5.1 Соціально-економічна категорія «трудові ресурси»,поняття та їх склад

Найважливішою складовою продуктивних сил суспільства, а також носієм відносин, що формуються в процесі відтворення робочої сили є трудові ресурси.

До трудових ресурсів належить населення, що має фізичний розвиток, розумові здібності і знання, які необхідні для роботи в національній економіці, а саме:

• населення у працездатному віці (чоловіки 16-59 років і жінки 16-54 років, за винятком непрацюючих інвалідів І і II груп і непрацюючих осіб працездатного віку, які одержують пенсію за віком на пільгових умовах);

• населення, вік якого більший і менший відповідно за нижню та верхню межу працездатного віку, зайняте в народному господарстві.

За методологією МОП працездатний вік населення — 15-70 років включно.

Розрізняють два методи розрахунку чисельності трудових ресурсів: демографічний та економічний.

Чисельність трудових ресурсів демографічним методом визначається на підставі даних переписів населення про постійне населення як сума чисельності працездатного населення і працюючих осіб пенсійного віку і підлітків.

Чисельність трудових ресурсів економічним методом визначається за даними про фактичну зайнятість як сума чисельності зайнятого населення та незайнятого населення у працездатному віці.

Головною складовою трудових ресурсів є працездатне населення.

Працездатність оцінюється такими показниками:

=

=

=

=

=

5.2 Інтенсивність економічної активності, зайнятості та безробіття

Працездатне населення складається з двох груп — економічно активних і економічно неактивних осіб. Співвідношення між ними залежить від соціальних, економічних, політичних та демографічних умов.

За абсолютними даними визначається співвідношення економічно активного і неактивного населення.

=

Ступінь залучення населення у суспільне виробництво характеризується часткою економічно активного населення у загальній середньорічній чисельності населення.

: (5.1)

Економічно активне населення включає зайнятих та безробітних.

Ситуація на ринку праці оцінюється через абсолютну чисельність зайнятих і безробітних та через визначення відносних показників — рівня безробіття та рівня зайнятості.

До зайнятого населення віднесені особи, які займалися економічною діяльністю: працювали за наймом на умовах повного (неповного) робочого часу; роботодавці; особи, які самостійно забезпечували себе роботою або безкоштовно працювали у сімейному бізнесі; служителі релігійних культів; військові кадрової служби та ін.

До зайнятого населення не відносяться: учні працездатного віку, які навчаються та не працюють; військові строкової служби та жінки, які перебувають у відпустці з вагітності, пологів та догляду за дитиною до досягнення нею віку згідно з чинним законодавством.

Зайняте населення поділяють на дві категорії: наймані працівники підприємств, установ, організацій та інші особи, зайняті економічною діяльністю.

Зайнятість населення може набувати різних форм.

Продуктивна, або ефективна, зайнятість — це така зайнятість населення, котра за рахунок високопродуктивної праці створює необхідні для розвитку суспільства ресурси і дає працівникові доход, не менший, за той, що потрібний для відтворення його фізичних, інтелектуальних і професійних властивостей.

Неповна зайнятість — це зайнятість з неповним робочим днем, неповним робочим тижнем за бажанням працюючого та в межах, передбачених законом.

Вимушена неповна зайнятість — це результат тимчасового скорочення робочого дня або робочого тижня через вимушений простій виробництва.

До нестандартної форми зайнятості належать тимчасова і сезонна зайнятість, неповна зайнятість, зокрема, за тимчасовим контрактом.

Нерегламентована зайнятість населення — це не підпорядкована жодним державним документам діяльність працездатних громадян працездатного віку. Така зайнятість настає без укладання трудового договору, не враховується державною статистикою, нерідко межує з незаконною діяльністю. Суб'єкти такої діяльності не сплачують податків (перепродаж товарів, незареєстровані ремонтні бригади, репетиторство тощо).

Нелегальна зайнятість громадян — це діяльність, яка відбувається поза законом: роботодавці наймають працівників, не дотримуючись вимог Кодексу законів про працю. Зокрема, виплачують їм заробітну плату, меншу порівняно з тією, яку одержують за аналогічну роботу штатні працівники. У такому разі не сплачуються державні податки, не гарантується безпека праці та ін.

Іншою складовою економічно активного населення є безробітні.

Інтенсивність економічної активності, зайнятості та безробіття визначається такими показниками.

=

=

=

=

=

Рівень безробіття (за методологією МОП) визначається (у відсотках) відношенням кількості безробітних віком 15-70 років до економічно активного населення (робочої сили) зазначеного віку або відповідної соціально-демографічної ознаки.

Згідно із Законом України «Про зайнятість населення», зареєстровані безробітні — це працездатні громадяни працездатного віку, які не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів, зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Рівень зареєстрованого безробіття — відношення (у відсотках) кількості безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості, до працездатного населення працездатного віку.

Розподіл економічно активного населення, рівень зайнятості та безробіття проводиться за статтю, місцем проживання та віковими групами. Групування за віком складаються у таких інтервалах: 15-19, 20-29, 30-39, 40-49, 50-59, 60-70 років.

Розподіл кількості безробітних проводять за тривалістю незайнятості та тривалістю пошуку роботи: до 1 міс, 1-3, 4-6, 7-9, 10-12, більше одного року.

Статистичному вивченню підлягає динаміка кількості безробітних за причинами незайнятості, а саме: вивільнені з економічних причин; звільнені за власним бажанням; демобілізовані з військової строкової служби; не працевлаштовані після закінчення загальноосвітніх та вищих навчальних закладів І-ІУ рівня акредитації; звільнені за станом здоров'я, переходом на інвалідність; звільнені у зв'язку із закінченням строку контракту; інші причини безробіття.

Джерелами даних про кількість населення, зайнятого економічною діяльністю, є дані різних статистичних джерел звітності підприємств, установ та організацій, адміністративних даних міністерств та відомств, державних регістрів підприємств та фізичних осіб, а також вибіркових обстежень населення з питань економічної активності.