
- •Тема 3 Макроекономічні показники в системі національних рахунків.......................................................................56
- •Тема 4 Показники статистики населення.........................................68
- •Тема 5 Статистика зайнятості населення.......................................89
- •Тема 10 Статистичне оцінювання зовнішньоекономічної
- •Економічної статистики План
- •Класифікація видів економічної діяльності
- •1.1 Загальні поняття про класифікації, класифікатори, класифікаційні групування і номенклатури та їх значення в статистичному дослідженні
- •Основні статистичні класифікації
- •Класифікація видів економічної діяльності
- •Тема 2.
- •Основні категорії та класифікації снр
- •2.3 Загальна характеристика рахунків
- •Словник ключових термінів
- •2.1 Основні категорії та класифікації снр
- •Принципи побудови та зв'язок з бухгалтерським обліком
- •Загальна характеристика рахунків
- •2.4 Аналітичні можливості системи національних рахунків
- •Питання та завдання для самоперевірки
- •Макроекономічні показники в системі національних рахунків План
- •3.1 Показники виробництва товарів і послуг
- •3.2 Показники утворення і розподілу доходів
- •3.3.Показники використання доходів і заощадження
- •3.1 Показники виробництва товарів і послуг
- •3.2 Показники утворення і розподілу доходів
- •Показники використання доходів і заощадження
- •Тема 4.
- •Населення як об'єкт статистичного вивчення
- •Прогнозування кількості населення
- •4.1 Населення як об'єкт статистичного вивчення
- •4.2 Статистичні показники природного руху і відтворення населення
- •Статистичні показники механічного руху населення
- •Основні показники населення
- •Прогнозування кількості населення
- •Тема 5. Статистика зайнятості населення
- •Прогнозування чисельності трудових ресурсів
- •5.1 Соціально-економічна категорія «трудові ресурси»,поняття та їх склад
- •5.2 Інтенсивність економічної активності, зайнятості та безробіття
- •5.3 Статистичні показники природного і механічного руху трудових ресурсів
- •Прогнозування чисельності трудових ресурсів
- •Питання та завдання для самоперевірки
- •Тема 6. Статистика національного багатства План
- •6.1 Сутність і структура національного багатства
- •6.2 Оцінювання стану та руху основного капіталу
- •6.3 Показники використання основного капіталу
- •Статистичні показники оборотних активів
- •Питання та завдання для самоперевірки
- •Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Тема 7. Статистика фінансів План
- •Система показників кредитування
- •7.1 Показники доходів та видатків державного бюджету
- •7.2 Бюджетна класифікація як основа групування доходів і видатків бюджету
- •7.3 Система показників кредитування
- •Задача 1
- •Задача 2
- •8.1 Ринок товарів та його кон'юнктура
- •8.3 Узагальнюючі показники грошового обігу
- •8.4 Статистичне вивчення ринку цінних паперів
- •8.1 Ринок товарів та його кон'юнктура
- •8.2 Валовий, чистий, оптовий товарообіг та його ефективність. Показники товарного обігу
- •8.3 Узагальнюючі показники грошового обігу
- •8.4 Статистичне вивчення ринку цінних паперів
- •Приклад 1
- •Приклад 3
- •Питання та завдання для самоперевірки
- •Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Тема 9 статистика цін і тарифів
- •9.1 Завдання і система показників статистики цін
- •9.2 Індекси цін
- •9.1 Завдання і система показників статистики цін
- •9.2 Індекси цін
- •9.3 Оцінка рівня інфляції, її використання для порівняльного аналізу вартісних показників
- •Питання та завдання для самоперевірки
- •Тема 10
- •Статистичне оцінювання
- •Зовнішньоекономічної діяльності
- •Показники платіжного та торгового балансу Словник ключових термінів
- •10.1 Система показників зовнішньоекономічної діяльності
- •Показники платіжного та торгового балансу
Прогнозування кількості населення
Переписи населення дають досить точні дані про чисельність населення у цілому по країні та її регіонах. Однак переписи проводяться з періодичністю один раз у 10 років. Тому для використання чисельності населення на різні міжпереписні дати можна отримати за допомогою розрахунків.
Одним із завдань статистики населення є не лише аналіз існуючого демографічного стану чи процесу, а й їх прогнозування.
Демографічний прогноз є важливою складовою макроекономічного прогнозування. Він використовується також у багатьох урядових програмах, спрямованих на поліпшення соціального захисту, зокрема, при розробці пенсійних програм.
Як відомо, чисельність населення країн та регіонів змінюється завдяки трьом демографічним процесам — народжуваності, смертності та міграції. Відповідно здійснення демографічного прогнозування передбачає застосування компонентного методу. Тобто прогнозування населення включає такі етапи: розрахунок перспективних показників народжуваності, смертності та міграцій за допомогою статистичних методів експертних оцінок, аналогії, екстраполяції, моделювання тощо; розрахунок прогнозної чисельності та статево-вікової структури методом пересування вікових груп.
