4. Статистичні показники механічного руху населення

Механічний рух або міграція населення — це процес зміни чисельності населення за рахунок зміни місця проживання. При вивченні міграційних переміщень виділяють внутрішню і зовнішню міграції.

Основними завданнями демографічної статистики при вивченні міграцій є визначення кількості мігрантів за певний період часу для окремих територій, вивчення динаміки і структури міграційних сукупностей, а також впливу міграційних процесів на демографічні характеристики окремих регіонів.

Міграційні процеси кількісно характеризуються обсягом міграції, її інтенсивністю, розміром та напрямом міграційних потоків. До загальних абсолютних показників обсягу міграції належать: валова міграція та сальдо міграції.

Валова міграція (ВМ) є сумою чисельності прибулих (П) та вибулих (В) і характеризує обсяг міграційних потоків за рік.

ВМ = П = В (4.10)

Сальдо міграції характеризує приріст (зменшення) чисельності населення країни за рахунок механічного руху:

Δm =П – В. (4.11)

Використання абсолютних показників є недостатнім.

Для порівняння міграцій на різних територіях і на різних етапах періоду, що вивчається, для визначення ступеня рухомості населення і впливу міграцій на його чисельність, а також у багатьох інших випадках використовуються відносні показники.

Основні загальні коефіцієнти міграцій мають такий вигляд:

Коефіцієнт прибуття визначається як відношення чисельності прибулих до середньорічної чисельності населення.

К_np =

Коефіцієнт вибуття визначається як відношення чисельності вибулих до середньорічної чисельності населення.

К_виб =

В Україні у 2002 році на кожну тисячу населення припадало в середньому 15,8 прибулих та 16,5 вибулих, отже інтенсивність вибуття перевищувала інтенсивність прибуття на 4,4 %.

Коефіцієнт рухомості (валової міграції),%о визначається так:

Кр = або Кр = Кn + Кв (4.14)

Коефіцієнт механічного приросту чисельності населення(%о пункти) характеризує його інтенсивність і визначається за формулами:

Кр = або Км = Кn - Кв (4.15)

В Україні у 2002 році спостерігався від'ємний відносний механічний приріст населення, який становив -0,7 %о.

Якщо кількість прибулих перевищує число тих, що вибули, сальдо міграції є числом додатним і коефіцієнт показує інтенсивність Механічного приросту населення. У протилежних випадках сальдо є числом від'ємним і коефіцієнт виражає інтенсивність зменшення чисельності населення за рахунок міграції.

На відміну від загальних коефіцієнтів міграцій спеціальні коефіцієнти розраховують для окремих груп населення. Чисельником при їх розрахунках є абсолютна величина будь-якої групи міграційної сукупності (наприклад, жінок, що вибули у певному віці), а знаменником — кількість відповідної групи населення, що мешкає на території, для якої виконуються розрахунки (в даному разі чисельність жінок того самого віку). У знаменнику при цьому кількість відповідного населення має бути середньою за той період, протягом якого зареєстрована певна кількість мігрантів, яка характеризується чисельником.

Визначають також відносні показники, які відображають співвідношення між різними міграційними сукупностями, а також характеризують структуру цих сукупностей.

Перелічимо окремі з них:

• кількість жінок, що припадає на кількість чоловіків в усіх міграційних сукупностях;

• співвідношення прибулих з міст і сіл;

• коефіцієнт осідання мігрантів (механічний приріст на кожну тисячу прибулих);

• коефіцієнт демографічної ефективності міграцій (механічний приріст або втрати населення в результаті міграцій на кожну тисячу міграційних переміщень).