцій знижується, а кількість — збільшується. Наприклад, акціонер мав 20 акцій за ціною 1000 грн., а після подрібнення — 40 акцій за ціною 500 грн. Така процедура вигідна обом сторонам. Розглянемо приклад визначення прибутку від такої операції.

Акції придбали у 1990 році.

Таблиця 8.2

Кількість акцій	Номінальна ціна акції, грн.	Номінальна вартість акції, грн.	Комісійні, %	Сума комісійного збору, грн.	Затрати на купівлю акцій, грн
200	500	100 000	2	2 000	102 000

У 1992р. було прийнято рішення про подрібнення акцій у відношенні 2:1, у 1994р.— 3:1. У 1996р., коли ринкова ціна акцій становила 100 гри., пакет продали. Який прибуток отримали від продажу, якщо комісійні становили 1,5%. (без врахування дивідендів за ці роки).

Визначаємо кількість акцій у пакеті станом на початок 1996 р. після їх подрібнення

200 · 2 · 3 = 1200 акцій.

Виручка від продажу 1200 акцій:

1200 · 100 · (1-0,015) = 118 200 грн.

Прибуток від подрібнення акцій:

118 200 - 102 000 = 16 200 грн.

Для всебічного аналізу ринку цінних паперів статистика використовує систему абсолютних, відносних і середніх показників, які найбільш повно характеризують ефективність вкладання засобів інвесторів у цінні папери, ступінь використання акціонерного капіталу вартість цінних паперів тощо.

Розглянемо основні показники, які стосуються акцій.

Коефіцієнт виплачуваності — це процентне відношення дивіденду до доходу на одну акцію;

Дивідендна віддача акції— це процентне відношення суми дивіденду до ціни акції.