Точність та детальність таких розрахунків залежить не тільки від методики та якості обчислень, а значною мірою й від тривалості прогнозного періоду. Чим він коротший, тим точніші та детальніші його результати.
Розрізняють короткострокові, середньострокові та довгострокові перспективні розрахунки.
Перспективні розрахунки ґрунтуються на даних переписів населення, поточного обліку, а також теоретичних моделей імовірнісного характеру (таблиць смертності населення та плідності жінок). Проте ймовірності вмерти або народити чергову дитину не є сталими у часі. Короткострокові перспективні розрахунки виконуються за припущення, що зберігається існуючий постійний режим відтворення населення на період прогнозу. Середньо- та довгострокові розрахунки здійснюються за припущення змінного режиму відтворення.
Короткострокові перспективні розрахунки загальної чисельності населення країни (регіону) здійснюються за матеріалами останнього перепису населення та даними поточного обліку щодо природного та механічного руху населення.
У міжпереписний період чисельність населення обчислюється коригуванням чисельності за переписом на природний та механічний приріст і визначається на початок року:
S1=So+Δ e+Δ m, (4.16)
Де So – чисельність населення за даними перепису;
Δ e – абсолютний природний приріст населення за рік;
Δ m - абсолютний механічний приріст населення за рік
За умов збереження існуючої швидкості зміни чисельності населення протягом прогнозного періоду застосовується також формула:
Si
=
So(1+
(4.17)
де КΔ – середньорічний коефіцієнт загального приросту населення у проміле;
n – кількість років у прогнозному періоді.
При цьому
КΔ
=
(4.18)
КΔ ділиться на 1000 для переведення його з проміле в частки, що необхідні для визначення середньорічного темпу зростання (зменшення) чисельності населення ( 1+КΔ ).
Короткострокові перспективні розрахунки чисельності населення для окремих статево-вікових груп виконуються методом компонентів (вікових пересувань). Метод компонентів полягає в поступовому переміщенні населення кожної вікової групи до наступної групи множенням вихідної чисельності тієї чи іншої групи на ймовірність дожити до наступного року, притаманну кожному віку.
Метод пересування вікових груп є найбільш точним. Усе населення розбивається за статтю та віком, як правило, з використанням однорічних інтервалів. Чисельність статево-вікових груп на початок першого прогнозного періоду визначається таким чином. Кожна вікова група х «пересувається» у групу х + 1 (на рік старшу), її чисельність множиться на коефіцієнт дожиття і коригується на величину сальдо міграції. Пересування вікових груп чоловіків і жінок здійснюється окремо. При цьому 30 % мігрантів переходять у наступну вікову групу з врахуванням коефіцієнту дожиття і 70 % — без врахування останнього. Тобто припускаємо, що лише 30 % мігрантів можуть мати гірший стан здоров'я і померти.
У загальному вигляді формула пересування вікових груп має такий вигляд:
( х +1) j+1=(x j + 0,3 Δmx)qx + 0,7Δmx (4.19)
де ( х +1) j+1— чисельність вікової групи х+1 на початок року) j+1 x j _ чисельність вікової групи х на початок j року;
qx - коефіцієнт дожиття вікової групи х до віку х+1;
Δmx - сальдо міграції вікової групи х (за віком мігрантів на початок j року).
За такою формулою розраховується чисельність на початок першого прогнозного року усіх вікових груп, крім дітей до одного року та 85 років і старше, або 100 років і старше. При визначенні прогнозної чисельності найстаршого вікового контингенту треба враховувати як осіб, котрі досягають даного віку на кінець року, так і тих, що вже досягай цього віку на початок базового року. Чисельність населення віком до одного року на початок прогнозного року обчислюється на основі розрахунків кількості народжених з урахуванням інтенсивності смертності та міграцій протягом першого року життя. Після цього повторюється весь цикл пересування до дотримання чисельності населення останнього року прогнозного періоду.
Розглянута методика демографічного прогнозування використовується в розробці різноманітних прогнозів кількості населення, його економічної активності, розміщення продуктивних сил та їх розвитку, а також довгострокового прогнозу чисельності та складу населення країни до 2076 року в рамках пенсійної реформи .
Питання та завдання для самоперевірки
Назвіть основні складові природного руху населення.
Вкажіть джерела даних про народжуваність та смертність населення.
Що характеризує абсолютний природний приріст населення?
У чому полягають особливості визначення показника смертності дітей віком до одного року?
Якими показниками характеризується відтворення населення?
Що таке механічний рух населення? Якими показниками він характеризується?
Назвіть основні методи прогнозування чисельності населення.
Задача 1
Постійне населення міста становить 654 тис. осіб., наявне — 640тис. осіб., тимчасово відсутні — 38 тис. осіб. Обчислити, скільки осіб проживають у цьому місті тимчасово?
Відповідь: 24 тис. осіб.
Задача 2
Чисельність населення — 700 тис. осіб. Коефіцієнт природного приросту — 20 %, механічного — ЗО %. Яка чисельність населення передбачається через три роки?
Відповідь: 812 тис. осіб.